До імпровізованого скотомогильника треба добиратися через Гожули. Дорога веде повз земельні ділянки місцевих мешканців.

Посеред полів зустрічаємо гори будівельного сміття - поліетиленові пакети, папір і пластик, які забруднюють навколишні території.

Потрапивши до лісосмуги, виявляємо жахливу, моторошну картину. Все навколо усіяне коров’ячими головами, іноді трапляються кістки тулуба та шерсть. У повітрі відчувається неймовірний трупний сморід. Тут є давно закинуте будівництво. Був виритий котлован, наявні бетонні конструкції.

Стоїмо на кількаметровому земельному насипі в котловані. Після спуску стає зрозумілим, що ця гора утворена з коров’ячих кісток у перемішку з будівельним сміттям і притрушена зверху землею. 

З 2015 року невідомі особи почали завозити сюди сміття: коров’ячі голови, кишки, відходи, будівельне сміття. Навколишню територію засипали пакетами. Я звертався у Полтавський міськвиконком, у райдержадміністрацію, у поліцію. Результат – нуль. Кожен перекладає відповідальність на іншого. А тим часом вітер розносить сміття на поля, а також людям у двори

- розповів місцевий мешканець, учасник АТО Ігор Кузурман.

Він також звертався до депутата Полтавської облради Петра Ворони, але той послався на зайнятість.

Прикметно, що поряд чергує патруль поліції. Правоохоронці слідкують, аби не вирубували лісосмугу.

Натомість злочинців, які забруднюють навколишні землі, ніхто навіть не намагався знайти.

Правозахисник Анатолій Банний вважає, що відшукати організаторів скотомогильника не важко, бо вони залишили після себе важливі докази – реєстраційні номера корів.

Ми бачимо тельбухи, скелети великої рогатої худоби – це відходи виробництва. Виходячи з тих номерів на вухах, можна по технічних паспортах встановити власника і притягнути його до відповідальності. Окрім цього, ми бачимо, що тут левова частка сміття вивозиться з приватних осель

- прокоментував ситуацію Анатолій Банний.

Сморід на об’єкті настільки сильний, що ним пройнявся навіть верхній одяг. Поряд із лісосмугою рясніє сміттєзвалище. А трохи подалі - міська забудова Полтави, залізничне полотно, вулиця Половка.

Страшно уявити, як люди дихають принесеним вітром "свіженьким трупним бризом" зі звалища – цілком ймовірного джерела хвороб і небезпечних вірусів.

Дивно також, чому за три роки проблемою не зацікавились ні в Полтавському міськвиконкомі, ні в Супрунівській сільраді, на яку припадає частина цього сміттєзвалища.

Бездіяльність влади і правоохоронних органів призвела до жахливих екологічних наслідків, загрози здоров’ю громадян. Ми вирішили провести власне розслідування та встановити імена тих, хто безкарно влаштував у Полтаві "Долину смерті". Далі - буде...