12:15 12.08

Полтава від імперських тіней до ракетного удару по Інституту зв’язку. ВІДЕО

11 серпня на YouTube-каналі «Є питання» вийшов репортаж про сучасну Полтаву — місто, яке для багатьох асоціюється з українською культурою, Іваном Котляревським, галушками та Полтавською битвою, яка досі триває.

Журналісти наголошують: «битва за Полтаву» триває й сьогодні — у боротьбі з імперською спадщиною, корупцією та наслідками війни.

Мер Мамай: проросійський імідж і вплив без посади

Олександр Мамай тричі очолював Полтаву (2010, 2015, 2020), попри корупційні скандали та відверту проросійську риторику. Його політичний стиль — підкуп виборців продуктовими наборами та підтримка частини пенсіонерів. У 2023 році суд відсторонив його від посади, але Мамай і далі намагається повернути крісло мера, залишаючись впливовим місцевим бізнесменом зі зв’язками в судах і правоохоронних органах.

Бізнес генерала РФ у центрі міста

Генерал хімвійськ Росії Валерій Капашин, уродженець Полтавщини, встиг інвестувати в місцеву нерухомість понад мільярд гривень: готелі, ресторани, офіси, ТРЦ. Частина майна передавалася його структурам навіть після 2014 року. Активи арештували лише після початку повномасштабного вторгнення, але конкурси на управління ними супроводжуються спробами зберегти вплив через підставні фірми.

Імперські пам’ятники — розділена думка

До травня 2024 року в Полтаві стояли три пам’ятники імперської доби: монумент слави, пам’ятник Келіну та місце відпочинку Петра І. Якщо в Одесі за результатами опитування демонтували пам’ятник Катерині II, то в Полтаві подібні кроки викликають опір частини містян. Краєзнавці пропонують створити біля таких об’єктів простори з контрнаративом — фото зруйнованих міст і нагадування про злочини імперії.

Ракетний удар по інституту зв’язку

3 вересня 2024 року дві російські ракети «Іскандер» влучили у Полтавський військовий інститут зв’язку. Перша зруйнувала корпус, друга — вдарила по шляху евакуації. Загинули 55 людей, понад 320 поранені. Свідки розповідають про хаос, нестачу носилок і турнікетів, евакуацію поранених на дверях і в кузовах авто. Волонтери пропонували провести навчання для ДСНС та медиків, але офіційні структури відмовилися, заявивши, що «і так усе вміють».

Місто між буденністю та війною

Полтава змінилася менше, ніж прифронтові міста: тут досі чутно багато російської мови та суржику, вулична музика — часто російською. Активних волонтерів небагато — переважно це ті, хто працював і до 2022 року. Водночас у місті діють унікальні ініціативи, як-от майстерні бойових медиків, що переобладнують авто для медевакуації, роблячи їх максимально зручними для порятунку поранених на фронті.

Олександр Мамай, ждуни, наслідки атаки, аналітика, військовий інститут зв’язку