Полтавський музей авіації і космонавтики презентував віртуальну екскурсію
Днями музей авіації і космонавтики привітав Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" з 90-річчям та подарував віртуальну екскурсію експозиційними залами, де представлені унікальні експонати з особистої колекції відомого вченого, чиє ім'я носить виш.
Втілювали задум разом зі студентським самоврядуванням Полтавської політехніки – профком студентів та аспірантів спільно з студентським парламентом. Знімали екскурсію і готували цікаве відео студенти Навчально-наукового інституту нафти та газу – Данислав Романенко (група 101-НГ) та Артем Соснін (група 201-НТ).
Керівник музею авіації і космонавтики Андрій Пушкарєв привітав науково-педагогічний і студентський колектив із нагоди 90-річчя вишу та відкрив віртуальну екскурсію, яку співробітники музею підготували для викладачів і студентів університету.
"90 років – солідний вік для закладу вищої освіти, що засвідчує незмінно високий рівень, наявність освітніх традицій та великих попередників, на котрих слід рівнятися".
Мандрівку затишними музейними залами провели наукові співробітники музею, які поділилися історіями про чималу кількість експозицій, присвячених розвитку авіації та ракетобудування на Полтавщині. Фондові колекції налічують майже 4000 експонатів, понад десять тисяч архівних матеріалів, зібрані бібліотека, негатека, відео та інші матеріали. Серед експонатів основного фонду – предмети, що становлять значну історичну цінність. Окреме місце в експозиції належить речам, пов’язаних з життям та науковою діяльністю відомого полтавця Юрія Кондратюка (Олекcандра Шаргея), ім'я якого носить Полтавська політехніка.
Віртуальний тур розпочався з залу "Від атласу зоряного неба до "Морського старту", де відвідувачі можуть ознайомитися з першим технологічним зразком штучного супутника Землі, створеним за ініціативи житомирянина, авіаконструктора Сергія Корольова. Експонат відтворює точні розміри першого супутника планети, який був запущений 4 жовтня 1957 року з космодрому "Байконур". Мав вагу близько 80 кілограм та кулеподібну форму, з вмонтованими радіопередавачами. Він здійснив 1400 обертів навколо нашої планети та згорів у щільних атмосферних шарах у грудні 1957 року.
Перші музейні експонати з особистої колекції передав академік, геніальний вчений, конструктор, одесит Валентин Глушко. Своєрідною "родзинкою" музею є земна куля – подарунок полтавських авіаторів. На ній точками відмічені стартові майданчики, з яких здійснювали політ космічні апарати, штучні супутники та пристрої.
Друга зала присвячена винахідникам, першовідкривачам у сфері повітроплавання, авіації та ракетобудування, зокрема "ракетному генералу", "батьку" української ракетної зброї Олександру Засядьку. В музеї експонуються два види ракет, розроблених винахідником – запалювальної та фугасної (або гранатної).
Старший науковий співробітник музею, автор туристичного маршруту «Полтавська Кондратюкіана», презентованого влітку 2020 року, Владлен Орлов розповів про унікальну постать і історії теоретичної космонавтики – Юрія Кондратюка.
Полтавський музей авіації і космонавтики — унікальний музей авіаційної та ракетно-космічної тематики, започаткований у 1987 році за ініціативою творця ракетних двигунів, академіка Валентина Глушка. В музеї зібрані унікальні матеріали, присвячені найвидатнішим подіям в аерокосмічній науці й техніці в Україні і в світі, а також життєвому шляху та творчій спадщині визначних діячів у галузях авіації та космонавтики.
На Полтавщині колишній шкіряно-венерологічний диспансер перебудовують у Центр соціальної реабілітації дітей із інвалідністю.
У Крюкові, по вулиці Приходька, активними темпами триває перебудова будівель колишнього шкіряно-венерологічного диспансеру під Кременчуцький міський Центр соціальної реабілітації дітей із інвалідністю.
Ці роботи, як розповіли у пресслужбі Кременчуцької міськради, проводяться у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України від Європейського інвестиційного банку, який надав Україні довгостроковий кредит. Кошти позики спрямовані на відновлення ключових об'єктів інфраструктури на підконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей; в сусідніх – Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській областях, а також Київській, Одеській, Полтавській та Херсонській областях.
До об'єктів, які будуть відновлені у рамках цієї програми, потрапив і колишній шкіряно-венерологічний диспансер, який перебудовують під Кременчуцький міський Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Наразі будівельні роботи проводяться тут активними темпами, працюють будівельники і важка техніка. Стару будівлю шкіряно-венерологічного диспансеру перебудовують майже повністю. На сьогоднішній день виконано великий обсяг робіт.
Додаток для Android
