А у ГУР попереджають: від липня Росія посилила розвідку саме щодо українських енергетичних об’єктів. Мета росіян - з’ясувати стан української енергетики та визначити критичні об’єкти, які можуть вплинути на роботу енергосистеми України загалом.

У Повітряних силах очікують посилення ракетних ударів восени, - переважно дронами, адже ракетні запаси росіян, вважають там, значною мірою вичерпалися під час масованих ударів минулої осені та зими. Втім, так само вичерпуються і запаси засобів української ППО.

Чи може наступна зима виявитися складнішою за попередню? Наскільки вдалося за літо відновити пошкоджене минулої зими? І що можна встигнути зробити, аби бути зі світлом та в теплі цієї зими?

Чи накопичили достатньо газу та вугілля до зими? Таким було головне питання усіх довоєнних опалювальних сезонів. А українці непогано орієнтувалися у цінах на газ на світових ринках та марках вугілля, потрібного для роботи ТЕС.

Парадоксально, але під час війни це питання відійшло на другий план. Частково це пояснюється загальним падінням економіки та попиту на все, включно із енергією.Уряд твердить, що на початок серпня у підземних сховищах накопичили 12,3 млрд кубів газу, - понад 80% від потрібного. А на складах вже є 1,5 млн тонн вугілля із запланованих 1,8 млн тонн.

Поки що цифри щодо запасів палива, які озвучуються, дозволяють говорити про зиму із обережним оптимізмом, каже директор з досліджень аналітичного центру DixiGroup Роман Ніцович.

"Тут проблем не бачу", - говорить про забезпеченість паливом на зиму директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Але нагадує: минулої зими головні проблеми були не через те, що Україна не підготувалася, чи не було палива, а через те, "що Росія запустила сотні ракет та шахедів на об’єкти енергетичної інфраструктури, і понад 45% енергетичних об’єктів були пошкоджені або зруйновані".

Через це бізнесу та простим українцям довелося швидко розбиратися із генераторами та акумуляторами, щоб не залишитися у повній темряві під час аварійних відключень електрики, які припинилися наприкінці зими.То що може піти не так?

Якщо зовсім коротко, то цьогоріч Україна наближається до холодного сезону без того запасу міцності, який вона мала рік тому. І це стосується багатьох "больових точок".

Відносно тепла зима, а також робота усіх блоків АЕС, що залишилися під контролем України (і жоден з яких не зазнав атак з боку росіян), дозволили уникнути колапсу енергетичної системи.Так само і цієї зими усі атомні блоки, ремонти і профілактика на яких ідуть із випередженням графіку, працюватимуть на повну потужність.

"Протягом листопада і до березня всі блоки, які перебувають на контрольованій Україною території, працюватимуть на 100%", - заявив міністр енергетики. Ці блоки мають дати в енергосистему близько 8 000 МВт потужності.

Проте АЕС, що стало виробляють багато енергії, дають лише базову генерацію. Піки споживання в Україні традиційно балансували теплові та (меншою мірою) гідроелектростанції.

За словами прем’єра Дениса Шмигаля, в Україні немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б минулої зими не зазнала російських атак. Проте, за його словами, до початку опалювального сезону уряд планує додати в енергосистему 1,7 ГВт потужності.

Обсяг потужності можна додати, але він все одно буде менший, ніж той, що був підготовлений до осені минулого року, зауважує Володимир Омельченко. За його підрахунками, цієї зими в енергосистемі буде менше на 1,5 ГВт, ніж торік.

"Проблема, що наша енергетична система сильно пошкоджена, залишається. І, за великим рахунком, вона й надалі працює в аварійному режимі", - каже експерт, і додає, що саме через це можуть справдитися прогнози, що ця зима буде важчою за попередню.

У тепловій генерації вдасться відновити лише третину того, що втратили, підраховує Роман Ніцович: 1,7 ГВт до початку опалювального сезону і ще 1,2 ГВТ до кінця року.

