ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

23:19 10.02


Полтавська школа №2 відсвяткувала 80-річчя. ФОТО

9 лютого в полтавській загальноосвітній школі №2 відбулися урочистості з нагоди 80-річчя навчального закладу.

Школа вперше відкрила свої двері в 1937 році – як семирічка №69 із російською мовою навчання. У стінах новоствореної школи було лише 300 учнів, яких навчали 10 штатних учителів. Але вже за три роки кількість учнів збільшилася до 400.

В роки війни та окупації приміщення школи були спалені дотла. Перші заняття в школі відновилися, як в семирічній лише 17 січня 1944 року на території сучасної музичної школи №2 – тоді там були одноповерхові будівлі. Під класи були переобладнані навіть стайні. А на березень того ж року в навчальному закладі було організовано 16 класів і школа отримала статус середньої.

Навесні 1945 року вперше в історії навчального закладу відбулися іспити на атестат зрілості. Того року випускників було всього 13. На початку 1948-49 навчального року рішенням міської ради школі №69 було виділене нове приміщення по вулиці Пролетарській, 25 (нині це вулиця носить ім'я Анатолія Кукоби, а в приміщенні діє ЗОШ №20).

В 1959 році міська влада ухвалила рішення про будівництво нового приміщення для школи.

З того моменту історію рідної школи прекрасно пам'ятає людина, яка провела в ній майже все життя, близько 60 років, та найдовше очолювала цей навчальний заклад як директор – Ольга Борисівна Шемет.

 

У 1959 році я пішла в школу – тоді вона була в приміщенні нинішньої ЗОШ №20, але мала інший номер – школа Харківської південної залізниці №69. Потім наші батьки брали активну участь в будівництві корпусу школи, який ми зараз вважаємо старим. Хочу зазначити, що в приміщенні нинішньої Малої академії мистецтв до війни була також школа – саме там вчилася всесвітньовідома акторка Клара Лучко. У війну будівля згоріла. Згодом те приміщення зайняв міськком партії, і нумерація "школа номер два" в Полтаві фактично зависла. Тож, коли було добудоване наше приміщення, нам присвоїли другий номер. А ми, учні, перейшли в школу через дорогу. Тоді якраз навчався Анатолій Кукоба – він у восьмий клас пішов уже в новій школі номер два

– розповіла Ольга Шемет.

30 серпня 1963 року гостинно відчинила свої двері новозбудована середня школа №2. В 1965 році в школі навчалися 1500 учнів і працювали 80 педагогів. Хоча приміщення було велике, все одно не вистачало навчальних кабінетів – середня та старша школа навчалися в дві зміни, а початкові класи – навіть у третю зміну.

Ми навчалися в три зміни. Уявіть, о 16:00 починалися уроки третьої зміни. Ми в третьому класі так ходили. Пам'ятаю, ми практично вночі – о восьмій вечора – виходили зі школи, грали в сніжки в темряві. І суботами тоді також вчилися

– згадує Ольга Борисівна.

Школа мала добру славу – сюди вишикувалися черги з потенційних первачків ще вдосвіта, для того щоб дитину зарахували до лав навчального закладу, вона мала пройти попередній конкурсний відбір. Ажіотаж був настільки великий, що, наприклад, в 1985-1986 роках набрали три класи першачків, в яких було по 45 дітей! Учням доводилося сидіти втрьох за однією партою!

В 1993 році школа зробила перший серйозний крок до переходу з російськомовного навчання на українську мову: був набраний перший в історії школи клас із українською мовою навчання. Класним керівником стала випускниця школи, молодий спеціаліст Юлія Віленівна Зарва. А з 2006 року школа повністю стала україномовною.

 

 

В 1993 році директором школи, дев'ятим за ліком, стала її випускниця Ольга Борисівна Шемет. Закінчивши школу, вона вступила на навчання до педагогічного інституту, практично одразу після отримання фаху вчителя математики прийшла сюди на роботу. Відпрацювавши попередньо в рідній школі 10 років учителем математики, потім – ще 10 років завучем старших класів, Ольга Борисівна очолювала навчальний заклад цілих 24 роки.

1 вересня 1994 року відбулося відкриття першої черги нової добудови – початкова школа отримала своє власне приміщення, на початок нового навчального року в 1997-му відкрили другу чергу добудови, остаточно запустили новий корпус школи в 1998-му році.

