Участь у засіданні взяла перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, заступник голови постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи, тележурналістка Ольга Герасим'юк.
На засіданні розглядали питання збереження культурної спадщини – земських шкіл, створених за проектами архітектора Опанаса Сластіона, що знаходяться на території  сучасних Чорнухинського та Лохвицького районів Полтавської області. Документацію на ці об'єкти виготовили в рамках гуманітарного проекту "Школи Лохвицького земства", ініціатором якого є Ольга Герасим'юк.
Ще в далекому 2009 році, коли була народним депутатом, я випадково прочитала велику статтю в газеті "День" про школи Опанаса Сластіона. Ця стаття мене дуже вразила – адже я виросла в тих краях, але нічого про те не чула. Я тоді навіть звернулась до фахівців, написала дружині Володимира Чепелика (український скульптор, лауреат Національної премії  ім. Т. Г. Шевченка – прим. авт.) із запитанням, чи дійсно ці школи цінні. Вона відповіла, що так, і цим треба займатись. Тоді ми почали цим займатись – розшукували будівлі по селах. Навіть написали Азарову про ці об'єкти, але тоді це все так і зупинилось, бо тодішній владі воно було не потрібне. Але я все одно ці матеріали зібрала і тримала при собі. І цього року ми відновили пошуки і роботу. Тим більше, якраз сторіччя, як закінчився той проект по школах. Зараз така ситуація, коли люди починають шукати себе в нашому минулому – які ми були раніше, а це просто неймовірна історія. Бо про Полтавщину поки що знають лише по галушках, вишиванках… Я хочу, щоб світ побачив іншу Полтавщину  
– розповіла Ольга Герасим'юк.
За словами журналістки, протягом тільки 2016 року вдалося внести до переліку об'єктів культурної спадщини, що охороняються  державою, дев'ятнадцять об'єктів (десять із яких – на цьому засіданні).
За період з 2009 до 2016 років нам вдалося зберегти лише шість об'єктів. А всього ми відшукали їх 53. Насправді, те, що ми дали їм статус об'єктів, які охороняються державою, це ще далеко  не все – це лише юридична частина. Для того, щоб їх зберегти, їх треба, як мінімум, відремонтувати, потім говорити про реставрацію. Треба, щоб там щось відбувалось – вони мають жити, а не просто стояти покинутими
  – додав Максим Іванов, фотограф і дослідник проекту.
Фахівці Координаційної ради розглянули облікову документацію на об'єкти культурної спадщини, виготовлену Майстернею архітектора І. Бикова. В цих облікових картках не тільки представлені обміри та плани будівель, але й описані первісне призначення та сучасне використання, а також врахований стан об'єктів на даний момент.
Проект Ольги Герасим'юк  "Школи Лохвицького земства" тривалий час розвивався досить важко. Та в 2015 році до проекту долучився нардеп Тарас Кутовий. Вони з Ольгою, по-перше, є земляками, а по-друге, він опікується громадами того району.

Як відомо, зараз ЮНЕСКО дуже цікавиться пам'ятками культурної спадщини локального рівня. І архітектори, з якими ми консультувались з приводу земських шкіл, одностайно дотримуються думки, що ці об'єкти цілком можуть претендувати на статус об'єктів ЮНЕСКО. Але для цього потрібно виготовити документацію. Нам порадили звернутись до архітектурного бюро "Майстерня архітектора І. Бикова" . Вони, ознайомившись із темою, надали проекту суттєву  допомогу –  виготовили облікову документацію дуже високої якості, завдяки якій ми навіть можемо представити ці об'єкти для ЮНЕСКО. І, що дуже цінуємо, виготовили все на волонтерських засадах
– розповіла журналістка  Олена Задорожна, громадський помічних партнера проекту, міністра аграрної політики та продовольства Тараса Кутового.
На цей раз архітектурним бюро була розроблена та представлена облікова документація по дво- та трикомпонентним школам в селах Мокіївка, Курінька, Безсали (дві школи), Богодарівка, Жабки, Пісочки, Бодаква, Лука та Білогорівка. Всі представлені об'єкти, за рішенням Ради, визнали такими, які мають охоронятись державою.

Також на засіданні Координаційної ради було розглянуто питання про можливість демонтажу з фасадів будинків – пам'яток історії та архітектури місцевого значення – забороненої  законами України символіки. Виявляється, в Полтаві досі безліч будівель містять на собі відбиток часів СРСР – п'ятипроменеві зірки, герб УРСР, схрещені серп та молот. Причому, такі знаки досі розміщені не тільки на фасадах будівель, а й є елементами внутрішнього оздоблення – наприклад, у полтавському будинку культури залізничників за адресою: Площа Слави, 3, та на будівлях обох полтавських залізничних вокзалів.
Ці мітки на архітектурних творах радянської доби були відносно незначними. На щастя, ми не маємо такої кількості цих пам'яток, як, наприклад, в Києві. Питання треба вирішити, але рішення має бути розумним та виваженим. Треба, найперше, уникнути вандалізму – щоб громадські активісти не почали збивати ці символи грубо та не пошкодили пам'ятки архітектури. Я пропоную замінити ці знаки на державні символи – наприклад, герб України. Але мушу звернути увагу ще на один аспект. Нащадки авторів цих знаків живі та є мешканцями Полтави. Тому, крім іншого, ми маємо дотримуватись закону про недоторканість авторських творів, згідно якого за життя автора та ще  протягом 75 років їх роботи мають бути збережені
– зазначила член Координаційної ради, архітектор Оксана Бєлявська у своєму виступі.
Рішення про охорону об'єктів культурної спадщини буде прийнято автоматично після сьогоднішнього засідання, наказом по Управлінню культури облдержадміністрації.  Що стосується рішень по декомунізації будівель, то по кожній вони індивідуальні. Наприклад, зараз до нас звертаються представники з Південного та Київського вокзалів – що їм робити з цими знаками? Ми повинні надати дорожню карту – пояснити, як їм діяти. Є певна проблема від Міністерства культури, адже це є архітектурні пам'ятки місцевого значення, які знаходяться в історичних ареалах. І кошти на виготовлення навіть зміни цієї емблеми, потрібні дуже великі. Томи ми хочемо попросити Київ, щоб вони внесли зміни до Закону, і на таку заміну, що стосується декомунізації, через Художню раду архітекторів і Консультативну раду з охорони культурної спадщини, виключно через ескізні пропозиції, робити цю заміну
– прокоментувала підсумки засідання заступник начальника Управління культури Полтавської облдержадміністрації Валентина Вождаєнко.