16:15 22.01

Полтавцям у соцмережах варто маркувати новини, яким можна довіряти

У Твіттері виявили нові тисячі російських тролів, а у Фейсбуці планують провести опитування про джерела новин, яким користувачі довіряють та закликають і полтавців у соцмережах долучитися маркувати правдиві новини.

На сайті Deutsche Welle з’явилася новина, що в Твіттері знайшли декілька тисяч нових акаунтів російської "фабрики тролів". А на сайті ВВС заявлено, що Фейсбук проведе опитування з приводу надійності джерел новин, якими користуються користувачі.

Віталій Мороз, керівник "Програм нових медіа" Інтерньюз-Україна на Нromadskeradio.org розповів, що "фабрика тролів" — це нова реальність для світової політики, коли певні компанії, що наймають людей, які ведуть акаунти в соціальних мережах, за це отримають гроші, і їхня ціль – втрутитися в громадській дискурс в інтернеті.

Поняття тролі і боти треба розрізняти. Під тролями ми розуміємо людей, які логіняться в десятки та сотні акаунтів та ведуть дискусії, тоді як боти – це автоматизовані системи.

Звісно, а Україні існують свої "фабрики тролів" як політичний інструмент політичних партій. Ця мода, яка пішла з Росії, накриває весь пострадянський простір.

Чи є базові інструменти безпеки для тих, хто читає Твіттер? Як розпізнати тих, хто на «фабриці тролів» виробляє ту інформацію, яка може бути певним чином забарвлена?

Віталій Мороз: Для того, щоб розпізнати, потрібен здоровий глузд і навички розпізнавання. Але потрібно розуміти, що ми намагаємося спілкуватися з тими, кого знаємо. Або це люди, які мають верифіковані акаунти – таку блакитну позначку в Твіттері, і це означає, що це саме та людина, яка себе представляє. Однак дуже часто люди бувають захопленими якимсь резонансними повідомленням або картинкам.

Твіттер вже навів приклади фейкових твіттів – була картинка Клінтон, де вона своїм виразом обличчя показує, що вона програла. І коли ви використовуєте ці візуальні елементи, це впливає на емоції людей.

Загалом, соцмережі — це є простір для швидких емоцій, де ми пишемо часто під впливом емоцій, і це буває недосконалим. З цим пов’язані останні зміни у Фейсбуці, тому що Цукерберг оголосив про те, що все менше інформації від сторінок буде публікуватися, а більше – від користувачів, яких ми знаємо.

Для ЗМІ це означає, насамперед, що величезну роль відіграватимуть саме особистості, тобто профілі журналістів, редакторів, які будуть від свого імені поширювати інформацію сторінки свого видання.

Як будуть визначати цей знак якості – цьому можна довіряти, а цьому – ні?

Віталій Мороз: Як, наприклад, Google чи Фейсбук борються проти фейкових новин? Google говорить що ніколи не буде видаляти фейкових новин. Він каже, що їхня місія – це не цензурувати, але вони будуть зменшувати ранжування, тобто щоб новини, які ідентифікуються, як фейкові, менше потрапляли на очі в пошуковій видачі.

Твіттер, наприклад, видаляв акаунти, які пов’язані з «фабриками тролів». Фейсбук ставив червоний прапорець, коли бачив фейкову новину. Зараз вони від цього відмовилися, прибрали цю функцію, і вони під сумнівною новиною дають схожі статті, які можуть читачу дати інший контекст.

Але таким компаніям, як Фейсбук, важко боротися, тому що у Фейсбуку, щоб перевірити, чи новина фейкова чи ні, це забирає три дні. Це означає, що Фейсбук не може відповісти на виклики дезінформації та пропаганди.