На Полтавщині знаходиться одне з найунікальніших господарств України, де вирощують насіннєву кукурудзу, моркву для виробництва хрустких снеків «Маркішка», картоплю «Baby Lou» та коріандр. А ще саме тут зосереджений один із центрів точного землеробства, адже на базі підприємства «Полтава сад» часто збираються провідні фахівці ресурсних компаній, експерти з точного землеробства та аграрії, які впроваджують інноваційні рішення на своїх полях.

Чергова подія, яка зібрала експертів, — закладання навчально-дослідних ділянок з вивчення того, як неправильні налаштування сівалки впливають на рівномірність проростання рослин і врожайність. Також вивчали вплив застосування технології диференційованого внесення насіння та рідких добрив на посівах насіннєвої кукурудзи, пише AgroPortal.ua.

Знайомлячись із новими технологіями, обираючи інноваційні сервіси, досліджуючи і експериментуючи, в дискусіях та обговоренні знаходиться саме той шлях і рішення, які дозволяють господарству рухатись уперед у непростих економічних умовах та підвищувати врожайність.

Логіка проста: варто просто пробувати

Загалом господарство має в обробітку близько 7 тис. га, з яких приблизно 2 тис. га займає насіннєва кукурудза, 1,2 тис. га — кондитерський соняшник, 200 га — соя, 2 тис. га — коріандр на спеції та 200 га — овочі. А цього року вперше додали до сівозміни 80 га буряку. Водночас на зрошенні вирощують кукурудзу, моркву та частково картоплю, а це разом близько 2,5 тис. га.

Оскільки насінництво і овочівництво — доволі відповідальний та затратний напрям, що потребує максимально ефективного ведення виробництва, ще позаминулого року власник «Полтава сад» Дмитро Штанько вирішив провести повний аналіз ґрунту на 5 тис. га.

Дмитро Штанько, власник «Полтава сад»:
 — Ми отримали рекомендації від експертів компанії AgriLab, навіть встигли закупити частину ресурсів відповідно до складених техкарт. Але через війну не змогли повністю дотриматись їх. На овочах із минулого року повністю працюємо згідно з наданими рекомендаціями, підходимо індивідуально до кожного поля. На інших культурах впроваджуємо поетапно.

Це один із кроків, який відобразиться на врожайності й водночас на ефективності господарства. Маючи технічні ресурси та вивчивши потенціал кожного поля і прописаного індивідуального рецепта, в господарстві зробили наступний крок і використали сівалку з встановленим обладнанням Precision Palnting із можливістю змінно висівати насіння, вносити азот й інші добрива. Тобто підготувалися до технології диференційованого посіву і внесення рідких добрив.

За словами Дмитра Штанька, завдяки унікальному поєднанню агрохімічного аналізу та супутникових даних від AgriLab, разом із передовими рішеннями Precision Planting Ukraine та цифровими Climate FieldView господарство вийшло на новий рівень ефективного використання ресурсів у складних кризових умовах. 

На одному з полів було застосовано відразу три нових рішення: норма висіву, норма внесення стартових та азотних добрив. У результаті представниками Precision Planting та Climate Field View будуть зібрані дані з усіх закладених дослідів, проаналізовано та надано результат власнику господарства «Полтава сад». 

Правильні налаштування сівалки — запорука якісного висіву

Через хибні регулювання навіть у найсучаснішої технологічної сівалки можуть з'явитися проблеми: з формуванням насіннєвого ложа, розкладанням насіння, чистотою, якістю та закриттям борозни, а також живленням рослини надалі.

«Ми завжди наголошуємо, що не існує поганої сівалки, а є неправильно налаштована, і тут наша задача — вивчити вплив проходу сівалки на формування насіннєвого ложа та допомогти фермерам у їхній роботі. Завдяки Дмитру ми отримали можливість використати наявні сівалки в господарстві та налаштувати за параметрами, з якими працюють господарства по регіону. Це дало можливість вивчити вплив базових налаштувань сівалки на формування врожайності», — розповідає експерт Іван Дайнеко. 

Кожна секція неправильно налаштованої сівалки або не формує борозну, або переущільнює її та руйнує структуру ґрунту, а це відразу веде до обмеженого розвитку та живлення рослини.

СЕО AgriLab Ярослав Бойко підкреслює, що в Precision Planting зроблений акцент на покращення якості посіву. Це різні системи, які дозволяють проводити ідеальний посів, автоматично враховуючи та контролюючи всі складові: якість і вологість ґрунту, ущільнення. До того ж, щоб отримати такі технології, аграрію не потрібно інвестувати в нову сівалку, система встановлюється як додаткове обладнання на вже існуючу техніку.

«Як правило, українським господарствам не вистачає експертизи з технічного та агрономічного супроводу, починаючи з базового обслуговування сівалки до налаштування. В даному господарстві ми зіштовхнулися з тим, що потрібно більше уваги звертати на ремонти і підтримку, оскільки кожен працівник сконцентрований на обмежених процесах, і в них немає часу все оцінити. Але без допомоги і підтримки будь-яка інновація чи встановлене обладнання буде неефективним», — впевнений Іван Дайнеко.

На початку липня Precision Planting спільно з AgriLab будуть проводити польові навчання з метою вивчення процесу налаштування сівалки, раціонального управління системою удобрення та застосування окремих елементів точного землеробства. Разом з аграріями буде досліджуватися вплив цих аспектів на закладених ділянках.

