Наркотики у Полтаві: доступні та заборонені

Ми розглянули проблему, запросивши до її обговорення правоохоронців, наркологів, психологів та підлітків, які мають досвід вживання наркотиків.

Одним із найгірших винаходів нового тисячоліття в сфері наркотичних речовин стала поява синтетичних наркотиків. Цей клас препаратів став лідируючим у списку зловживання наркотою. Спочатку синтезовані препарати були об'єднані під назвою "клубних наркотиків". Проте, темпи їх розповсюдження та видозміни стали настільки глобальними, що вони стрімко опинилися далеко за межами клубів і танцювальних майданчиків. І з цього часу подібна назва вже не могла до них стосуватись. Деякі з цих препаратів називають "cannabimimetic", що означає, що вони імітують дію канабіноїдів, або препарати, які мають хімічний вплив, подібний до марихуани. Про класифікацію наркотичних речовин можна дізнатися на сайтах багатьох реабілітаційних центрів.

Не знайомтеся, наркотики

"Солі, або солі для ванн" (Метілендіоксіпіровалерон або МДПВ). Незважаючи на невинну назву, це нове сімейство наркотиків не має нічого спільного зі справжніми солями для ванн, які використовують із гігієнічною метою.  Діючі речовини "солей для ванн" можуть викликати почуття радості, підвищену товариськість і навіть статевий потяг. Але деякі люди, які зловживали ними, відчувають параною, збудження і галюцинації, втрату контакту з реальністю і підвищену агресивність. Були зареєстровані кілька смертельних випадків. Зазвичай наркотичні "солі для ванн" виглядають як білий або коричневий кристалічний порошок, який продається в маленьких пакетиках із маркуванням "не для вживання людьми". Іноді вони мають напис "добриво для рослин", віднедавна – "засіб очищення ювелірних прикрас", "засіб для чищення екрану телефону".

"Солі для ванн" можуть привести до галюцинацій, параної, агресивної, смертоносної або суїцидальної поведінки. Вони продаються онлайн під величезною різноманітністю назв і брендів, наприклад Ванільне небо, Хмара 9, Біла блискавка, Обличчя зі шрамом тощо.

Амфетамін зазвичай вживають із метою підвищення енергії та покращення працездатності. Зовнішній вигляд амфетаміну може бути різним: зустрічається у формі порошку різного кольору (від білого до коричневого, іноді – оранжевий або навіть темно-фіолетовий), кристалів, різнокольорових капсул або таблеток. Має яскраво виражені запах і смак. Це може бути "коктейль" із препаратів, що зв'язують агентів, кофеїну та цукру.

Кристали метамфетаміну є потужною формою амфетаміну, що, як правило мають форму великих кристалічних аркушів, або кристалічного порошку. Метамфетамін (у Європі більш відомий під назвою первітин) – наркотик у вигляді білих кристалів, який приймають, вдихаючи через ніс, вдихаючи дим, вводячи за допомогою ін'єкцій. Іноді його приймають перорально. Однак незалежно від способу вживання, наркотик викликає сильне бажання повторити пережитий досвід. Метамфетамін створює помилкове відчуття щастя і благополуччя, впевненості в собі, підвищеної активності і невичерпної енергії. Подібні ефекти наркотику зазвичай тривають від шести до восьми годин, іноді і до двадцяти чотирьох годин.

Інші назви: Адреналін, Амф, Діксери, Дієтичні пігулки, Кістки, Кришки, Спіди, УПС, МІФІ, Фенамін, Фен, Фенічка, Чорний красень, Швидкий Гвинт (Винт), Курка, Мулька, Кристал, Лід.

Екстазі (колеса) –  лише кілька з багатьох назв наркотику MDMA, скорочене від метілендіоксиметамфетамін, назва майже така ж довга, як всі нічні вечірки, на яких його часто вживають. Тому MDMA ще часто називають "клубним наркотиком". Його дія схожа з дією інших стимуляторів, він змушує відчувати себе найдоброзичливішою людиною в світі.

MDMA - штучний наркотик, він не походить від рослин, як марихуана або тютюн. У нього додають інші хімічні речовини, такі як кофеїн, декстрометорфан (що використовується в сиропах від кашлю), амфетамін, РСР або кокаїн. Екстазі популярний серед підлітків середнього класу і молодих дорослих. Він продається в деяких барах, нічних клубах і підземних переходах, на "рейвах" (вечірках на всю ніч).

Виробники даного виду наркотику можуть додавати в нього все, що завгодно, так що в його чистоті можна сумніватися. Це робить екстазі одним із найбільш непередбачуваних і небезпечних наркотиків. Екстазі продається у вигляді пігулок, які часто мають графічний друк у вигляді різних літер, зображень або комерційних логотипів. Екстазі зазвичай ковтають у вигляді пігулок, його також розчавлюють і нюхають, вводять внутрішньовенно або суппозиторно.

