При них утворені дорадчі органи – госпітальні ради, повідомляє прес-служба ОДА.

До них увійшли депутати місцевих рад, головні лікарі, лікарі, громадські активісти та члени профспілок. Більшість складів госпітальних рад при цьому – люди, далекі від медицини, тому для них проводяться різноманітні тренінги

 Це все для нас нове. Членів госпітальних рад треба вчити, пояснювати їм, що відбувається. Дехто з них намагається відстояти свої інтереси, не розуміючи фаховість питань, про які йдеться. Так, усі чомусь бачать у першу чергу проблеми хірургії і акушерства. А я, наприклад, пропоную думати на перспективу щодо створення реабілітаційних відділень і хоспісів

— говорить Віктор Лисак.

Каже, при кожній ЦРЛ повинно бути ще й реабілітаційне відділення, адже на сьогодні помолодшали інсульти, інфаркти.  Люди із такими діагнозами теж потребують реабілітації.

За його словами, госпітальні ради не просто будуть засідати, як дорадчі органи. Вони визначатимуть стратегію розвитку медичних закладів у контексті медичної реформи, що відбувається в країні.

Серед основних завдань госпітальних округів на найближчі п’ять років —  формування маршрутів пацієнтів від постановки діагнозу до профільного спеціаліста та медзакладу. Також важливо створити медустанови інтенсивного та відновного лікування, паліативні заклади та хоспіси.

Члени госпітальних рад повинні напрацювати пропозиції для вторинного рівня надання медичної допомоги (для закладів обласного рівня), у тому числі щодо міжбюджетних відносин різних громад із лікарняними закладами.

Зараз на Полтавщині почався процес фіксації пролікованих хворих у лікарняних закладах. За допомогою спеціально навчених економістів та статистів такі бази даних створені за 2016 і 2017 роки. Отримані дані дають змогу медичним менеджерам прогнозувати кількість хворих із конкретними діагнозами.

А поки в кабінетах засідають реформатори, у Лубнах і не тільки, хворі з гострим болем потерпають без обстеження і з загрозою для життя.