У 1966 році цей навчальний заклад закінчив заслужений будівельник України, перший міський голова Полтави Анатолій Кукоба. Тут в різні роки навчалися заслужений працівник культури УРСР композитор Володимир Шаповаленко, заслужений художник України Валерій Мозок, народний художник України Володимир Колесников (молодший), декан КНУ ім. Тараса Шевченка Леонід Булавін, народний артист України Олег Марцинковський, заслужений скульптор України Валерій Леонов, заслужений лікар України Леонід Куроєдов та багато інших митців, лікарів, педагогів, науковців, відомих не лише в Україні, але й далеко за її межами. 

Випускник школи Євген Євтушенко отримав президентству стипендію з гончарської справи, нинішні учні школи є переможцями різних олімпіад та конкурсів, мають здобутки в роботах МАН, спорті та мистецтві. За роки роботи школи її випускники отримали 278 золотих медалей та 120 срібних нагород за успіхи в навчанні.

Зараз у школі всього 35 класів, із яких 12 – у початковій школі. Наразі тут навчається 1021 учень. Нинішній директор школи Наталія Дмитренко зазначила, що останні кілька років спостерігається тенденція до збільшення кількості учнів у закладі. Педагогічний колектив навчального закладу складається з 65 вчителів і 30 осіб технічного персоналу. Цікаво, що 30 відсотків педагогічного складу – випускники цієї ж школи.

На ювілей до свого улюбленого навчального закладу завітала й колишній викладач трудового навчання, яка все життя вчила дівчат рукоділлю та домоведенню, останні перед пенсією десять років пропрацювала саме в цій школі, ровесниця навчального закладу 80-річна Римма Андріївна Коломієць.

 

Коли я пішла на пенсію, дуже сумувала за школою – за учнями, колегами. Тут дуже гарний колектив. Раніше я дуже часто приходила до них у гості, тим більше, що живу неподалік. Приходила – ніби додому поверталась. Зараз вже не всіх знаю – багато молодих вчителів прийшли нашому поколінню на зміну. Але колишні колеги завжди привітно зустрічають, запрошують на святкові заходи. Дуже рада бути в рідній школі в день її ювілею, приємно бачити концертну програму – тут дуже талановиті діти

– розповіла Римма Андріївна.

Дійсно, святковий концерт видався на славу: школярі танцювали, співали, декламували вірші, грали на музичних інструментах, підготували виставку поробок. Глядачі – колишні та нинішні педагоги, випускники та учні, а також їх батьки – вдячно вітали бурхливими оплесками дитячі виступи.

Не обійшлося й без подарунків: батьківський комітет привітав улюблений навчальний заклад короваєм, випускник школи Наріман Набієв подарував виступ свого колективу – першої в Україні школи кавказьких танців. А полтавський міський голова Олександр Мамай вручив школі мультимедійну дошку, а її вчителям – 35 путівок на подорож до Львова. Поїздка запланована на 24-25 лютого.

80 років школі – для історії це, мабуть, не дуже велика дата. А для самої школи — це величезна історія. Школа випустила, як мінімум, вісім поколінь, а то й більше – дітей, які пройшли з першого по десятий клас. І сьогодні є люди, які давно на пенсії, але відвідували цю школу. І найперше, я прийшов подякувати тим працівникам, які були при започаткуванні цієї школи

– заявив Олександр Мамай.

Повідомлення про подарунки – особливо путівки – педагогічний колектив сприйняв радісними оплесками. Директор школи Наталія Дмитренко зазначила, що найближчим часом самі вчителі визначать тих щасливчиків, хто скористається подарунком міського голови та поїде в подорож до Львова.

 

Ми в понеділок вже визначимо, хто саме поїде. Не буде ніяких призначень та нагороджень: ми проведемо жеребкування, самі вчителі витягнуть жереб,  все визначить щасливий випадок

– пояснила директор школи Наталія Дмитренко.

Директорка обіцяє, що вихідний в навчальному закладі в зв'язку з екскурсією робити не будуть – попри те, що за два вихідних дня вчителі не встигнуть здійснити поїздку і витратять на неї мінімум ще один робочий день, адміністрація знайде вихід із ситуації.

Чи привітав рідну школу з ювілеєм ще один відомий її випускник — нинішний голова Полтавської обласної державної адміністрації Валерій Головко, нам не відомо. Принаймні, на урочистостях його не було — за словами представників адміністрації навчалього закладу, Валерій Анатолійович цього дня був у відрядженні.

ювілей, школа, освіта, пам'ять, історія


За темою:

  • Батькам полтавських першачків розповідають про "Нову Українську Школу"
  • У Полтаві відкрився університет "третього віку"
  • Кременчуцькі пенсіонери опановують англійську мову, краще ніж українську
  • Топ-5 за тиждень :