Полтавці відзначають річницю з дня аварії на Чорнобильській АЕС

26 квітня по праву вважається Днем національної жалоби. За системні помилки проектувальників і безвідповідальність тодішньої влади розплачуватися довелося людськими життями.

Подвиг пожежників, працівників ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які відправились на зустріч небезпеці, зупиняючи ядерну катастрофу, назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу. 

Сьогодні полтавці традиційно вшановують чорнобильців та  кладуть квіти до тематичного меморіалу.

Історія Чорнобильської АЕС

Будівництво Чорнобильської атомної станції було розпочато в 1970 році за затвердженим Радою міністрів СРСР планом. Нова станція з проектною генерованою потужністю 6000 МВт повинна була компенсувати дефіцит електроенергії в Центральному районі Об'єднаної енергосистеми півдня СРСР. Пуск першого енергоблоку ЧАЕС відбувся в 1975 році, через три роки був добудований другий енергоблок, у 1981 році - пройшов запуск 3-го енергоблоку, а до кінця 1983 року вже було розпочато введення в роботу 4-го енергоблоку АЕС. Перші 100 млрд кВт*год електроенергії було вироблено Чорнобильською АЕС у серпні 1984 року. Станція стала найпотужнішою в СРСР, нарівні з Курською та Ленінською. У 1986 році сумарна генерована потужність АЕС склала 4000 МВт. Паралельно з будівництвом атомної станції велося спорудження міста енергетиків - Прип'яті. Це було одне з наймолодших радянських міст (середній вік жителів становив 27 років).

Прип'ять називали "атомградом" і "містом майбутнього", сюди з'їжджалися інженери і вчені зі своїми сім'ями з різних регіонів СРСР. Для них будувалися будинки, різні об'єкти інфраструктури з сучасною архітектурою. 1 травня 1986 року в Прип'яті повинен був відкритися міський парк розваг, але цього так і не сталося.

Хроніка трагедії на Чорнобильській АЕС

01:23 26 квітня 1986 - трагічний час, коли відбулися події, що перевернули життя тисяч людей і призвели до наслідків катастрофічного масштабу. В ту ніч 4-й енергоблок був зупинений для планово-попереджувального ремонту і проведення випробувань режиму вибігу ротора турбогенератора. Роботи почалися о 01:23.

Через кілька секунд стався різкий стрибок потужності і вибух, внаслідок якого реактор енергоблоку був повністю зруйнований. На місці одразу ж загинули 2 працівники станції, які проводили випробування. О 01:24 на пульт охоронної військової частини №2 надійшов сигнал про загоряння на ЧАЕС, на місце аварії відразу ж виїхав караул, а також бригада пожежників з Прип'яті.

Бригадам військової частини, прип'ятським та київським пожежникам, які прибули в якості підкріплення, вдалося не допустити подальшого поширення вогню на інші енергоблоки.

Ліквідатори, що працювали на ЧАЕС у перші дні після аварії без необхідних засобів захисту, отримали рівень радіації не сумісний з життям і незабаром померли. Багато жителів Прип'яті стали очевидцями трагедії, спостерігаючи вибух з вікон своїх квартир. Але про аварію їм повідомили не відразу. Весь день 26 квітня люди ходили по вулицях і дихали вже зараженим повітрям.

Евакуація почалася тільки 27 квітня. Заборонялося брати з собою речі, іграшки, домашніх тварин. Щоб уникнути паніки, прип'ятчани сказали, що через 3 дні вони зможуть повернутися до своїх будинків.

Протягом перших днів вивезли жителів 10-кілометрової зони, потім евакуювали людей з території 30 км від місця аварії.

На загальносоюзному рівні інформація про аварію замовчувалася. 28 квітня в повідомленні ТАСС було оголошено, що на ЧАЕС стався нещасний випадок. У Києві пройшли першотравневі свята з масовими демонстраціями, коли над містом уже нависла хмара радіації. Тільки через 2 тижні, 14 травня 1986 року, докладно про аварію жителям СРСР розповів в своєму зверненні М.С. Горбачов.

Причини і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

За результатами розслідування міжнародної консультативної групи INSAG, аварія на ЧАЕС була пов'язана з цілим комплексом причин, серед яких такі чинники:

• Початковий проект реактора не відповідав нормам безпеки і мав небезпечні особливості в конструкції;
• Неякісний регламент з експлуатації, особливо в розділі безпеки;
• Неможливість сполучення між персоналом за особливостями техніки безпеки, персонал був недостатньо кваліфікований в цій сфері;
• Порушення існуючих інструкцій і халатне ставлення до систем запобігання з боку персоналу в ході проведення випробувань.

Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС мали катастрофічний масштаб.

Радіоактивне зараження поширилося на близько 200 тис.кв. км земель, 70% з яких - території України, Білорусі та Росії.

 Викид радіоактивних речовин після аварії на ЧАЕС становив до 50 млн. Кюрі, що в 400-500 разів перевищує показники радіації після бомбардування Хіросіми в 1945 році.

Катастрофі було присвоєно максимальний, 7-й рівень небезпеки, за Міжнародною шкалою ядерних подій.

За даними МАГАТЕ і ВООЗ, кількість загиблих від аварії і опромінення становить до 4 тис. осіб. У 2016 році 4-й енергоблок ЧАЕС був накритий новою аркою. Об'єкт "Укриття-2" або Новий безпечний конфайнмент (НБК) будувався з 2007 року. Він став найбільшою рухомою наземною конструкцією. Висота споруди - 110 метрів, ширина - 257 метрів, довжина - 165 метрів.

Природа в зоні відчуження на даний момент активно відновлюється. З'являються рідкісні види рослин і тварин. У 2017 році був зареєстрований Чорнобильський радіаційний-екологічний біосферний заповідник.

Також в межах 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС у найближчі роки почнуть роботу сонячні електростанції і промислові зони, де буде здійснюватися утилізація радіоактивних відходів.