Представник енергетичного комітету парламенту Сергій Нагорняк звертає увагу ще одну проблему. Для масштабних ремонтів Україні дуже бракує фахівців-енергетиків, адже обсяг роботи величезний, а багато кого з них мобілізували. А західні компанії бояться за безпеку своїх фахівців, адже не можуть застрахувати ризики їхнього перебування в Україні. Тому допомагають грошима та обладнанням.

"Легше не буде"

Ситуація ускладнюється тим, що теплова генерація в Україні зосереджена переважно у приватних руках – головним чином у ДТЕК, енергетичному підрозділі СКМ Ріната Ахметова.

Якщо кошти на відновлення державних енергетичних об’єктів надають міжнародні партнери України, то приватним власникам доводиться самостійно фінансувати масштабні відновлення після російських руйнувань.

При цьому, якщо минулого року енергетиків рятували запаси обладнання та наявність законсервованих об’єктів, то нині цих резервів немає.

"Цієї зими легше не буде, - розповів в інтерв'ю Forbes генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.

- Якщо нам розбивали трансформатор на одній теплоелектростанції, то ми швидко із законсервованого блоку іншої електростанції знімали трансформатор і перевозили на працюючий енергоблок".

А поповнити запаси новими трансформаторами, як і попереджали експерти, так швидко неможливо.

"Коли ми говоримо про серйозне обладнання типу турбін або великих трансформаторів, то ці речі виготовляються штучно, замовлення розписані на роки вперед, і такий товар досить складно просто так купити і привезти в Україну", - пояснює Роман Ніцович.

У цифрах це виглядає так: якщо минулого року ДТЕК заходив в зиму з потужністю 6000 МВт, то вийшов із неї навесні лише із 3700 МВт потужності. На цю зиму енергохолдинг має план розпочати опалювальний сезон із потужністю у 4800 МВт.

Загалом, як повідомив гендиректор ДТЕК Енерго Ільдар Салєєв, до кінця року компанія планує відремонтувати 27 енергоблоків на своїх ТЕС. Загальні інвестиції у наступний опалювальний сезон, включно із заготовкою вугілля, на яких працюють ТЕС, ДТЕК оцінює в 11 млрд грн.

“Відновлення потрібно масштабне, руйнування колосальні, ніхто не був готовий до таких атак”, - каже Салєєв і нагадує, що тільки їхні ТЕС атакували більше 40 разів.

Він визнає, що самостійно залучити такий ресурс в умовах війни і розпалу підготовки до зими не спроможна жодна енергетична компанія.

Приватна теплова генерація опинилася в глухому куті, - міжнародні фінансові установи не фінансують все, що пов’язано із викопним паливом, а в Україні поки що не запрацював обіцяний урядом механізм спрощеного кредитування для енергетиків, каже Роман Ніцович.

Затримки із фінансуванням значно сповільнюють відновлення ключових енергетичних об’єктів, каже Володимир Омельченко. При цьому, нагадує він, саме ТЕС – державні чи приватні - виконують надзвичайно важливу функцію для всієї енергосистеми держави. Вони не лише виробляють електрику, але й балансують пікові навантаження, бо можуть швидко наростити та зменшити виробництво.

Без запасу міцності

Події минулої зими також показали, що для стабільності енергосистеми важливо не лише те, скільки вироблено енергії, але й чи можна її доставити споживачу.

Наприкінці липня прем'єр Денис Шмигаль заявив, що національний оператор електромереж, компанія "Укренерго", виконала приблизно 60% запланованих робіт із відновлення пошкодженого.

Володимир Кудрицький, керівник "Укренерго", впевнений, що в опалювальний сезон українська магістральна мережа буде готова працювати без обмежень:

"Наша мета зробити так, щоб відключення будь-якого великого елемента мережі, чи то лінія електропередач, трансформаторна підстанція або енергоблок, не спричиняв обмеження споживачів".

Водночас в компанії працюють і над створенням "подушки безпеки", щоб мати можливість маневру в кризових ситуаціях:

"Нам потрібно мати якийсь запас міцності – якусь додаткову кількість трансформаторів, енергоблоків, ліній електропередач в роботі, які дозволять при пошкодженні одного чи декількох елементів важливих забезпечувати споживачів".

