-
Штраф: 629 тисяч гривень (максимум за статтею).
-
Додаткові витрати: 42,5 тис. грн за експертизи.
-
Попередні виплати: Раніше фірма сплатила близько 630 тис. грн громаді та власниці однієї з ділянок.
Чому це не про справедливість
Хоча формально закон дотримано, реальний масштаб катастрофи залишився поза правовим полем:
-
Стаття лише за «землю»: Суд покарав за забруднення ґрунту, яке легко виміряти. Забруднення самої річки та підземних вод (що є критичним для питної води громад) до вироку не увійшло.
-
Незрівнянна сума: 15 тисяч доларів штрафу за 30 км мертвої річки та знищену на роки екосистему — це мізер для великого агробізнесу.
-
Вибіркове правосуддя: Покарання понесло лише підприємство-посередник, яке вивозило гній. Основний виробник (свинокомплекс), попри спільних власників, залишився осторонь справи.
Системні ризики
Екологи ГО «Екодія» наголошують, що вирок не змінює практики господарювання:
-
Підприємство планує збільшити поголів’я до 63 тисяч свиней, але питання безпечного зберігання гною залишається відкритим.
-
В Україні досі повноцінно не впроваджена Нітратна директива ЄС, що дозволяє великим комплексам економити на очисних спорудах.
-
Системний моніторинг підземних вод відсутній — люди в селах досі не знають, чи безпечна вода в їхніх криницях.
Поки екологічні штрафи будуть дешевшими за модернізацію очисних систем, масштабні отруєння річок залишатимуться лише питанням часу та погоди
