15:00 16.03

Полтавцям презентували “Останню молитву”

У Полтавському Художньому музеї презентували виставку “Остання молитва”, присвячену 80-річчю відомого полтавського пейзажиста, народного художника України Павла Волика. Триватиме виставка до 4 квітня.

Назва – символічна, оскільки на виставці представлені роботи майстра, починаючи з 80-х і до 2018 року, повідомляють Новини Полтавщини.

Одна з картин так і називається “Остання молитва”, тому що художник на ній намалював останній свій мазок, і не встиг назвати. На виставці вона єдина – без обрамлення.

Павло Волик – послідовник реалістичного живопису, але зі своїм баченням неймовірної краси Полтавщини.

На виставці “Остання молитва” полтавці можуть побачити 125 робіт митця, в тому числі й ті, що ніколи не виставлялися. Як повідомляють у музеї, своєю працею, натхненням дарованим мальовничими українськими краєвидами, народними традиціями, пісенним фольклором Волик довів свою безмежну любов до Батьківщини.

Творчий спадок Павла Волика надзвичайно різноманітний. Адже після закінчення у 1971 році Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (нині – Львівська академія мистецтв) художник розпочинав своє сходження в мистецтві з дереворізьблення, художнього металу, монументального-декоративного розпису, ткацтва та навіть медальєрства.

Лише в кінці 1980-х років заявив про себе як живописець, доволі швидко здобувши славу самобутнього майстра українського пейзажу.

В останні два десятиріччя життя художника саме живопис, потіснивши інші види мистецтва, став головним його захопленням. Переважають живописні твори і серед його загального доробку.

Серед представлених творів є натюрморти, портрети, на значну увагу заслуговує автопортрет (2010), але серед усіх жанрів панівне становище займає пейзаж.

Закоханий в рідний край, Павло Волик був справжнім співцем Полтавщини й, зокрема, Котелевщини.

Майже однакові за форматом краєвиди художника насправді дуже відмінні, як за настроєм, так і за особливостями стильового трактування форми. Вони носять то романтико-поетичний, то епічно-елегійний, то декоративний характер. Є серед них майже фотографічні й такі, що могли народися лише в уяві творця.

Знайшли місце на полотнах Волика й гірські краєвиди, й морські хвилі – це результати його подорожей до Криму й Карпат – “Скоро Говерла” (2014), “Крим” (2010).
Високу оцінку здобула й творча спадщина митця, ті понад 1000 творів, кожен із яких не тільки має художню цінність, а несе й сакрально-духовну складову. Нині твори Павла Волика, який жив Україною, молився за Україну й творив для України, стали національним надбанням, увійшли до скарбниці української образотворчості.

виставка, Павло Волик