Володимир Кудрицький заявив, що подробиці щодо стану енергосистеми не повідомлятимуть, адже це є чутливою інформацією. Проте зазначив, що нині магістральна мережа "Укренерго" має приблизно 70-80% пропускної спроможності в порівнянні з торішніми показниками, але відновити її на 100% не вдасться через величезний масштаб руйнувань.

Голова "Укренерго" також визнав: треба бути готовими до найгіршого сценарію із повторенням ракетних і дронових атак на енергетичну інфраструктуру.

При цьому очікують, що росіяни знову спробують атакувати розподільні підстанції шахедами, а електростанції – ракетами. Через це на підстанціях вже облаштовують спеціальний захист проти дронів-камікадзе. А ось для захисту машинних залів на електростанціях потрібні особливі технічні рішення, заявив Володимир Кудрицький.

Співрозмовник «ВВС Україна» в розвідці теж спрогнозував, що восени росіяни будуть бити по енергетиці не масово, а точково - саме по ключових підстанціях, щоб паралізувати передачу електрики.

Крім того, в "Укренерго" закликали українців бути особливо ощадливими з електрикою в останній місяць літа, коли активні відновлювальні роботи можуть накластися на спеку і зростання навантаження на мережу.

Взимку ситуація буде аналогічною, але вже через морози. Енергетики підрахували, що у великому місті, наприклад в Києві, кожні мінус пʼять градусів - це плюс 100 МВт споживання. Чим буде холодніше, тим більшим буде дефіцит.

Уникнути дефіциту потужностей у зимовий період буде просто неможливо, вважає Володимир Омельченко. Але, одразу зауважує експерт, цей дефіцит може досягати десь до 2 ГВт в окремі години і під час сильних морозів.

"Тому ймовірність блекаутів досить низька, але ймовірність планових чи аварійних відключень існує", - прогнозує він. За його словами, "наступний сезон, ймовірно, буде так само складний, але все ж легший за попередній".

А от Роман Ніцович вважає, що "ця зима буде важчою", тому що "минулий сезон ми стартували хоч і з обстрілами, але певним запасом потужності, якого зараз не буде".

"Якщо внаслідок ударів буде виводитися з ладу якийсь об’єкт генерації, то буде мало потужностей, які б могли його замінити", - пояснює аналітик.

Чим покрити дефіцит?

І минулої зими, і навіть цього літа дефіцит покривався імпортом електрики з Європи.

Але й з імпортом можуть бути проблеми – як суто технічні, так і фінансові.

Ще з минулого сезону говорять про недостатню, як для кризових ситуацій, пропускну потужність мережі, яка дозволяє заводити в Україну закордонну електрику. І в цьому плані мало що змінилося.

З іншого боку, ціна цієї електрики може бути значно вищою, ніж в Україні.

На населення це ніяк не впливає, адже тарифи на електрику для побутових споживачів є фіксованими і субсидуються державою. Ціна цієї субсидії для економіки, за словами члена енергетичного комітету парламенту Сергія Нагорняка, близько 100 млрд грн.

З 1 червня тарифи на електрику для населення підвищили. Але, звісно, вони все ще є далекими від ринкового рівня. Проте отримані додаткові кошти дозволити профінансувати невідкладні ремонти, і без них було б набагато сутужніше, кажуть в уряді.

Там також визнають, що тарифи для побутових споживачів доведеться і далі підвищувати. Втім, як каже міністр енергетики, це буде не раніше березня, а то і квітня наступного року.

Ціни для промисловості начебто є ринковими. Але і там існують так звані прайс-кепи – верхні обмеження ціни. Наприкінці червня НКРЕКП підвищила прайс-кепи на електрику для промисловості. В результаті у липні імпорт електроенергії зріс на 65%.

Говорячи про тарифи та ціни на електроенергію, треба пам’ятати і про інший бік справи: якщо в енергетичних компаній немає коштів, то купити відповідне обладнання, оплатити ремонтні роботи та відновити систему буде неможливо, каже Володимир Омельченко.