Існує велика небезпека передозування – аж до смертельних випадків. Причина в тому, що незрозуміла концентрація діючої речовини в готовому продукті. Оскільки "рецептура" постійно змінюється, кінцевий споживач може замовити у одного дилера дві дози поспіль, і їх склад може бути різним. Звісно, що етикетки з рецептурою та рекомендаціями по вживанню ніхто до пакунків не додає.

Синтетична марихуана викликає судоми, ускладнене дихання, нудоту та тривалі психічні порушення. Цей препарат став популярним у 2009-2010 роках. До цієї групи відносять "спайси" та суміші для куріння на основі JWH, які так і називають – "дживіаш". Вживають із метою покращити настрій, отримати загострення почуттів.

Також все ширше розповсюдження в Полтаві отримують "марки" – шматочки паперу, просочені наркотичною речовиною. Найчастіше це ЛСД (LSD – діетиламід лізергінової кислоти) – "еталонний" галюциноген. Оскільки ризик передозування дуже високий – мова йде не про грами, а десяті частини  міліграму – наркодилери придумали просочувати певною кількістю розчину певної концентрації м'який папір. Але насправді такі дії не убезпечують користувача від передозування, сторонніх домішок та побічних ефектів.

Тенденція зловживання синтетичними наркотиками не показує ознак уповільнення, що робить її важливою проблемою на сьогоднішній день. Ситуація ускладнюється правовими колізіями, коли правоохоронці виявляють речовини, за всіма ознаками схожі на наркотичні, але за законом, нічого не можуть із цим зробити. Але про все по черзі.

Що не заборонено — те дозволено?

Кримінальна відповідальність за розповсюдження наркотичних засобів ґрунтується на переліку хімічних назв, що входять до спеціальної таблиці (Наказ МОЗ №188 від 2000 року "Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу" – прим. авт.). У наказі наведений перелік речовин, за розповсюдження яких передбачена відповідальність, та кількість, у залежності від якої знайдену речовину правоохоронці класифікують як малий, великий або особливо великий розмір. Проте, на жаль, нові назви в переліку з'являються повільніше, ніж на ринку. Адже, щоб внести нову формулу наркотику до таблиці, треба спочатку знайти та дослідити наркотичну речовину.

Близько семи років тому на територію України почали завозити психотропні речовини виробництва Китаю, так звані "новомодні наркотики". На той момент вони не були внесені в таблицю. Ми на своєму професійному слензі називаємо ці речовини "психотропні солі", або "штальці" чи "курительні мікси". Солі по суті – це порошки, аналоги, різновиди та замінники психотропного засобу "амфетамін". Їх ще називають "дискотечні наркотики".  Ці "солі" – за дією практично те ж саме, що первітин (в народі – "вінт", "вітя"), який давно є на території Полтавської області, проте дешевші. Здешевлення виробники здійснюють за рахунок різноманітних доданків, як самі по собі не є наркотичними або психотропними речовинами, і не обов'язково мають психоактивний ефект. Через відносно невелику ціну ці суміші здобувають популярність у молоді та осіб, що виходять із міст позбавлення волі

– розповів правоохоронець із великим досвідом боротьби з наркотиками, колишній виконувач обов’язків начальника підрозділу протидії наркозлочинності у Полтавській області Андрій Курлан.

На вулицях цей товар рекламують від виглядом "легальних препаратів".  Але, відзначає правоохоронець, це не значить, що держава дозволяє розповсюдження подібних речовин. Тут зловмисники користуються правовою колізією, яка полягає в тому, що кримінальна відповідальність настає за виявлення у підозрюваних лише хімічних речовин, які вказані у згаданій таблиці. 

Групи спеціалістів ведуть пошук аналогів заборонених речовин та здійснюють їх дослідження. Дані передаються в Київ, де зводяться в список, яким оновлюють таблицю. Через бюрократичну тяганину цей процес розтягується майже на півроку. Тим часом наркозлочинці розробляють нові психотропні суміші й шукають собі нових жертв.

Я стикався з тим, що люди під дією таких речовин вистрибували з вікон та намагалися звести рахунки з життям у інші способи. Була ситуація, коли молодий батько викинув власну малу дитину з вікна. Я, коли приїхав до нього в психіатричну лікарню, спитав – чому він це зробив. А він відповів, що "передав його до рук Архангела Михаїла". Коли він за три доби усвідомив, що сталося насправді, намагався просто в лікарні удавитися. В такому стані особам, що вживають наркотики, здається, що їх переслідують – то спецназ, то "Правий сектор" чи навіть прибульці – а втікаючи від "переслідування" вони й під транспорт можуть потрапити, чи впасти з висоти, бо просто не можуть критично оцінювати обстановку та власний стан

 – сказав  Андрій Олександрович.

