У Котельві землю атовцям надали лише з третьої спроби

25 квітня перед будівлею Котелевської селищної ради зібралися близько двох десятків учасників АТО. Вони прийшли підтримати своїх побратимів та подивитися в очі тим депутатам, хто безпідставно гальмує прийняття рішення про виділення земель, на які за законом можуть претендувати атовці.

Нам із побратимом у селищній раді запропонували землю. Але річ у тім, що це, фактично, пасовище. І, якщо ми погодимося взяти ці ділянки, людям ніде буде випасати худобу та косити сіно. В нашому селі вже пороздавали всю землю, окрім оцих випасів. Селяни нам сказали прямо: якщо ви візьмете ці землі, то врожаю з них не зберете. Тому ми відмовилися від запропонованих нам радою ділянок та подали заяву на землю, що знаходиться на  території сусіднього села, в Камінному – нею користується агрофірма "Маяк". Голова земельної комісії Василь Філоненко нам сказав: або беріть те, що вам дають, або не отримаєте взагалі. Давали тільки двом, хоча звернулися шестеро. Як це так – двом давати, а іншим що?

– задається питанням колишній атовець Григорій Чепура.

Учасники АТО вирішили звернутися по допомогу до депутатів Котелевської селищної ради. Схоже, що почув бійців лише Руслан Штанько. Він знайшов вільні землі в межах населеного пункту, що належать до території селищної ради, загальною площею 12 гектарів та запропонував розподілити ділянки для атовців.

Проте, постійна комісія з питань землекористування чомусь вирішила розпорядитися цим майном іншим чином: ще 4 жовтня минулого року більшістю голосів у Котельві ухвалили рішення про виставлення цієї землі на аукціон. Звісно, що такий поворот не задовольнив воїнів і вони намагалися винести це питання на розгляд сесії.

У квітні таких сесій було дві – 4 та 19 числа – і питання вносилося в порядок денний, але не набирало потрібної кількості голосів. Не на публіку хлопці кажуть, що основна причина в тому, що багато хто з депутатів працюють на агрофірму, яка зацікавлена у вказаній земельній ділянці, тому ухвалити рішення люди просто бояться, щоб не втратити роботу. Депутат Руслан Штанько не підтверджує, але й не спростовує цього.

Я думаю, що у них був якийсь особистий інтерес. Можливо, змова проти мене особисто. Навіть намагалися мені закидати, що я цю землю вибиваю собі особисто, дві сесії поспіль намагалися це довести. Хоча, звісно, з корисливою метою якраз було би вигідно, щоб земля пішла на аукціон – заплатив гроші й забрав її. До мене звернулися хлопці, з якими я працював раніше і я просто не міг їм відмовити. Якщо є потреба, є земля – чому б її не виділити хлопцям? Адже це те, що їм пообіцяла держава, це їх законне право

– розповідає Руслан Штанько.

Депутат  ініціював скликання позачергової сесії селищної ради з єдиним питанням: розгляд заяви про резервування земельної ділянки в межах населеного пункту селище Камінне (урочище Запільне) загальною площею 12 га для потреб учасників АТО. Сесія відбулася 25 квітня. Кворум вдалося зібрати: були присутні 21 із 26 депутатів.

Обговорення пропозиції про резервування земель пройшло досить емоційно. Спочатку більшість депутатів висловлювали своє незадоволення питанням. Закидали, вже традиційно, корисливі мотиви, закликали відмовитися від розгляду питання – мовляв, зараз отримають лише шість осіб, а що робити з іншими атовцями — невідомо. Лунали заклики "або одразу всім, або нікому". Дехто з депутатів навіть запропонував замість передбачених законом двох гектарів роздати лише "по півгектара в одні руки".

Проте, після роз'яснення автором пропозиції, що пошук інших земельних ділянок триває й іншим атовцям теж виділять ділянки площею близько двох гектарів, перейшли до голосування. На диво, позитивне рішення прийняли одноголосно. Результати голосування атовці зустріли оплесками.

