– Нині Юрій Панкевич – визнаний майстер різьблення. Інтер’єри багатьох полтавських храмів прикрашають його вишукані роботи. Він є автором проекту та виконавцем більшої частини різьби іконостасу Свято-Пантелеймонівської церкви, кіотів і різьби з позолотою для Спаської церкви, автором та виконавцем іконостасу дзвіниці Свято-Успенського собору, Свято-Покровської церкви, іконостасу та кіотів Свято-Георгіївського храму (с. Нижні Млини), – розповіла Марина Георгіївна.

Ікона «Нев’янучий цвіт» Юрія Панкевича визнана переможницею конкурсу в номінації «художнє різьблення по дереву» в рамках всеукраїнського мистецького проекту «Кращий твір 2019 року».

Майстер каже, що саме у різьбленні іконостасів найповніше розкрилася його душа, відчула радість творчості, саме тут вона доторкнулася до вічних істин, відпочила від буденності.

Перш ніж розпочати роботу, майстер отримує благословіння священника. Працює він у парі з художниками (деякі ікони виконані у співавторстві).

– У доробку Юрія Панкевича особливе місце посідають ікони. На його рахунку – близько сотні робіт, які зберігаються у приватних колекціях в Україні та за кордоном. На роботах, що експонуються, зображені святі (Пантелеймон Цілитель, святий Миколай, Віктор Дамаський, Георгій Переможець), Ісус та Богородиця. Один з найпоширеніших іконографічних типів східного християнства – зображення з Ісусом – «Господь Вседержитель» (Христос Пантократор), використовується в одиночних іконах, в складі деісусних композицій, іконостасах, настінних розписах і традиційно займає простір центрального купола православного храму або найвищої частини апсиди. Іконографія Богородиці представлена майже повністю – є Одигитрія (Провідниця), Елеус (Милування), Оранта (Знамення), Панахранта (Всецариця, Всемилостива) та акафістні ікони (на даній виставці «Нев'янучий Цвіт»). Юрій Панкевич виконав усі кіоти і дерев’яні зображення. Ікони, що містять малюнок та литво, виконані в співавторстві з Л. Губською, Ю Коваль, В. Зінкевичем, О. Ілаловим. Роботи створені із вільхи, липи та груші. Деякі вкриті сусальним золотом, прикрашені стразами або містять срібне чи золоте художнє литво (різи), – розповіла Марина Попкова.

Валентина Петрівна сьогодні, 26 січня прийшла з подругою на виставку, про яку почула по радіо.

– Зараз те, що я побачила – не описати словами, враження імпульсивне, не очікувала таке побачити. Дуже талановита людина, у якої роботи достойні найвищих нагород, – ділиться полтавка. Найбільше вразила ікона Нев’янучий цвіт».

Довідка

Народився Панкевич 1 січня 1957 року в місті Самбір Львівської області в сім’ї службовців. 

З дитинства мав хист до образотворчого мистецтва: малював, самостійно оволодів технікою різьблення по дереву. В родині підтримували захоплення сина. Набір стамесок, подарований батьком, Юрій Панкевич зберігає до цього часу. Юнак мріяв учитися. Після закінчення школи вступив до Ужгородського училища прикладного мистецтва за спеціальністю «художня обробка дерева». Вчили його премудрощів такі знані  вчителі, як народний художник СРСР Василь Свида, а також Іван Гарапко, Вільгельм Берец, Олександр Петкі.

Навчання в училищі перервала строкова служба. 

Після армії, у 1979 році, Юрій Панкевич вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (з 2004 – Львівська національна академія мистецтв) на факультет художнього ткацтва, де оволодів технікою виготовлення гобеленів і захистив із відзнакою дипломну роботу на тему «Карпатська сюїта», яка пізніше виставлялась на виставці у Мадриді (Іспанія).

Завершив навчання у Львові 1984 року і приїхав до Полтави, де на той час мешкала сім’я. Працював у художньо-виробничому комбінаті. Саме тоді, оздоблюючи громадські установи, а згодом, виконуючи замовлення релігійних громад, повернувся до різьбярства. Вивчав різьблені артефакти митців як попередніх поколінь, так і сучасників. Набутий досвід втілював у виконанні оздоблення ікон та іконостасів у багатьох областях України.

Юрій Панкевич – лауреат єпархіальної премії імені преподобного Паїсія Величковського у номінації «Мистецтво» (2019).

До 16 лютого і ви можете побачити надзвичайні роботи, з 10 до 17 щоденно, крім понеділка та вівторка. Ціна квитка – 25 гривень.