Свіже повітря на митниці. "Єдине вікно" таки відкриється

25 травня уряд прийняв постанову №364, якою затвердив "Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації". При цьому йдеться про одночасне здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю.
Дата впровадження "єдиного вікна" призначена на 1 серпня. Документи з цього приводу існують різноманітні, а от що з конкретикою? Кореспондент видання Poltava365 попросила всіх, причетних до нововведення, розповісти – яким вони його хочуть побачити...

Митники про "єдине вікно"
У Полтаві операції з митного контролю та митного оформлення вантажів здійснюються на митному посту "Лтава". Із його начальником Сергієм Бабенком зустрічаємося в одному з приміщень установи. Він говорить, що його колеги 1 серпня 2016 року очікують спокійно. Про майбутнє "єдине вікно" Сергій Бабенко розповідає виважено:

У 2011 році ми ввели електронне декларування, що стало однією із важливих змін у зв'язку із введенням нового Митного кодексу України. Впровадження "єдиного вікна" стане другою по значущості подією після цього. Як воно запрацює? В електронній системі ми бачимо вантаж, всі його характеристики, час та умови перетину кордону (приходить попереднє повідомлення). У веб-інтерфейсі отримуємо результати оглядів, товаросупровідні документи та результати проходження державних видів контролю. Якщо є потреба, то у нашій присутності вантаж оглядається фахівцями контролюючих органів. Але це не буде обов'язковим для всіх 97 груп товарів, які підлягають державному контролю у разі переміщення їх через митний кордон України

Цікаво, що для фахівців дозвільних служб, які проводять екологічний, радіологічний, фітосанітарний, санітарно-епідеміологічний та ветеринарний контроль, митники створили "єдиний офіс" на своїй базі – обладнали приміщення з напівпрозорими перегородками і робочими місцями. Кожен фахівець забезпечений стільцем, столом та підведеним до нього інтернетом. Офісна техніка і програмне забезпечення – це вже до безпосередніх керівників цих спеціалістів.

"Єдине вікно" - як мрія дозвільних служб
Санітарно-епідеміологічний контроль на митному посту в Полтаві здійснює Тетяна Бузуверя – головний спеціаліст відділу санітарно-гігієнічного нагляду Держпродспоживслужби у Полтавській області.

До початку роботи я не володію інформацією про те, скільки і звідки буде вантажів, які вони, чи їхні власники вже оформлювали у нас документи, чи ні. Було б чудово, якби обсяг роботи ми могли оцінити заздалегідь. Реалізувати це дуже просто - за умови застосування принципу роботи всіх зацікавлених служб в режимі on-line. У такому разі ми бачитимемо, як рухається товар від кордонів України до Полтави. Це дозволило б нам краще спланувати свою роботу і, звичайно ж, були б більше задоволені наші клієнти

- зазначає Тетяна Бузуверя.
А поки що молода дівчина замість роботи в on-line режимі гортає звичайний паперовий журнал. Там записує необхідні дані про документи на розмитнений товар та його власників.

Кабінет "прозорого офісу" із Тетяною Бузуверею ділить її колега Віктор Пастрома, державний фітосанітарний інспектор. Йому пощастило більше: має принтер і комп'ютер, обладнаний програмою "1-С Підприємство", яка дісталася у спадок від уже ліквідованої карантинної інспекції. Спеціаліст розповідає, роздруковуючи документи:

Програма, якою я користуюся, це продукт виключно внутрішнього користування моїх колег. На жаль, у нас із митниками немає спільного програмного забезпечення. Думаю, воно повинно бути, але з різним рівнем доступу різних фахівців, звичайно. Крім того, у багатьох випадках моєї роботи дуже часто стає зрозуміло: заощадити час не вдасться