Що можна зробити і що вже робиться?

Крім масштабної ремонтної кампанії, уряд намагається усунути ключовий недолік системи, що проявився торік, – її незахищеність перед можливими ракетними атаками.

Міністр енергетики Герман Галущенко твердить, що нині завдяки ППО енергетична система захищена набагато краще, ніж минулого року:

"Ми зараз бачимо, що рівень захисту ППО набагато вищий і кращий, ніж був у попередню зиму".

Хоча відкритої інформації щодо захисту енергетичних об’єктів системою ППО небагато, експерти, посилаючись на свої джерела, погоджуються, що зрушення таки є.

Окрім того, як неодноразово казав голова ГУР Кирило Буданов, у Росії вичерпуються запаси ракет.

Ще один момент, що також пов'язаний із російськими ударами по українській енергосистемі, - децентралізація енергогенерації. Надто централізована система, що залишилася у спадок від СРСР, вже показала свою вразливість під час ударів минулого року. Коли ж енергооб’єкти є дрібнішими, їх багато, і вони розпорошені, влучити по них складніше.

"Децентралізована енергосистема - найскладніша з погляду мішені для атак. Коли буде багато альтернативної енергетики, газотурбінних генерацій, то влучити в них дуже складно, адже вони розпорошені по території всієї держави", - пояснює міністр енергетики.

Водночас Роман Ніцович зауважує: про конкретні проєкти з децентралізації, наприклад, кількість газопоршневих електростанцій, які б забезпечили живлення об’єктів критичної інфраструктури великих міст, інформації мало.

"А це насправді це одна із тих речей, які дозволили б не лише цей сезон пережити, але й наступні сезони, особливо у великих містах", - зазначає експерт, додаючи, що було б корисно розуміти, скільки проєктів реалізовано, хоча б у відсотках до запланованого.

Очевидно також, каже аналітик DixiGroup, що необхідно сформувати запас обладнання на складах, який буде використовуватися для швидкого відновлення на випадок нових руйнувань:

"Бо зараз все, що завозиться, з коліс іде безпосередньо на ремонт об’єктів. Щоб бути готовими до зими, і швидко ремонтувати, треба мати такі запаси".

Чим запастися населенню – "про всяк випадок"

Головне – усвідомити, що принаймні до кінця війни проблеми зі світлом, а можливо, і з теплом, не зникнуть.

Звідси і поради – як від міністра енергетики, так і від експертів – мати напоготові альтернативні джерела живлення - павербанки та генератори.

"Коли міністр енергетики говорить: "купуйте всі генератори", воно звучить трохи страшно. Але купуйте, тримайте, хай вони будуть: ми робимо все, щоб вони вам ніколи не знадобилися, але нехай вони будуть", - заявив Герман Галущенко.

Не позбуватися куплених минулої зими генераторів закликає і голова "Укренерго" Володимир Кудрицький. "Нехай будуть про всяк випадок", каже він.

"Зараз якраз час перевірити все, що куплене попереднього сезону, - радить Роман Ніцович. - Генератори, портативні станції, акумулятори. Можливо, подивитися на ті пропозиції, які зараз є на ринку, і поки що немає ажіотажного попиту, купити їх раніше".

Володимир Омельченко ще й закликає за можливості вчасно оплачувати комунальні послуги та не вмикати електроприлади, які "тягнуть" багато електрики, у пікові години.

А от буржуйки у квартирах "100% не варто робити", каже експерт, адже це дуже небезпечно. Хоча для сільських будинків "це може бути варіантом".

Не ставити буржуйки в міських квартирах радить і Роман Ніцович, а на випадок проблем із теплопостачанням радить заздалегідь продумати варіант, куди можна тимчасово виїхати – заміський будинок, будинок в селі чи до родичів.

Але, наголошує аналітик DixiGroup, у попередню зиму ми не бачили зникнення тепла, “і тому така ймовірність цієї зими є досить низькою".