Статистику осіб, які вживали чи були під дією вказаних психотропних речовин у момент спілкування з правоохоронцями, поліція не веде. Для того, щоб особу затримали та проти неї відкрили провадження, а також поставили на облік в правоохоронний органах як наркозалежну, вона за нинішнім законом має вчинити злочин. Дані про осіб, котрі були затримані під дією наркотиків, передають для постановки на облік у спеціалізовану лікувальну установу – наркологічний диспансер. 

Окрім згубної дії наркотичних речовин та незрозумілих хімічних доданків, ще одна небезпека "солей" криється у способі їх розповсюдження: вони доступні. Не потрібно шукати наркодилера, виявляти точки збуту, міняти товар на гроші та боятися бути затриманим. Злочинці діють через систему так званих "закладок". Достатньо лише знайти оголошення в мережі, замовити та перерахувати кошти на картковий рахунок. Після цього замовник отримує адресу "закладки" та фотографію з відміченим місцем, де лежить жадана для нього речовина. Виглядати можуть як завгодно: як викинута пачка з-під цигарок чи печива в смітниці, або папірець, засунутий в шпарину за розподільним щитком у під'їзді багатоквартирного будинку.

На жаль, зазначає Андрій Курлан, така система значно ускладнює роботу правоохоронців. Бо навіть при виявленні місця "закладки" та затриманні тих, хто складає в неї пакунки, слідство практично не просувається далі. Навіть якщо це буде не випадкова людина, яку просто попросили покласти певну річ у певне місце, багато дізнатися слідчим не вдасться: напевне, пакунки беруть вже розфасованими в інших "закладках". Закладчики – найнижча ланка в організації інтернет-збуту. Вони, як правило, не мають візуального контакту з іншими членами угрупування, не знають структури каналів збуту.

Для того, щоб виявляти та розкривати такі злочини, фахівці використовують різні засоби, подробиці яких не розкривають. Використовують і збір інформації, і ловлю "на живця", й "оперативну закупівлю". Існують відділи, які проводять оперативну роботу в інтернет-мережі. Злочинці часто використовують плаваючі IP-адреси – тоді дуже важко виявити, звідки виходить інформація, прив'язати її до конкретної адреси чи особи. Або сам інтернет-магазин може знаходитися фізично на території іншої держави, пояснив Андрій Курлан.

Цікаво, що навіть на злочинному бізнесі шахраї теж будують свої схеми. Поліції вже відомі випадки, коли аферисти, діючи під виглядом інтернет-магазину зі збуту "солей", отримавши гроші від клієнта, просто перестають виходити з ним на зв'язок. 

Як цьому запобігти? Відмовитися навіть від думки про придбання чи споживання наркотичних і психотропних речовин. За словами правоохоронців, містяни можуть допомогти поліції у виявленні "закладок" та осіб, дотичних до розповсюдження наркотичних речовин, своєю пильністю. Варто звертати увагу на осіб, які щось залишають в місцях загального користування. Проте, затримання промоутерів, які розклеюють оголошення з адресами інтернет-магазинів, не дає результатів: ці люди можуть взагалі не бути дотичними до наркотрафіку.

На жаль, чимало наших співгромадян не можуть або не хочуть протистояти потягу спробувати психотропні речовини. На жаль, серед них більшає молоді та дітей. Причини для вживання наркотиків у підлітків різні, але результат сходний: спробувавши щось одне, на ньому не зупиняються. Як от герої наших наступних історій. З етичних міркувань імена юнаків змінені, всі збіги – випадкові.

Історія перша. "Вживаю, щоб мати нормальну компанію"

Зараз Кості 18 років і він клієнт одного з реабілітаційних центрів. З восьми років не живе з батьками – з того моменту, коли його віддали до інтернату. Вважає, що вперше спробував психостимулюючі речовини у восьмирічному віці: хтось із дорослих дітей в інтернаті заварив собі чифір, а він просто хотів випити чаю. В результаті довго і міцно спав.  Вдруге повернувся до почуттів затьмареного розуму трохи пізніше, коли в 15-річному віці вступив до ПТУ. 

Це не я вирішив – мене підштовхнули. Спочатку була "трава", потім – дещо "важче". Просто відчував потребу влитися в якусь нормальну компанію, щоб був дах над головою – до училища і після. Плюс захист: там ходять всякі амбали, можуть настукати по голові. А тут – раз зателефонувати — і приїдуть, захистять. Спочатку мені було – ну таке, нормально. На другий раз – дужчий ефект. Потім сказали – пішли туди, там ще щось є, тож я спробував щось іще. Про відчуття я б сказав так: я подивився на світ новим поглядом. Я не помітив, щоб у мене було звикання: хочу – вживаю, не хочу – не вживаю. Але було відчуття, що мозок краще працює – десь чув, що на три відсотки покращується його робота. А потім, як скінчується дія, все повертається на свої місця: я проспав добу і далі як живчик 

– каже юнак.