До речі, в Україні немає окремої служби з радіологічного контролю. Тому основна відповідальність за його проведення покладена на органи Міністерства екології та природних ресурсів. Зазвичай його інспектори на Полтавській митниці в товаросупровідних документах залишають дозвільні штампи щодо проходження екологічного контролю, що свідчить і про позитивні результати радіологічного. Тут все простіше, але, приміром, еколог Валентина Мірошніченко, у сусідньому з Тетяною і Віктором кабінеті, від "єдиного вікна" також би не відмовилася. Їй теж дуже хочеться почати працювати і системно, і технологічно.
Наразі працю Тетяни і Віктора сьогодні ускладнює реорганізація: вони працюють у нещодавно створеному ГУ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у Полтавській області. Хоча служба була утворена ще у 2014 році на базі Державної ветеринарної та фітосанітарної служби – шляхом приєднання до неї Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби та ще ряду служб – реально вона запрацювала лише цієї весни. Тому у в.о. начальника ГУ Держпродспоживслужби у Полтавській області Юрія Оленича роботи не просто багато – "ніколи підняти голову". Тим не менше керівник розповідає нам:
Інформація про введення системи "єдиного вікна" для мене не нова. Протягом останніх тижнів я детально вивчав це питання та неодноразово радився зі своїми підлеглими та митниками. На наступному тижні у нас запланована спільна нарада. Вважаю "електронне вікно" сучасним інструментом спрощення та зменшення кількості митних процедур і оптимізації заходів нетарифного регулювання. Оскільки система передбачає створення єдиної електронної бази даних, це дозволить в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж між митними пунктами та службами контролю. Всі види контролю відбуватимуться за допомогою електронного обміну даними. Замість печаток і штампів на паперових документах будуть виставлятися електронні позначки в загальній базі даних. Для ГУ Держспоживслужби це дуже актуально, оскільки працівники саме нашої установи проводять санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний і фітосанітарний контроль. Зазначу, що впровадження "єдиного вікна" скоротить час на їхнє проведення, що полегшить життя як моїм підлеглим, так і власникам вантажів. На даний час проходить технічне врегулювання даного питання. Із свого боку гарантую максимальну підтримку всім, задіяним у цій справі

Керівника підтримують його підлеглі – начальники вже реформованих структурних підрозділів. Наприклад, начальник управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства (колишньої СЕС) Сергій Макєєв:
Застосування принципу "єдиного вікна" суттєво прискорить зовнішньоекономічні операції – тепер у контролюючих органів буде всього чотири години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо немає рішення впродовж чотирьох годин, застосовується принцип "мовчазної згоди". Тобто система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений. Це ж, у свою чергу, є підставою для завершення митного контролю та оформлення товарів. Крім того, огляд вантажів буде проводитися одночасно всіма контролюючими органами не пізніше, ніж протягом 24 робочих годин від часу, запропонованого підприємством. Бізнес зменшує витрати – проходження митниці буде і швидшим, і дешевшим. Огляд вантажів буде проводитися всіма спеціалістами одночасно. Для того, щоб система "єдиного вікна" запрацювала, необхідне нове програмне забезпечення, а також кадровий потенціал, який буде її впроваджувати


"Єдине вікно" - як мрія підприємців і брокерів
Втомлений чоловік середнього віку із митними паперами в руках, – це керівник відділу сервісу ТОВ "Ефективні системи у тваринництві" Ігор Бутко. Вже багато років його підприємство співпрацює з полтавськими митниками: з-за кордону ввозяться товари ветеринарного призначення.
"Єдине вікно"? Я собі уявляю його як приміщення, де надаються всі послуги із розмитнення товарів. При цьому я і такі, як я, чомусь не чекаємо на зменшення біганини за дозволами як тут, так і в коридорах Держпродспоживслужби. Тому хочеться отримати додаткову інформацію з цього приводу як від Кабміну, так і від самих митників
- говорить Ігор Бутко.

