Обласна влада Полтавщини влаштує контрпропаганду для заробітчан

Про це, зокрема, йшлося на черговій апаратній нараді ОДА.

Ситуація з безробіттям на Полтавщині залишається тривожною: лише за офіційними даними 2017 року в принизливому статусі безробітного побували 69 тисяч полтавців. 40% з них – люди з вищою освітою.

На сьогодні в області офіційно зареєстровано 24 тисячі полтавців, які не мають роботи, а рівень безробіття в регіоні на початок 2018 року сягнув 2,7%. Хоча ще у жовтні 2017 року він не перевищував 2,1%.

Як виправити ситуацію з тотальним безробіттям?

Відповідь на це запитання шукали в Полтавській ОДА, де слухали звіт директора обласного Центру зайнятості Катерини Клавдієвої.

Попри заходи, які вживає влада, безробіття живе за своїми законами — відбувається старіння ринку праці. Частка молоді у загальній чисельності безробітних зменшилась із 46 відсотків у 2010 році до 36 відсотків у 2017 році. Питома вага молоді 25–35 років серед безробітних суттєво зменшилася, бо люди цього віку масово виїжджають за кордон, а саме — до Польщі.

Схоже, найближчими роками марно очікувати зменшення кількості тих, хто шукає роботу за кордоном або повертається додому, щоб працювати на Батьківщині.

Директор обласного Центру зайнятості головною причиною такої трудової міграції називає низький рівень зарплат в Україні і, зокрема, на Полтавщині.

Так, у 2017 році середня заробітна за вакансіями, які пропонували безробітним полтавцям, становила всього 3800 гривень.

Очільник регіону вже не одноразово висловлював своє негативне ставлення до державної системи утримання безробітних, вважаючи її хибною і такою, яка не стимулює безробітних на пошук роботи. Тож, вислухавши тезу про занадто низьку зарплату, яку роботодавці пропонують полтавцям , він не стримав емоцій:

Це означає, що немає мотивації працювати! Ми не стимулюємо людину працювати на себе та державу! Оце, мабуть, і є головна причина безробіття. Нам потрібно змінити систему: не утримувати безробітних, а створити мотивацію працювати на суспільство. Людина, яка не працює, отримує таку саму «мінімалку», як і та, що працює.. Тож як сьогодні переконати людину, що вона повинна працювати? Якщо система її не стимулює… Ми повинні звертатися до уряду, до наших депутатів Верховної Ради, що нам необхідно змінити акцент з утримання на підтримання. Якщо ми сьогодні цього не запровадимо, завтра нікому буде працювати на наших підприємствах! А наші підприємства оновлюються, ми шукаємо інвесторів тощо. Тобто, є умови для праці. Але 69 тисяч людей майже паразитують! І ми не можемо змусити їх працювати. Чи є ще така країна в світі, яка має таку систему?

– наголосив Головко.

Іншої думки щодо шляхів вирішення проблеми безробіття в області був голова Полтавської облради Олександр Біленький. Його теж зацікавило повідомлення про те, що молодь активно виїжджає на заробітки  до сусідньої Польщі.

За його словами, він усе частіше зустрічає на дорогах Полтавщини автобуси, які везуть до Польщі заробітчан. І це тривожна тенденція, з якою необхідно боротися. У тому числі – проведенням інформаційної кампанії щодо хибності такого кроку, на який усе частіше наважується молодь, подаючись у пошуках підробітку світ за очі.

Ми повинні очолити інформаційну кампанію, переконувати, що Польща – це не панацея. Показувати, що є й інший напрямок, можна і в Україні непогано працевлаштуватися, точніше, в Полтавській області. Працювати з людьми, які хочуть поїхати до Польщі на заробітки. І центр (обласний Центр зайнятості – авт.) цим також має займатися..Маємо розказати людям, які планують їхати за кордон, про можливі витрати. Адже людина завжди повинна щось витрачати. Туристичні компанії, які на цьому заробляють гроші, розповідають таким людям зовсім інше. Сьогодні ніхто не інформує людей, що в Полтавській області можна заробити такі ж (чи навіть більші) гроші. Мені здається, коли в нас працюватиме така інформаційна кампанія, то ситуація зміниться на краще

– переконаний Біленький. 

 Клавдієва погодилася з цією тезою і запевнила, що обласний Центр зайнятості спільно із засобами масової інформації почнуть таку інформаційну роботу.

Вже незабаром вона знайде людей, котрі повернулися з-за кордону, де працювали, і попросить їх розповісти про те, в яких умовах полтавським заробітчанам доводиться заробляти гроші.

Розлучаються родини, губиться здоров’я тощо. Їдуть на заробітки люди віком до 28 років, а потім повертаються. Знайдемо людей, які там працювали, в яких умовах жили, зазнавали експлуатації… Є знайома, у якої дочка поїхала до Чехії збирати огірки. 12 годин щодня, на крилі трактора лежить і збирає ті огірки… Алергія почалася, але зробити нічого не може: гроші витрачено, є контракт. А попереду довге лікування, адже алергія лікується роками

- сказала вона.

Чи допоможе компанія з розгортання контрпропаганди серед безробітних, які плекають думку про виїзд на заробітки за кордон, покаже час.

Але в керівництві області, схоже, щиро сподіваються, що "розкриттям заробітчанам очей" на те, якою ціною їм доведеться заробляти там кревні, сприятиме тому, що все більше молодих полтавців залишатимуться працювати вдома навіть на зарплату в 3800 гривень на місяць, пише Панорама Полтавщини.