Перекували мечі на орала. Полтавські атовці створюють органічне фермерське господарство

Полтавські атовці створюють органічне фермерське господарство.

Я повернувся до мирного життя та почав аналізувати проблеми, які виникають у атовців після повернення з зони бойових дій. Вони стикаються з питанням оформлення документів, отриманням землі. Зараз це все вирішується, але хлопці, отримавши землю, часто просто не знають, що з нею робити. Держава не вчить, як розпоряджатися землею. Тому ми вирішили скооперуватися та об'єднати наші зусилля в господарській діяльності. Дехто з наших хлопців ще перебувають у зоні АТО

 — розповідає Едуард Горошочок, колишній боєць полку "Азов", голова незалежної громадської організації "Вороскол".

Едуард у минулому – в.о. командира дивізіону полку окремого спеціального призначення "Азов". У його підпорядкуванні було 118 осіб. У 2015 році, коли він змушений був залишити лави підрозділу за станом здоров'я, вирішив спрямував свою увагу на питання подальшої діяльності бійців, які після демобілізації мають повернутися до мирного життя.

Я зрозумів, що автоматом державу не побудуєш, потрібно готувати плацдарм для хлопців. Сьогодні ми маємо кількадесят тисяч бійців, про це ніхто не задумується. Війна скоро закінчиться і вони повернуться додому. За місяць-два у них закінчаться гроші. І що вони будуть робити? 

– розмірковує Едуард.

Оскільки його рідний фах – економічна кібернетика, чоловік проаналізував різноманітні можливі шляхи діяльності, побудував моделі розвитку і дійшов висновку, що господарювання в аграрному секторі, і саме органічне виробництво, є найбільш ефективним.

Вже створена команда з 21 учасника бойових дій, яким виділені площі для сільськогосподарської діяльності – а це 42 га родючих земель у Полтавському районі неподалік села Ковалівка. Наразі завершується оформлення документів. Колишні військові планують організувати замкнений цикл органічного виробництва, що охоплює землеробство й тваринництво, а також започаткувати розсадник плодово-ягідних культур.

Господарство дасть можливість створення великої кількості робочих місць для бійців та членів їх родин. І взагалі, ми мріємо виробляти якісні продукти – не просто торгувати сировиною на експорт, а саме організувати переробку сільгосппродукції — і підіймати економіку нашої держави, яку ми захищали в боях

— сказав Тарас Лелюх, учасник бойових дій, боєць полку спеціального призначення "Азов".

Якщо спершу атовцям доводилося відстоювати свої інтереси чи не силою – влаштовуючи страйки, вимагати від держави виконання зобов'язань щодо гарантій виконання прав учасників АТО, то зараз основні перепони подолані, вважають бійці. Відрегульовано механізм виділення земель, чиновники з Держгеокадастру йдуть назустріч та сприяють у виділенні земель.

Нині вже 6390 бійців отримали земельні ділянки на території Полтавщини. Ми проаналізували ситуацію і приємно повідомити, що напруга у цьому питанні знята. Наразі близько 300 учасників АТО ще потребують земельних ділянок, але резервування продовжується. На мою думку, по Полтавщині це завдання виконано на 95 відсотків, і ці п'ять відсотків – лише питання часу

— прокоментував ситуацію Вадим Чувпило, виконувач обов’язків начальника Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Концепцію саме органічного виробництва атовці обрали не випадково. Адже левова частка земель Полтавщини – це родючі ґрунти високої якості. А помірковане землекористування, до якого якраз відноситься органічне землеробство, покликане не тільки вирощувати екологічно безпечну продукцію високої якості, але й захищати та відновлювати ґрунти.

Концепція  органічного виробництва передбачає повну відмову від використання синтетичних сполук – добрив, пестицидів та інсектицидів, прискорювачів дозрівання тощо – і має за основу створення збалансованої природної екосистеми в межах сільськогосподарських угідь. Увага до землі та віддана праця дають високий результат. В умовах катастрофічного погіршення екології це дуже важливий крок заради збереження здоров'я нації.

Наша організація працює над популяризацією органічного землеробства саме з тієї позиції, що органічні продукти є безпечними та корисними для здоров'я. Зараз, коли українські діти мають велику кількість хронічних хвороб, пов'язаних саме з обміном речовин, що є прямим наслідком вживання неякісних харчів, особливо важливо не тільки інформувати населення про цю проблему, але й показати шляхи її подолання

– наголошує Ольга Откидач, заступник голови громадської організації "Мама–86–Полтава".

Протягом конференції перед атовцями – майбутніми господарями сільськогосподарських угідь — виступили провідні фахівці Полтавщини у сфері органічного землеробства. Це не тільки науковці з Полтавської державної аграрної академії, але й представники швейцарсько-українського проекту від НДІ органічного виробництва (FiBL) та українського сертифікаційного органу "Органік стандарт". Мова йшла про створення умов для вирощування такої продукції, яка б відповідала усім органічним стандартам якості. Власними напрацюваннями поділилися з учасниками заходу також керівники агрофірм Полтавщини, які мають значний досвід у сфері органічного виробництва.

Українці споконвіку були воїнами й хліборобами. Тому я дуже радий і всіляко підтримую рішення цих хлопців долучитися до роботи на землі саме в органічній сфері. Спочатку вони, як воїни, зі зброєю в руках захищали рідну державу, тепер же, як аграрії, стануть на захист нашого національного багатства — унікальних родючих земель

– сказав  у своїй промові Віктор Писаренко – доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач кафедри екології, охорони навколишнього середовища та збалансованого природокористування, академік УЕАН, заслужений діяч науки і техніки України, фахівець з агроекології та інтегрованого захисту рослин.