На Полтавщині зацвіли унікальні орхідеї

В природному парку Пирятинський повідомили, що на їхній території зацвіли червонокнижні орхідеї  Зозульки  – дикі орхідеї.

Народна назва – мокруха Dactylorhiza majalis (Rchb.) P. F. Hunt et Summerhayes s.l.. Цей вид орхідей занесений до Червоної книги України.

Родина орхідних (Orchidaceae) – одна з найбільших родин серед квіткових рослин.

Загалом, на території НПП «Пирятинський» та прилеглих територіях в межах району зростає десяток видів орхідей, а саме: зозулинець болотний, зозулинець блощичний, пальчатокорінник м’ясочервоний, пальчатокорінник травневий, коручка широколиста, коручка болотна, жировик овальний, гніздівка лісова, любка дволиста, любка зеленоквіткова.

Всі ці квіти – це багаторічні наземні трав’янисті рослини. Епіфітних орхідей, тобто тих, що зростають на деревах, як у тропіках, немає.

У більшості видів орхідей листя, як і вся надземна частина, засихають до кінця літа.

Деякі орхідні мають незвичайні підземні структури, у яких утворюються бульби з довгими пальчатоподібними пагонами. Саме тому деякі орхідеї носять назву «пальчатокорінник». Через цю особливість їх колись називали «божими руками» або «бісовими руками».

Основний тип суцвіття орхідей – це кисть, яка може бути багатоквітковою (60-70 квіток) або малоквітковою (4-10 квіток), щільною або пухкою, розлогою або колосовидною.

Цвітіння у орхідей розтягнуте у часі – до місяця і навіть довше.  Строки цвітіння можуть зсуватися в залежності від погоди, умов зростання, а також місця зростання орхідей. Орхідеї можуть цвісти щороку, а можуть з перервами у 2-3 роки.

Запилюються орхідеї комахами, які відвідують квіти, в першу чергу, у пошуках їжі – нектару та пилку. Проте, не всі орхідеї утворюють нектар, а пилок економно запакований, і не доступний комахам як їжа. Тому, квіти орхідей мають яскраве, приваблююче для комах забарвлення. Важливим приваблюючим фактором є медовий, ванільний або банановий аромат орхідей.

Основними запилювачами орхідей є бджоли, джмелі та оси. Крім того, орхідеї запилюються метеликами, мухами, комарами.

Цікавим є те, що з початку життя орхідеї пов’язані з грибом; в залежності від цього зв’язку в значній мірі залежить їх існування. Насіння орхідей дрібне, з недорозвиненим зародком, без запасу поживних речовин, покрите тоненькою сітчастою насіннєвою оболонкою. Воно проростає тільки за наявності у грунті певних видів грибів, які проникають у тканини зародка, починають поставляти йому фізіологічно активні речовини і забезпечують живлення. Ймовірність зустрічі насіння і необхідного для його проростання виду гриба низька, але велика кількість насіння дозволяє вирішити і цю проблему. Проросток, що утворюється, декілька років розвивається під землею і живиться за рахунок гриба, перш ніж перейде до надземної стадії росту. Зацвітає орхідея на 5-15 рік життєвого циклу.

Родина орхідних – одна з найбільших серед квіткових рослин. Вона включає біля 30 тисяч видів, що розповсюджені практично повсюдно. Багаточисельні факти свідчать про те, що більше половини видів орхідей скорочують свою чисельність, причому деякі знаходяться на межі зникнення. Причини зникнення можуть бути як антропогенними, так і природними (особливості біології та екології).

Природні фактори зникнення орхідей: вузька екологічна амплітуда (визначені умови вологості, освітлення, родючість та кислотність грунту); орхідеї – дуже слабі конкуренти; залежність від мікоризоутворюючих грибів; розтягнутість етапів життєвого циклу у часі; зниження кількості комах-запилювачів орхідей.

Антропогенні фактори зникнення орхідей: зникнення місць зростання орхідей (вирубка лісів, нестача вологи); масштабні та постійні підпали сухої рослинності; зміна клімату.

Орхідеї, які зростають на території НПП «Пирятинський», занесені до Червоного списку МСОП та списку CITES (обмеження з міжнародної торгівлі видами), охороняються Червоною книгою України.

Моніторинг чисельності орхідей рекомендується проводити для оцінки ефективності мір, прийнятих для збереження виявлених місць зростання орхідей, зміни площі охоронних ділянок. Періодичність моніторингу – один раз у 1-5 років, у залежності від стану популяцій орхідей, біологічних особливостей виду, характеру та ступеню негативного впливу антропогенних і природних факторів. Параметрами моніторингу можуть бути: факт присутності (або відсутності) виду; чисельність; параметри, пов’язані з біологічними особливостями видів.