Втім, зазначає Руслан Штанько, це ще не остаточна перемога. Це лише черговий крок в отриманні українськими захисниками прав, гарантованих їм державою. Крок невеличкий, адже далеко не всі учасники бойових дій стали власниками земельних ділянок. Так, зі 142 осіб, що мають право на позачергове отримання земельної ділянки, як учасники антитерористичної організації, лише 87 осіб отримали в районі землю. Ще сім осіб подали заяви на отримання земельних ділянок у районне відділення Держгеокадастру. Тож, якщо  рішення сесії буде виконане належним чином, питання про землю буде актуальним ще для понад сорока осіб.

Як же так сталося, що при наявній потребі у виділенні земель сільськогосподарського призначення ласий шматочок намагалися віддати з молотка? Виявляється, так свого часу вирішили самі депутати...

Всі ці питання ще на початку жовтня минулого року були обговоренні в постійній комісії з земельних питань і висунуті на голосування. Рішення ухвалено більшістю голосів. Чому так склалося? Тому що є земельна ділянка, і земельна комісія запропонувала її виставити на аукціон. Гарна чи не гарна та ділянка – це вони її бачили, вони й знають. Всі інші депутати – учасники інших комісій у цьому питанні, як вважається, не фахівці. Вони довірилися своїм колегам. Пройшов час і зараз бачимо, що є потреба надати цю землю учасникам АТО. За ініціативи Руслана Петровича ми сьогодні розглянули й позитивно вирішили це питання. Чим керувався голова комісії Василь Філоненко, який, до речі, перед виходом на пенсію працював у Держгеокадастрі в нашому районі – я не знаю. Можливо, він бачив ситуацію так, що потреби атовців у земельних ділянках задовольняються через область

– пояснює заступник селищного голови Володимир Грицаєнко.

Володимир Іванович вважає, що ніякої неприємної ситуації з пасовищем у селищі Михайловому не було. Це напрацювання комісії. Землі в Камінному приготували для аукціону, а в Михайловому, оскільки було звернення на отримання землі, вирішили виділити – була "вільна" ділянка площею близько п'яти гектарів.

Приїхали до мене і до голови комісії люди й кажуть: ви ж не віддавайте, бо там пасовища. Я їм сказав, що ця думка буде врахована при розгляді питання. Ця інформація навіть зазначена в протоколі, що до мене звернулися люди, які випасають 28 корів. І те питання відійшло на другий план. Як ви бачите, вже все вирішилося позитивно

– додав Володимир Грицаєнко.

Після сесії колишніх військовослужбовців — тих, хто ще не написав заяву на отримання законних двох гектарів, запросили до земельного відділу селищної ради. Дехто з хлопців зазначає, що вже неодноразово писав заяву, але йому відповідали, що земель немає.

Я неодноразово приходив, щоб написати заяву, але в мене її не приймали. Відповідь була така: знайди собі землю і напиши на неї заяву, під конкретну ділянку. А де я її знайду? Нам же інформації не надавали про вільні ділянки

– обурюється атовець Віктор Енглєрт.

Ми запитали про ситуацію з розподілом земельних ділянок у районному відділенні Держгеокадастру. Як нам розповіла начальник Котелевського відділу ГУ Держгеокадастру в Полтавській області Людмила М'яло, землі є, і вони резервуються для потреб учасників бойових дій в антитерористичній організації.

Звичайно, такі землі є, ми над цим постійно працюємо. На сьогодні на території Микілківської сільської ради зарезервовано близько 60 гектарів земель сільськогосподарського призначення державної власності. Звичайно, що доведеться подекуди розчищати їх від насаджень, але хочу зауважити, що вільної ріллі в районі немає

– пояснила Людмила М'яло.

Утім, самі атовці зазначають, що ці так звані "ділянки сільськогосподарського призначення" являють собою густі чагарники, піски, заливні (заболочені) луки, які показують людям у літню суш – єдині кілька місяців у році, коли болото висихає та набуває вигляд начебто придатної ділянки. При тому, що рілля є, але її приховують із метою використання агрофірмами та приватними особами. Обурені діями народних обранців учасники АТО все ж таки сподіваються, що депутати й посадовці селищної та районної адміністрацій таки схаменуться та вчинять не тільки по закону, але й по совісті...