Зараз хлопець не часто вживає психоактивні речовини. Каже, що не має на це часу, бо має багато роботи. Хіба іноді на вихідних – щоб "добряче погуляти" або навпаки – щоб добре відпочити, виспатися. Вважає, що ефект від вживання наркотиків тимчасовий – приносить багато енергії та хороший настрій. Потім відіспався – і знову такий, як був. Але в широкому розумінні вважає, що вживання психоактивних речовин дає йому більші можливості спілкування і широке коло друзів. Наркотичні речовини "дістає" через знайомих: телефонує знайомому, той – своєму знайомому.

Історія друга. "Пробував заради експерименту. Більше не хочу"

У 19-річного Романа все почалося з марихуани. Років у 16 спробував, коли був шкільного віку – за компанію з друзями ввечері. Йому запропонували, він – погодився. Друзі курили лише тому, що "було нічого робити". Потім була сіль для вдихання – "фен". Наркотики замовляв через знайомих, хоча чув про систему "закладок". Пробував "фен", "сіль" мокру та суху – хоча не знає, як це називається, ЛСД та "вітю". Просто погоджувався вживати, коли знайомі пропонували. Але перед тим, як щось вживати, читав про речовину – яка дія, якого ефекту очікувати. 

Я багато чого пробував, але все по одному разу – і вдруге не буду. Курити "траву" мені не сподобалося. Від "фена" було прикольно – багато емоцій. Навіть якась дрібниця викликає бурю емоцій. Хочеться спілкуватися, люди стають цікаві. Вживав "солі" різнокольорові – те ж саме, але ефект слабший. І важко відбувається "прохід": фізична слабкість, поганий настрій. Ще пробував ЛСД, бо хотів пробувати щось галюциногенне – це сама "жорстка" штука з тих, які вживав. Прийшов до друга на день народження і мені запропонували спробувати. Нас було  п'ятеро, хто спробував, і усіх годин сім не відпускало: неможливо зосередитися взагалі. Наприклад, йдеш робити чай, а в голові – нереальний бардак, постійно переключаєшся. Отак десь із годину можеш відволікатися. Такі речі можна вживати хіба з друзями, бо  одному не можна залишатися – стає дуже страшно. І галюцинації ще. Я буквально на кілька хвилин вийшов на вулицю – мене охопило таким безпричинним страхом, що я більше не хочу це повторити

 – поділився враженнями Роман.

ЛСД, за словами Роми, можна замовити в "марках" – просочених кислотою шматочках паперу. Її кладуть під язик і розсмоктують. А можна заплатити більше і приїдуть люди, які просто капнуть краплю наркотику під язик. 

Але я розумію, що це погана річ і не хочу вживати постійно. Взагалі, я багато чого пробував, не тільки наркотики – наприклад, стрибав із парашутом. Мамі я розповідаю про всі свої експерименти – вже після того, як пройде ефект. Вона за мене дуже переживає. Вона лікар і я знаю, що може мені допомогти, тому я їй не брешу і чесно розповідаю. І я не хочу більше повторювати – бо знаю, що це шкідливо і небезпечно. А от "спайси" навіть пробувати не хочу – читав, що їх дія за часом коротша, але більш жорстка – під "спайсами" люди вчиняють злочини, кидаються під машини чи викидаються з вікон. Я бачив, як один хлопець покурив, і одразу встав і вибіг на вулицю. Ми вийшли за ним, а він стоїть на порозі і каже "ніколи це не пробуйте, це дуже погана штука". Так само ніколи не хочу пробувати ін'єкційні наркотики – тоді зворотного шляху точно не буде. Хоча одного разу вживав "вітю" – не колов, а таку ж саму дозу випив. Більше не хочу таких відчуттів 

– заявив хлопець.

Роман вважає, що одразу по людині не видно, що вона вживає "легкі" наркотики – хіба зіниці трохи розширені. Але при систематичному вживанні, особливо при так званих "марафонах", коли наркотики вживають щодня, люди втрачають вагу – за тиждень до п'яти кілограмів. Це відбувається тому, що під дією психотропних речовин немає апетиту та не відчувається потреба в їжі. Також хлопець звернув увагу, що в таких людей змінюються риси обличчя, хода та постава.

Роман більше року не вживав наркотиків, він вважає, що не має залежності, бо не потребує цих речовин у повсякденному житті – експериментів протягом двох років вистачило, за його словами, на все життя. До алкоголю практично байдужий – іноді може випити, якщо є привід і настрій, але не напивається, бо не любить втрати контролю. Сам про себе розповідає, що має залежність від тютюнових виробів, бо палить вже кілька років, та захоплюється подорожами – любить обрати місто, в якому не бував ще, приїхати туди, знайти роботу, зняти житло і кілька місяців там жити, бо дуже любить нові враження.

