В області зростає кількість онкохворих: їх уже майже 40 тисяч

Статистична інформація щодо онкологічних захворювань зараз централізовано збирається і обробляється. І своє місце в структурі онкозахворюваності по Україні ми чітко побачимо в березні, коли всі дані оброблять в Інституті раку. Маються на увазі такі показники, як загальна захворюваність, занедбаність та смертність. Але вже зараз можемо сказати, що наше місце буде десь в середині

 – вважає головний позаштатний онколог Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА, головний лікар Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру Орест Вовк.

За статистичними даними, які підбили в обласному онкодиспансері, кількість онкологічних хворих по Полтавській області в 2017 році сягнула позначки в 39 тисяч пацієнтів (спостерігається зростання порівняно з минулими роками, коли цифри трималися на рівні 35-36 тисяч осіб). Також спостерігається зростання занедбаності по певним нозологіям.

Утім, є й позитивна динаміка: результатом спільної з Департаментом охорони здоров'я роботою по програмі скринінгу раку шийки матки (РШМ) стало зменшення відсотку занедбаності. Так, якщо раніше Полтавщина була одним із лідерів у сумному рейтингу, маючи 18,5 відсотків занедбаності, то за 2017 рік цей показник зменшився до 14,5 відсотків.

Орест Вовк акцентував увагу, що нібито невелика цифра – лише чотири відсотки – в абсолютних цифрах виглядає доволі вагомо і насправді значить багато вчасно встановлених діагнозів та успішно пролікованих пацієнток. Разом із цим, спостерігається зростання захворюваності, а особливо занедбаності раку молочної залози (РМЗ) серед сільського населення. З цього питання наступного тижня в Полтаві має відбутися спільна нарада з представниками Світового Банку, які допоможуть нашим фахівцям розробити ефективну систему профілактики онкохвороб і, в першу чергу, раку молочної залози.

Головний спеціаліст, акушер-гінеколог Департаменту охорони здоров'я Людмила Іванова наголосила, що єдиної скринінгової програми для жінок в Україні немає. Але років п'ять тому обласний Департамент ОЗ намітив кроки по покращенню ситуації в цій сфері. Були розроблені чіткі алгоритми дій сімейних лікарів та акушер-гінекологів ЦРЛ для попередження та профілактики у жіночого населення раку шийки матки та раку молочної залози. В ЦРЛ організували кабінети патології шийки матки, що дало можливість оглядати жінок за допомогою кольпоскопу – на ранньому етапі оглянути клітини та з'ясувати, чи нормально вони розвиваються, а чи мають відхилення. Ці кроки дозволили виявляти онко на І-ІІ клінічній стадії проти ІІІ-IV — як було раніше. А прогноз тут вже сприятливий: жінка може після лікування далі жити повноцінним життям та навіть планувати народження дітей.

Аналогічно насторожуючою є ситуація з захворюванням на рак молочної залози, але вирішення ситуації залежить від двох факторів: зацікавленості самої жінки у власному здоров'ї  (її самоогляду молочних залоз та вчасного звернення до лікаря) і від кваліфікації самих лікарів та обов'язкового огляду молочних залоз при консультації лікарями.

Тому я думаю, нам варто звернути увагу на інформованість жінок і попередження у неї онкопатології – в першу чергу, раку молочної залози та раку шийки матки

– вважає Людмила Іванова.

Що стосується захворюваності серед дитячого населення, то наразі в області спостерігаються 219 хворих на онкопатологію дітей. Значно підвищилася кількість уперше виявлених онкохворих. За 2017 рік первинний діагноз встановлений 42-м дітям. Для порівняння, в попередні роки цей показник дорівнював 25-28. В структурі захворювань перше місце займають лімфопроліферативні захворювання (лейкемії та лімфоми) – таких 78 дітей. Уперше кількість хворих на лейкемії піднялася до 13 осіб. Про це розповіла завідувачка онкогематологічного відділення Полтавської міської дитячої клінічної лікарні Світлана Шевченко.

Наше відділення входить до складу кооперативної групо по лікуванню лейкемій. І якщо порівняти показники останніх п'яти років з даними з початку створення відділення в 1990 році, то тоді виживання дітей з лейкеміями становило лише п'ять відсотків, на сьогодні  це 70-75 відсотків. Певна річ, що гарний результат дає участь у групі, обговорення з провідними фахівцями галузі, стандартизація методів лікування

– пояснила Світлана Шевченко.

На загальні показники також позитивно впливає хірургічне лікування – трансплантації кісткового мозку. В 2017 році 13-м дітям було проведено трансплантацію кісткового мозку. Чотирьом із них провели це лікування на базі столичної клініки ОХМАТДИТ, де можлива трансплантація лише від сумісного родинного донора. Інші дев'ятеро дітей були проліковані в закордонних клініках Європи – в Італії, Німеччині та інших країнах.

Не сприятливою залишається ситуація з постачанням препаратів для лікування онкологічних захворювань. Наприкінці минулого року провели поставки медикаментів для дитячої онкогематології по замовленню ще 2016 року на суму 8 млн 415 тисяч гривень, виділену з державного бюджету. Для дорослої онкології сума поставлених централізовано препаратів (також з заявки 2016 року) значно нижча – це 5 млн 560 тисяч гривень. Постачання медикаментів по замовленню минулого року ще не розпочиналося і навряд чи почнеться найближчим часом.

Це питання вирішується на рівні області: з обласного бюджету було виділено на закупівлю онкопрепаратів близько 10 мільйонів гривень. Окремо міська рада Горішніх Плавнів прийняла програму дотацій на онколікування своїх містян та виділили на ці потреби 200 тисяч гривень.

Також діють програма підтримки родин, де є онкохворі діти. Про це розповів начальник Департаменту охорони здоров'я Віктор Лисак. За його словами, з обласного бюджету на такі родини виділяють одноразову матеріальну допомогу в розмірі 25 тисяч гривень, із міського бюджету Полтави – близько 20 тисяч гривень. Також при Департаменті охорони здоров'я діє комісія, яка розглядає можливість виділити одноразову допомогу на лікування дорослих онкохворих в розмірі до п'яти тисяч гривень.

На жаль, зазначив Віктор Петрович, список препаратів, які закупляють централізовано для лікування онкохворих постійно зменшується. Це пов'язано з тим, що зростає ціна, а також зменшується сума виділених коштів. Тому в умовах обмеженого бюджетування заявки формують таким чином, щоб максимально збільшити поставки медикаментів для лікування найпоширеніших локалізацій. У чоловіків це рак легенів, а у жінок – рак молочної залози.

Для того, щоб закрити всі потреби лише по ліках, нам треба хоча би 20 мільйонів гривень. А до цього треба додати витрати на лабораторні засоби. Окрім того, потрібно модернізувати та розвивати діагностичну базу. Ми, звісно, можемо все сьогодні просто "з'їсти" (витратити на медикаменти – прим. авт.), але до чого це зрештою призведе?

– задається питанням Віктор Лисак. 

4 лютого — Всесвітній день боротьби проти раку. Щорічно 4 лютого під час Всесвітнього дня боротьби з раком Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) і Міжнародне агентство з вивчення раку надають підтримку Міжнародного союзу проти раку в поширенні інформації про заходи щодо полегшення тягаря цього захворювання. У 2016-2018 роках Всесвітній день боротьби проти раку проходить під гаслом "Ми можемо. Я можу". У цей день пропонується вжити колективні або індивідуальні заходи щодо полегшення тягаря раку.