ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

18:30 04.11


У Полтаві провели показові виступи та змагання ролерів. ФОТО

Полтавці відзначили відкриття першого в місті ролер-клубу "Roller-Family". На роледромі ТРЦ "Київ" 4 листопада було шумно і святково.

Діти та їх батьки зібралися, щоб поділитися своїми досягненнями у нелегкій справі катання на роликах. 

Дітлахи, підлітки й дорослі змагалися у вправності виконання фігур слалому, долали перешкоди та танцювали під музику. Так заявив про своє відкриття перший у Полтаві ролер-клуб Roller Family.

Найстарішим учасником ролерського руху в Полтаві є 81-річний Едуард Христус, який представив показовий виступ - вальс на роликах. Едуард Георгійович розповідає, що з п'яти років катається на ковзанах, а роликовим спортом займається з 1975 року.

Був у Франції, і там уперше побачив такі роликовим коньки. Приїхав додому і зробив собі й донці - в Радянському Союзі таких ніхто тоді й не бачив

 — розповів Едуард Христус.

За професією слюсар, Едуард Георгійович серйозно захопився майструванням роликових ковзанів та фігурним катанням.

Навіть брав участь у полтавських "Танцях на льоду": розповідає, що побачив оголошення і прийшов, його успіхи помітили та запросили в проект. Едуард Христус, попри свій поважний вік, майже щодня катається на роликах, працює на роледромі — лагодить ковзани та допомагає в навчанні ролерів-початківців.

Секрет своєї активності вбачає в тому, що займається улюбленою справою щодня.

Наймолодшому учаснику клубу, Семену Полтавцю, лише три рочки. Утім, він продемонстрував досить хороші результати — майже отримав перемогу в парних заїздах з наймолодшою в клубі дівчинкою.

Єві Коробкіній, юному ролеру, лише чотири роки. Її папа Артем розповідає, що дівчинка займається нещодавно — з літа.

Поштовхом стало те, що родина в парку на прогулянці побачила дітей, які виконували на роликах складні фігури - це клуб проводив відкриті показові виступи своїх вихованців. За кілька місяців Єва навчилася не тільки впевнено стояти на роликах, але й виконувати базові фігури слалому - "змійку", "ліхтарик" та подолання перешкод.

Усього в клубі близько шести десятків учасників. Заняття проходять у вільному графіку - практично індивідуально. Логічно було би припустити, що заняття з групою - більш цікаві та ефективні, однак якраз у цьому є велика проблема.

Для того, щоб проводити групові заняття, треба, щоб на роледромі не було інших людей, які неконтрольовано ганяють простором. Але адміністрації це не цікаво - їм аби більше грошей, вочевидь, хоча б 20 людей на сеанс. А з такою великою групою тренеру вже важко працювати - оптимальна кількість учнів одночасно десь 10 осіб

 — розповіла мама учасниці клубу Алла Ругалова.

 

Алла є ініціатором створення клубу, її підтримують батьки інших вихованців. Адже слалом - дуже розповсюджений в світі вид спорту, він не тільки видовищний, але й цікавий самим учасникам руху.

Тренер клубу Володимир Бибик - професійний педагог. Але до ролер-спорту долучився відносно недавно - п'ять тому, навчаючись у педагогічному університеті за спеціальністю "вчитель образотворчого мистецтва".

Просто побачив, як друзі катаються, і вирішив спробувати й собі. Спочатку виходило не дуже, зізнається Володимир, але наполегливість принесла плоди: за два роки він вже приступив до слалому, а згодом став працювати інструктором, а потім і тренером на роледромі.

Він виховав ціле покоління ролер-інструкторів.

Хтось із них і донині працює разом з ним, хтось поїхав працювати за цією спеціальністю в Європу.

Навколо Володимира Бибика почали гуртуватися учні - в основному, діти. Створилася особлива спільнота - люди, яким цікаво не просто покататися на роликах на вихідних, але які прагнуть чогось більшого в цьому спорті. Так виникла ідея створити сімейний клуб ролерів.

Але, як і в будь-якій справі, виникла проблема місця. Якщо влітку клуб проводив заняття на свіжому повітрі, то в холодний період року йому потрібне місце в приміщенні. Адміністрація роледрому ніби й пішла назустріч батькам - запропонували виділити час для занять.

Мені запропонували час із 10 ранку до третьої дня у будні, коли готові закривати роледром для інших відвідувачів. Але проблема в тому, що діти в цей час у школі, а їх батьки на роботі. А в години пік тут багато людей, що просто ганяють по колу, ми не маємо змоги нормально тренуватися - це просто стає небезпечно,

  — розповів Володимир. Він мріє створити школу для ролерів, щоб популяризувати цей спорт у Полтаві, створити міську федерацію та згодом вийти на всеукраїнський і міжнародний рівень.

Ця ідея настільки захопила 28-річного полтавця, що він навіть створив та подав на конкурс бюджетів участі проект відкриття школи для юних ролерів. Хоче вірити, що місто допоможе реалізувати цю ініціативу. Втім, додає, що вже майже розчарувався — якщо проект не виграє, або вони з батьками юних слаломістів не знайдуть інші шляхи реалізації, він готовий відкласти мрію до кращих часів і піти працювати не за спеціальністю — вже подав анкету на розгляд в одну з мереж поштової доставки.

Батьки б'ють на сполох, адже їх діти по-справжньому захоплені ролер-спортом. І, поки вирішується доля заснування школи, єдине, що вони можуть — влаштовувати дітлахам свято. Поки є де.

Варто зауважити, що роледром не закривали навіть на час виступів і змагань.

свято, роледром, діти, дозвілля, спорт

За темою:

Топ-5 за тиждень :








Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.