Думка соціального працівника. "Не карати, а допомогти"

Чим складнішою стає ситуація в країні – економічна, політична, соціальна, тим більшим стає вживання наркотичних речовин для зміни стану та настрою – така статистика у людей, які працюють в кризових центрах із наркозалежними клієнтами. Давно підтверджений факт, що при покращенні ситуації в країні зменшується обсяг виживання наркотиків.  

Як правило, експеримент починається з того, щоб викурити просто цигарку. Потім – експерименти з алкоголем. Наступний крок – хтось каже "а давайте спробуємо марихуану" – бо побутує думка, що це не наркотик, тут апелюють до того, що в деяких країнах марихуана легальна чи використовується для знеболення. Після цього вже підліток визначає, чого він хоче. Наприклад, конопля дає релаксацію. Якщо людині не вистачає енергії, щоб провести час на дискотеці – це один вид речовин, якщо для настрою – це вже інший вид. Як правило, все відбувається за компанію

– розповів Віктор Шилов,  керівник підліткового центру "Lighthousе" БО "Світло надії".

Є кілька причин для вживання психотропних речовин, і у підлітків їх насправді не так багато. Це експеримент, наслідування прикладів інших – близьких, старших, кумирів, або бажання бути таким, як всі – якщо всі курять, він теж буде курити. Людина хоче бути прийнятою в середовищі – за пірамідою Маслоу ця потреба наступна після базових фізіологічних і потреби в безпеці. Ще однією з причин є впевненість в тому, що в будь-який момент людина може кинути вживання. Як правило, вживання наркотиків пов'язано з конкретними життєвими проблемними ситуаціями.

Динаміка розвитку підліткового дозвілля така, що все швидко і все цікаво. І тут якраз звертають увагу на психостимулятори, які дають можливість відчувати себе сильнішим, впевненішим, ніж зазвичай. З часом відчуття йдуть на спад, тому дозування і частота вживання мають збільшуватися. Далі починають вживати наркотики не для того, щоб отримати емоційний ефект, а щоб відчувати себе нормально, тому що ця планка вже опустилася вниз. Щоранку, коли людина прокидається, вона  п'є чай або каву, наприклад. А  підлітки починають вживати наркотики щодня, щоб відчувати себе нормально.  Через це "солі" дають такий ефект, що до них звикання відбувається набагато швидше, ніж до марихуани

 – вважає керівник підліткового центру.

Мова про саме психологічне звикання, в першу чергу. Як такої "ломки" фізичної майже немає. Але є стан "відкату": з наркотиками виробляються ендорфіни, великий потенціал енергії й підліток із часом вже не може від цього відмовитися. В стані наркотичного сп'яніння людина добре себе почуває, має багато спілкування тощо і приписує ці досягнення саме дії речовини – "я почував себе відмінно і зміг зробити те й те, а без наркотику я б цього не зміг".  

В своїй роботі ми в першу чергу маємо з'ясувати потреби людини. Тому і маємо дізнатися, який саме наркотик вживає підліток – а вже знаючи його дію, визначаємо, якої допомоги потребує наш клієнт. Тобто, чого не вистачає в житті – що він не може реалізувати без речовини. Ті ж таки "солі" можуть вживатися як ін'єкційним, так і безін'єкційним шляхом. І в залежності від цього ми визначаємо ризики 

– зазначив соціальний працівник.

Ін'єкційне введення серед підлітків зараз не дуже часто зустрічається – далеко не всі одразу готові робити собі уколи. Найпопулярніші шляхи вживання – паління, вдихання, ковтання розчину. Серед них побутує думка така: якщо ти колешся, ти – наркоман. Якщо вживаєш неін'єкційно – ти звичайна здорова людина, яка просто так розслабляється.

Також пастками, що підштовхують спробувати наркотики, є такі моменти, як повна конфіденційність – через систему закладок покупець і продавець ніколи не зустрічаються, "легальність" – принаймні, це стверджують в рекламі на сайтах продавці (як ми вже згадували, формула змінюється, тож не завжди встигає потрапити в таблицю заборонених сполук). А у випадках із синтетичними солями ще й простота вживання: не потрібно ніяких додаткових процедур чи устаткування (наприклад, приладдя для паління).