Експерименти з живленням: нові технології та тип добрив

Більшість фермерів, особливо зважаючи на брак обігових коштів, переходять з технології внесення добрив розкидачем на локально-стрічковий метод. Це і економніше, і ефективніше.

Дмитро Штанько зазначає, що не шкодує добрив, особливо для ключових культур — насінництва та овочівництва. Він додає, що в цьому питанні вважає, що майбутнє за системою Precision Planting, яка дозволить зменшити кількість розкиданого добрива по полю і внести його концентровано локально в те місце, де воно буде працювати.

«З проходом сівалки ми дали азотні добрива та стартові, щоб збалансувати момент живлення, адже коли насінина переходить із власних запасів на живлення з кореневої системи, в цей період потрібно підтримати рослину і дати силу для розвитку», — пояснює Іван Дайнеко.

Крім того, Дмитро Штанько цього року вперше придбав добрива на основі поліфосфатів для живлення кукурудзи. На відміну від ортофосфатних добрив, які є швидкодоступними, ці добрива будуть довше переходити в доступну форму і матимуть більш пролонговану дію. Теж свого роду експеримент.

Як зазначив СЕО AgriLab Ярослав Бойко, точне землеробство якраз базується на тому, щоб розподілити раціонально ресурси в межах поля залежно від потреби: "В Україні це вже має більш системний і унікальний характер, тому що є можливість поєднати точне землеробство з цифровими технологіями і з залученням штучного інтелекту. За цим майбутнє розвитку, і не лише сільського господарства".

Як «Маркішка» потіснила коріандр

Ідея вирощувати мініморкву з’явилася у Дмитра Штанька випадково під час поїздки до США. Саме там він познайомився з культурою корисних перекусів у вигляді морквинок. 

На той час Дмитро не займався овочами, але мав землю в обробітку, де вирощував коріандр на спеції. Після повернення до України він обдумав ідею і поїхав ще раз до США, щоб уже цього разу познайомитися з технологією виробництва такої моркви. Дмитро відвідав найбільшу фабрику з виробництва моркви в США, де переробляють 3000 тонн овочу на день. І так в Україні з’явився завод з виробництва мініморкви повністю за американською технологією від посіву до пакування готової продукції.

Цього року в «Полтава сад» мають 150 га картоплі та 50 га моркви. 

«Технологія вирощування моркви подібна до класичної, але посів проводиться зі значно більшою густотою. Якщо, приміром, звичайну моркву сіють 1 млн насінин на 1 га, то тут — 4 млн насінин. Також морква потребує трипільної сівозміни, тобто повторно вона може висіватися на одному місці через 3-4 роки», — пояснює Дмитро Штанько.

На посів моркви в господарстві задіюють 5 тракторів та мають сівалку «Спрут», яку придбали в Новій Зеландії.

Морква зазвичай реалізується з липня по травень, адже сорт не має серцевини, тому не може довго зберігатися навіть у сховищах, максимум 4 місяці. А от картоплю висаджують поетапно до 1 липня та продають цілий рік як молоду.

Минулого року врожайність моркви складала 70 т/га, що доволі непогано, але на цей сезон Дмитро Штанько встановив собі планку — зібрати 120 т/га.

«Збір моркви починаємо, коли температура ґрунту опускається нижче за 10°С, адже за добу її потрібно в сховищі охолодити до 1°С. Для збору врожаю маємо американський самохідний комбайн. Але минулого сезону довелося збирати моркву вручну, оскільки було дуже мокро, і техніка не могла вийти в поле. Тож комбайн помили і поставили, адже цього року теж плануємо проводити збір вручну, оскільки виявилося, що техніка недобирає 20 т моркви», — розповідає овочівник.

За словами Дмитра Штанька, ринок споживання мініморкви в Україні росте. Це вже другий рік, коли господарство вийшло на прибутковість і почало трохи заробляти. До цього лише навчали людей та відбивали інвестиції. В найближчих планах підприємства — вивести «Маркішку» на європейський ринок.

Для «Baby Lou» випробування тривають

У «Полтава сад» збільшили площі під овочами, зокрема, цього сезону під картоплю відвели 150 га на противагу минулорічним 96 га. Для цього додали сховища, адже в 2022 році 20 га площі так і не вдалося зібрати, тому що не було місця для зберігання.

Оскільки з вирощування маленької картоплі немає технології, в господарстві її напрацьовують самостійно та вчаться на своїх помилках. От і цього року заклали експериментальні ділянки з різною густотою посадки від 30 до 120 тис. одиниць на 1 га та різними міжряддями.

«Картоплю теж вибираємо вручну. В сезон наймаємо близько 300 людей, які спочатку працюють на ділянках гібридизації насіннєвої кукурудзи, потім переходять на збір моркви і картоплі», — зазначає Дмитро Штанько.

Також господарство має з року в рік сталі площі під коріандром — до 2 тис га. Від посадки до збирання цієї культури проходить 2,5 місяці. Технологія вирощування вже напрацьована, адже «Полтава сад» займається коріандром уже 25 років. 

Весь зібраний урожай (середня врожайність складає 1,5-2,0 ц/га) дороблюється і як спеція експортується в 20 країн. Але в 2022 році вперше за багато років підприємство не змогло реалізувати весь зібраний урожай. Та попри це відмовлятися від коріандру не планують, адже дана культура потрібна для сівозміни.