Митний брокер Валерій Поцелуйко – впевнений у собі чоловік в модних червоних черевиках. Він допомагає таким, як Ігор Бутко, вже близько 20 років. А до цього починав – у прямому сенсі слова – як перший митник Полтавської митниці.
Ми чули про "єдине вікно" з часів Ющенка. Сьогодні про нього говорять посадовці рівня Гройсмана, Насірова. Тим не менше, поки що ми не розуміємо, в чому це нововведення буде виражатися. Наприклад, ми завжди були вдячні митникам за те, що вони щомісяця збирали нас, аби провести інструктаж щодо нових законодавчих норм і їхнього впровадження у життя. Поки що з приводу "єдиного вікна" нас не збирали, але ми цього чекаємо. Тільки за допомогою таких зустрічей, навчання та напрацювання механізмів можна реально відкрити "єдине вікно"

- запевняє Валерій Поцелуйко.
Також брокер підкреслив, що нововведення у першу чергу допоможе тим, хто імпортує до України свої товари. За його словами, якщо взяти всі проблеми з вантажами на митницях, то 70 відсотків із них виникає якраз при ввезенні продукції з-за кордону. Тим часом при експорті потрібно оформлювати менше дозвільних документів, а також він частіше за все підпадає лише під радіологічний та екологічний контроль, який відбувається швидко. Крім того, експортне мито існує лише для обмеженої групи товарів, у більшості випадків його немає взагалі.
Уявімо, що "єдине вікно" на митниці вже запрацювало. Наскільки затребуваним воно буде? Приміром, за словами Валерія Поцелуйка, через девальвацію гривні та призупинення торгівельних зв'язків із Росією полтавські брокери констатують значне зниження експорту до цієї країни. Що стосується ЄС, то Україна за перші місяці 2016 року вибрала свої квоти на експорт туди різних груп товарів. Тому говорити про реальне пожвавлення митних процедур на Полтавській митниці можна буде тільки після стабілізації української економіки і налагодження нових (або старих) торгівельних зв'язків.


"Єдине вікно" - як світова практика
По суті, введення "єдиного вікна" - це одна зі сходинок реформи української митниці, яка сьогодні є підрозділом Державної фіскальної служби. Від тотального митного контролю – до пост-аудиту, від радянських стандартів – до європейських. До речі, у новому Митному кодексі України, який був прийнятий у 2011 році, враховані критерії Стамбульської та Кіотської конвенцій, Міжнародної конвенції про узгодження умов проведення контролю вантажів на кордонах.
Аналітики Інформаційної кампанії "Сильніші разом! " проаналізували досвід дев'яти країн світу щодо роботи "єдиного вікна" на митниці. Враховувалися такі критерії: скільки часу і коштів йде на розмитнення товарів, яка форма власності самої цієї ІТ-системи і за чий рахунок вона впроваджувалася. Наприклад, Сінгапур витратив на такий сервіс 8 мільйонів доларів, при цьому "єдине вікно" цієї країни – у приватно-публічній власності, середній час на розмитнення вантажу складає 10 хвилин, а максимальна сума витрат – 37 доларів. Натомість в Україні планується державна форма власності сервісу, витрати на впровадження візьмуть на себе недержавні структури. Теоретично мають зменшитися час і кошти, які підприємці витрачають на розмитнення. Якщо зараз цей процес може займати до 96 годин, то буде лише три-чотири. Підрахувати витрати поки складніше – поки що українці сплачують за розмитнення до 292 доларів.


Напередодні 1 серпня
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман 30 липня написав в своєму твіттері: "З 1 серпня 2016 на українських митницях починає функціонувати "єдине вікно" – електронна система обміну даними". Напередодні Мінфін завершив усі формальності для його запуску, видавши наказ №657.
Натомість полтавський брокер Валерій Поцелуйко повідомив нашому кореспонденту таке: нарада з цього приводу наступного тижня з митниками у людей його професії поки що не запланована. Також очевидно, що спеціаліст сангігієннагляду Тетяна Бузуверя розпочне свій новий робочий день завтра, як і раніше, – із паперовим журналом і ручкою.

Анна ДОВГОШЕЙ