Те, на що ми звертаємо увагу – люди не думають про наслідки. Підлітки концентруються лише на "позитивних" моментах: що йому буде добре, не буде ніяких наслідків соціальних і це легко можна припинити. Але ніхто з тих, хто розповсюджує таку інформацію, ніколи не згадує негативні фактори, які невід'ємно пов'язані з цим. Коли нова речовина з'являється в місті, продавець пропонує зібрати тестову групу, яка безкоштовно випробує речовину і потім поділиться враженнями на сайті. Це діє як реклама, використовують метод "рівний — рівному", який також використовується у лікуванні від наркоманії 

– зауважив Віктор Шилін.

Наркотик "сіль" ще не досяг великої популярності в Полтаві – його частіше можна зустріти у великих містах. Порівняно з тією ж марихуаною. Ціна також значно більша: якщо коробок марихуани коштує 120-150 гривень і її може вистачити на кількох осіб, то грам чистої "солі" коштує від 700 гривень. Навіть із урахуванням, що її розбавляють домішками, одна доза такого міксу для разового вживання однією особою сягає ціни від 170 гривень. Якщо вже наркотики купують, то їх придбають на компанію з кількох осіб. Окрім того, кожна нова партія відрізняється за складом від попередньої.

Профілактикою вживання психотропних речовин, наголошує Віктор Шилін, не можна вважати "серйозну розмову" з батьками – нотації, звинувачення, крики, погрози чи покарання. Бо розмови на кшталт "ти ж ніколи не думай вживати" або "он сусід наркоман – він кончена  людина" тощо викликають у підлітків лише бажання замкнутися в собі та позицію, що  ні за яких умов він не прийде до батьків за порадою чи не зізнається в "страшному гріху". "Ми ж не просимо водіїв пекти хліб? Роботу треба довіряти фахівцям: не просто використовувати знання, вичитані в інтернеті, але й знати методики подання інформації. Тому що надання інформації дорослим і підліткам дуже відрізняється" — вважає Шилін.

Те, що дійсно в силах зробити батьки – бути відкритими та уважними до своїх дітей. Найголовніше – наладити та  підтримувати контакт: щиро цікавитися дітьми, тим, що відбувається в їх житті. Важливо дати зрозуміти дитині, що в будь-якій ситуації батьки завжди на боці дитини.

Ми можемо, як батьки, підтримувати й допомагати. Тому що підлітки – це вже ті люди, які формують свою власну позицію, які вчаться знаходити власне місце, вчаться давати відсіч. Краще, якщо ваша дитина дасть відсіч в той момент, коли їй запропонують наркотики, ніж ви накладете на неї сотні заборон.  Можна поговорити про те, як би дитина могла відмовити. Наприклад, використати формулювання "в моєї подруги дитині підлітку потрібна порада, як відмовитися від наркотиків. Як би ти порадив це зробити?" Підлітки тоді можуть розповісти про свій позитивний досвід. На цьому можна побутувати довірливу розмову  

– вважає Світлана Большева, психолог підліткового центру "Lighthousе" БО "Світло надії".

Якщо батьки переживають, що не вдається встановити стосунки з дитиною або підозрюють її у вживанні психотропних речовин, варто звернутися до кризисного центру для підлітків. Але це не має бути в наказовому порядку "все, ми негайно йдемо до нарколога!" – таке звернення викличе однозначно негативну реакцію. Краще використати більш м'які формулювання або просто залишити інформаційні матеріали на видному місці. Однозначно, варто батькам проконсультуватися попередньо у профільних співробітників підліткового кризисного центру.

Не існує єдиного рецепту для батьків, як запобігти вживанню наркотиків їх дитиною. Але найкращою дією є профілактика – міцні дружні стосунки, щирість, активне зацікавлення тим, чим живе дитина. Це спільне дозвілля, спільні справи. Можна використати власний негативний досвід – чи це паління, чи вживання алкоголю. Щоб дитина зрозуміла, що батьки теж не ідеальні люди, але якщо вони змогли побороти згубні звички, то їй теж це вдасться, головне – довіра. Важливо, щоб дитина знала, що в родині її люблять, чують, цінують, підтримують і завжди нададуть допомогу 

 – наголошує Світлана Большева.

Думка нарколога. "Відсоток тих, хто вживає наркотики – сталий"

У різних містах із різним темпом життя превалюють різні наркотики. Але вони мають спільні риси: практично всі формули психоактивних речовин побудовані на основі синтетичного канабісу, до якої додають домішки з різною дією.

Є така істина в споживанні психоактивних речовин: ефект від наркотика значною мірою залежить від очікуваного результату. Якщо людина споживає наркотик у колі таких самих, всі мають однаковий ефект. Хоча очікування – більшою мірою фантазія, ніж реалії. 

