Додаток на стільницю
08:45 07.09 1237
На Полтавщині відбувся фестиваль "Опішня СливаФест"
4-5 вересня у гончарній столиці на Полтавщині вдруге відбувся гастрономічний фестиваль "Опішня СливаФест".
«Енеїда», Руслан Сенічкін та Kozak System: чим дивували на фестивалі
Одразу на «СливаФесті» гостей зустрічав ярмарок крафтовиків. Тут й вишиванки, лаванда, пастила, вироби з дерева та глини, іграшки ручної роботи, прикраси тощо.
Поруч знаходяться фотозони з головним символом заходу – сливою. Для найменших відвідувачів фесту працювали атракціони, лабіринт та ігрова кімната «Слива кідс».
Відкриття фестивалю розпочалося з вітань голови Опішнянської громади Миколи Різника, першого заступника голови Полтавської обласної ради Олександра Лемешка та директорки Департаменту культури і туризму Полтавської ОДА Ірини Удовиченко.
Цьогоріч фест відкрили театралізованим дійством – уривком із вистави «Енеїда» від полтавського театру імені Гоголя.
Першим на імпровізованій сцені з'являється Еней з ватагою троянців. Після перемоги греків Еней тікає морем і прямує до Опішні. На його шляху йому зустрічаються різні боги, які хочуть хто допомогти, а хто завадити герою.
Поруч на кулінарній сцені розпочинається кулінарний захід «Сливові традиції опішнянських господинь». Зірковим ведучим дійства став Руслан Сенічкін.
Під час шоу три господині готували традиційні страви зі сливами, які після можна було безкоштовно скуштувати:
- козацька шпундра від Катерини Піщаленко з Глинського;
- вареники зі сливами від власниці етносадиби «Старий хутір» Марини Куденець;
- м’ясце з томленими сливами по-опішнянському від Алли Орленко.
Впродовж приготування страв Сенічкін розповідав про різницю між гніченими сливами і чорносливом, запрошував всіх на фестиваль через соцмережі, спілкувався з гостями тощо. Господині поділилися рецептами страв та тонкощами приготування.
Наприклад, для приготування шпундри потрібен кілограм м’яса на три кілограми буряку. Буряковий квас для страви має настоятися 2 тижні і тільки після цього можна готувати страву.
На фестиваль приїхали жителі з усієї Полтавщини та сусідніх областей. Тільки у перший день фестиваль відвідали понад 10 тисяч гостей.
Для гостей також працювали різноманітні фуд-зони та творчі майстер-класи. Ввечері «Бармен Полтава шоу» влаштували на кулінарній сцені коктейль-шоу й пригощали лимонадами.
Опішнянський художній ліцей імені Кричевського влаштував показ колекції одягу в етностилі. Після цього організатори відбувся конкурс краси «Міс СливаФест–2021». Участь в конкурсі взяли 8 дівчат, а переможницею стала Тетяна Гаврильєва.
Вечірня музична програма розпочалася з виступу полтавського гурту «Хештег». Після них виступили хедлайнери фесту – гурт Kozak System. Гурт запалив своєю енергетикою. Під час пісні «Не моя» на сцені вимкнули світло, люди увімкнули ліхтарики на телефонах та співали разом.
Микола Різник говорить, що за допомогою цього фестивалю планують відродити традицію вирощування сливи в Опішні. Раніше тут росли сливові сади, але з часом ця традиція зникла. Також важливою функцією фестивалю став економічний потенціал, бо наразі сливою почали цікавитися і завдяки цьому можна заробляти на приготуванні страв чи продажі свіжі сливи.
На фестиваль цьогоріч привезли майже 3 тонни слив. З них 1 тонна пішла на приготування варення.
«Сьогодні ми славимо ту опішнянську сливу, про яку писав Котляревський в “Енеїді” і про яку ми трішечки забули. [...] Ми хочемо донести вам про те, що найсмачніша, найкрасивіша – це саме опішнянська слива. А найтуристичніша – це саме Полтавщина. Цей фестиваль, зокрема, гастрономічний, тому ми розраховуємо, що сьогодні ви голодними не поїдете. Тому їмо, п’ємо, живемо на повні груди», – розповів очільник громади.
Цьогоріч, у порівнянні з першим фестивалем, представили більше учасників, колективів та розваг. Різник говорить, що загалом організацією фестивалю займалися 120 людей:
«Ми зараз хочемо висадити комунальні сливові сади від КП “Опішня–агро”. [...] Коли ми купували сливи на фест, то зрозуміли, що їх нам потрібно багато. А якщо ми ще будемо продавати їх як варення тощо, то це історія про перспективу».
Микола Різник говорить, що планують звернутися до області з ініціативою внести сливу до нематеріальної культурної спадщини. Також у майбутньому планують розглянути реєстрацію бренду «Опішнянська слива».
Фестиваль влаштовувала Опішнянська територіальна громада за підтримки Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму та Полтавської ОДА.
Фестиваль планують організувати на наступний рік теж. Щодо фінансування, від цього залежить масштаб наступного фестивалю. Цьогоріч Опішнянська громада подала проєкт фестивалю на конкурс від Українського культурного фонду. За його підсумками на реалізацію проєкту громада виграла майже 500 тис. грн. Область профінансувала сцену, інші кошти – це гроші громади:
«На третій фестиваль плануємо трохи розширити територію. Я ще хочу тут побудувати печі-сушні, щоб люди бачили, як готуються гнічені сливи, як вони сушаться. Також будемо добавляти кількість локацій».
«До нас прийшов інвестор. Там будуть дуже класні, стильні сучасні будиночки, де можна буде відпочити сім'єю чи парою. Вони будуть від 15 кв.м. з терасою на пагорбах. До них будуть стежки. Концепцію я думаю інвестори колись розкажуть. Зараз перші 2 будинки збудували. Взагалі інвестор планує 80. [...] Ми надали на аукціоні земельну ділянку. В бюджет пішов понад мільйон ренти».
Це все дасть змогу залучати більше туристів.
За темою:
Топ-5 за тиждень :
Полтаву визнали "непрозорим" містом
11:15 19.04
