Суд переніс розгляд позову "Татнєфті" до України з приводу Кременчуцького НПЗ

Представники України заявили на засіданні сім клопотань про припинення провадження у справі, про відкладення та зупинення розгляду позову. Клопотання мотивовано тим, що 16 жовтня Україна подала до Верховного суду РФ скаргу на рішення касації за позовом "Татнєфті". Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Крім того, представники України повідомили, що Верховний суд Франції прийняв до провадження скаргу України на рішення іноземного суду, на основі якого розглядається цей позов. Рішення в суді Французької республіки, за їхніми словами, очікується в середині 2018 року. Представник України підкреслив, що, якщо суд Франції скасує рішення міжнародного арбітражу, то його не можна буде привести у виконання в жодній країні.

У зв'язку з цим Україна клопоче про відкладення розгляду позову до 15 липня 2018 року або його призупинення до закінчення розгляду справи у Верховному суді Франції.

На засіданні представник "Татнафти", відповідаючи на питання суду, пояснила, що в разі задоволення позову, компанія звернеться в службу судових приставів для звернення стягнення на майно України, що знаходиться в Москві. Зокрема, мова йшла про будівлі посольства і культурного центру України.

Це повторний розгляд справи. Арбітражний суд Московського округу в серпні скасував ухвалу Господарського суду Москви, який припинив провадження у справі про приведення у виконання рішення іноземного суду щодо стягнення з України $ 144 млн компенсації в рамках справи "Укртатнафти".

"Татнєфть" в квітні подала клопотання до Арбітражного суду Москви і Високий суд Лондона про примусове виконання рішення міжнародного арбітражу від 29 липня 2014 року, згідно з яким Україна зобов'язана виплатити компанії $ 144 млн. Арбітражний суд Москви 27 червня припинив провадження у справі. При цьому, як повідомили в прес-службі "Татнєфті", суд Лондона в кінці липня визнав рішення міжнародного арбітражу.

Як повідомлялося, компанія "Татнєфть" почала арбітражний розгляд проти України у 2008 році відповідно до російсько-української угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій із-за ситуації навколо "Укртатнафти".

"Укртатнафта" була створена відповідно до указів президентів України і Татарстану в 1994 році на базі Кременчуцького НПЗ. Раніше 18,296% акцій "Укртатнафти" належало структурам, близьким до "Татнєфті", міністерство майна Татарстану володіло 28,7788% акцій, ще 8,6% акцій належало безпосередньо "Татнєфті". Однак в результаті судових розглядів в Україні частка татарстанських акціонерів у НПЗ була практично обнулена, а на підприємстві з'явилися нові акціонери, близькі до групи "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.

У 2014 році арбітраж виніс рішення на користь "Татнєфті" і зобов'язав Україну виплатити російській компанії компенсацію в розмірі $ 112 млн, а також відсотки. У тому ж році Україна ініціювала провадження в Апеляційному суді Парижа з метою скасування цих двох арбітражних рішень, заявивши, що склад арбітражу не володів компетенцією для розгляду спору, а один із арбітрів не відповідав вимогам незалежності та неупередженості. Паризький Апеляційний суд наприкінці 2016 року залишив у силі два арбітражних рішення, що зобов'язують Україну виплатити ПАТ "Татнєфть" $ 112 млн, а також відсотки.