З'явилися ці "солі" не вчора – на території Полтавщини ми їх спостерігаємо вже кілька років. У нас є єдине відділення на область, в якому також є пацієнти з інших областей. Ми спілкувалися з колегами на цю тему і, за великим рахунком, серед пацієнтів небагато тих, хто вживає "солі" – їх навпаки стало значно менше: амфетаміни, опіати – але не "спайси". Ми маємо сталий відсоток тих, хто серед загальної популяції вживає наркотики, і серед них – сталий відсоток тих, хто намагається звертатися за лікуванням. І з них також сталий відсоток тих, хто отримав позитивний ефект від лікування. Показники сталі по всьому світу

– зазначив головний лікар Полтавського обласного наркологічного диспансеру Ігор Мацицький. 

Як правило, уперше до наркодиспансеру за лікуванням звертаються пацієнти із зовнішньою мотивацією. Тобто, це не бажання самої людини змінитися і вийти з наркотичної кабали, а інші фактори: вплив близьких, оточення. Ігор Мацицький сказав, що близько 90 відсотків таких пацієнтів не мають позитивного ефекту від першого лікування. Утім, пацієнти бачать, що є люди, які змогли побороти згубний потяг – при відділенні працюють соціальні працівники та волонтери, які мали досвід вживання та повної відмови від наркотиків.  

При першій госпіталізації пацієнти, як правило, знаходять причини відмови від лікування – чи то умови не подобаються, чи харчування не таке абощо. Але потім нерідко повертаються – життєвий шлях звивистий, і щось може відбутися такого в людини, що вона вже свідомо приймає рішення на лікування. І вже знає, куди звернутися. І як правило, звертаються – рано чи пізно 

– розповів Ігор Олександрович

Але тих, хто вживає солі, серед пацієнтів стаціонару наркодиспансера практично немає. Підступність ситуації в тому, що "солі" вважають за легкі наркотики, які не сприймаються всерйоз. І далі варіантів два: або людина, спробувавши раз-два, розуміє, що їй це не потрібно, або переходить до вживання більш важких речовин. За статистикою, понад 50 відсотків підлітків Полтавщини хоча би раз за життя пробують наркотичні речовини – з цікавості. Більшість зупиняється і не вживають наркотики систематично – бо як такого звикання ці речовини не викликають. Але певна частина йде далі. На жаль, на етапі "солей" батьки рідко звертають увагу, що їх діти щось вживають. Тобто, вони бачать, що дитина змінилася, але не хочуть визнавати проблему. На сполох б'ють, коли ситуація вже ускладнюється.

Важкої фізичної залежності "солі" та "спайси" не викликають, зазначають наркологи – тяжкої "ломки" від відмови не буде. Фізично це схоже не важкий грип: болять м'язи, погане самопочуття протягом лише кількох діб – але це під силу пережити кожній людині. З психологічною ж залежністю ситуація складніша. Мова про перепади психоемоційного стану: безпричинні сльози, несподівана агресія, різкі зміни настрою. І замість подолання проблеми, через яку людина розпочала вживання наркотиків, ситуація навпаки погіршується.

Чому взагалі розпочинають вживання наркотичних речовин? Тому що людина хоче сховатися від навколишньої реальності. Все! Можна, звісно, наводити різні причини через кому – економічна ситуація, проблеми в родині чи з роботою. Але все зводиться до одного. Таким чином людина створює для себе стан штучного комфорту, ховається в нішу. Я б не назвав ці наркотики "легкими". Бо вони приводять до важких психологічних наслідків 

– наголошує головний нарколог області.

На початку 1990-х років поширювали страшилку: що викрадають дітей (особливо – впливових людей), закривають у підвалі та "підсажують" їх на вживання наркотичних речовин. Це, вважає Ігор Мацицький, не відповідає дійсності. 

Наприклад, людина лежить у травматології,  їй після операції колють наркотичні знеболюючі – один день, другий… Це ж не значить, що вона стане наркоманом, інакше у нас би всі ставали наркоманами. Інша справа – є така точка зору психологічна, що людина стає наркоманом задовго до вживання наркотику. Тобто, коли людина не здатна приймати рішення, не має відчуття відповідальності, вона делегує свої внутрішні складнощі комусь або чомусь: батькам, церкві, наркотику. "Мені погано, я щось вживаю і мені стало гарно". При цьому нічого не зробив ні руками, ні розумом, але стало класно. Це і є ті, хто стануть наркоманами 

 – вважає Ігор Мацицький.

Нарколог наголошує, що є велика частина підлітків, які просто пробують наркотики через цікавість, але не стають потім наркоманами, бо вони цього не потребують психологічно. А є частина людей, які не вживали ще ніколи наркотики, але мають до цього психологічну схильність. Тобто, якщо говорити про підлітків, найкращою профілактикою є дії батьків – у дітях варто виховувати відповідальність, самодостатність та впевненість.

Тому в цьому питанні наші лозунги "Боротьба!" – боротьба з алкоголізмом чи наркоманією – просто не підходять. Не можна боротися з чимось – можна боротися за щось. Варто боротися за виховану, цільну, самодостатню особистість, в яку повинна вирости дитина. Якщо цього не буде – просто конкретно боротися з наркотиками шляхом "кинь наркотики – на тобі комп'ютер" – неефективно. Це підміна однієї залежності іншою. І те, і те створює віртуальний світ для підлітків. Відмінність у тому, що наркотики – за допомогою хімічної речовини

 – акцентує увагу батьків лікар.

Взагалі, не обов'язково речовини, що змінюють психологічний стан, викликаючи відчуття ейфорії, містять заборонені законом наркотичні речовини чи похідні канабісу. Наприклад, жувальний тютюн – розповсюджений в країнах Сходу "хаш" – містить лише нікотинові смоли. Але кількість набагато перевищує вміст нікотину в тютюнових виробах для паління. І якщо в деяких країнах Сходу тютюнопаління заборонене, то такий жувальний тютюн — легальний. Його вживання викликає ейфорію, відчуття вселенської любові і чинить стимулюючий вплив на психіку. На відміну від цигарок, там немає вуглекислоти. Або – навпаки: в кальяні немає нікотину, але є вуглекислий газ у великій концентрації. Речовини різні, але кінцевий ефект аналогічний. Тобто, людство має величезну кількість рецептів, як за допомогою різноманітних технік та хімічних сполук досягти ефекту потьмарення розуму. І вихід один: взяти відповідальність за власне життя у власні руки, не покладаючись на "допоміжні" засоби.

Якщо батьки не відповідають на запитання дитини, які виникають, вона шукатиме відповідей в іншому колі, комфортному для неї. А якщо як символ цього кола буде якась речовина, то чи відмовиться дитина від неї? Вона не хоче ставати  наркоманом, але й не хоче бути викинутим із цього кола. Інший бік: за багато років майже не було випадків (ну хіба один випадок на п'ять років), щоб освіта когось до нас направляла. А вони ж, буває, знають про випадки такі, але у них є правило: не виносити інформацію за межі навчального закладу. Тобто, вони не вирішують проблему дитини – вони вирішують проблему так, щоб ця дитина не була проблемою для школи! Змінюють покоління педагогів, але сам погляд "у нас у школі наркоманів не було, немає і не буде" – не  змінюється. І просто втрачається час 

– не приховує свого розчарування Ігор Анатолійович.

Способів вживання "солі" багато, адже по суті, це – концентрована хімічна речовина у вигляді кристалів, яку треба розчинити. Важко сказати, чи є серед них менш або більш шкідливий. Особливо для підлітків: дитяча психіка ще є нестабільною і неможливо передбачити, як подіє на юний мозок наркотична хімія. В цьому криється ще одна небезпека. Бо наркомани з досвідом вживають наркотики не наодинці – обов'язково має бути поруч хтось, хто спостерігає за дією наркотику на того, хто вжив "дозу". Потім вони міняються ролями. У випадку з дітьми та підлітками цим правилом часто нехтують. Тим більше, для кожної особи дозування й дія препаратів суто індивідуальна.

Ігор Мацицький закликає батьків завжди звертати увагу на будь-яку зміну поведінки їх дітей! Бо, зазначає лікар, немає однакових симптомів: хтось виїдає все з холодильника, хтось впадає в депресивний стан, або обіймає всіх, чи годинами мовчки сидить, утупивши погляд у стіну.

Симптомом єдиним є хіба що різка зміна звичної поведінки. Це не значить, що дитина вживає наркотики – можливо, щось інше відбувається в житті підлітка. Але не можна закривати на це очі – в будь-якому випадку дитині потрібна підтримка та допомога! Не відхрещуйтеся від розмов!

"20 хвилин розмови щовечора – навіть цього достатньо. Але це має бути діалог, а не коли розмовляють батьки, а дитина сидить, втупившись у комп'ютер. Не можна сварити дітей чи перекладати на них свою відповідальність чи життєву неспроможність на кшталт "я на тебе життя поклала, а ти цього не ціниш!" – наголосив Ігор Мацицький.

Замість післямови

Наостанок хочеться додати пораду для батьків. Не перекладайте відповідальність за життя своє та своїх рідних на когось іншого – поліцію, навчальні заклади, наркодилерів. Усвідомте, що ваше життя – у ваших руках і лише ви, маючи бажання, в змозі його змінити. Так само – інші люди, які мають власну долю. Не створюйте проблеми власним дітям, не намагайтеся їх вирішити самотужки, але підтримайте та допоможіть подолати складні життєві ситуації.

А за консультаціями та порадами щодо важкого періоду у житті дітей та підлітків можна звернутися до фахівців – наприклад, у спеціалізовані кризисні центри. В Полтаві таких два. Це підлітковий центр "Lighthousе" БО "Світло надії" та центр, дружній для підлітків "Альтаїр".