Європейський суд з прав людини 10 липня 2025 року ухвалив остаточне рішення у справі «Корнієць та інші проти України», визнавши, що Україна порушила права низки заявників. Серед них — Тетяна Жабо, колишня директорка Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, яка звернулася до ЄСПЛ ще у січні 2016 року.

Суд розглянув три скарги щодо обшуків, проведених правоохоронними органами без попереднього дозволу суду під приводом «невідкладності». Після обшуків суди формально їх санкціонували, але вже постфактум, без участі заявників чи їх захисників. ЄСПЛ підкреслив, що така практика суперечить принципу передбачуваності законодавства, а в Україні відсутній ефективний механізм для оскарження незаконних обшуків, що є системною проблемою.

Подробиці справи Тетяни Жабо

29 липня 2015 року поліція Полтави провела обшук у Тетяни Жабо, вилучивши гроші, техніку, документи, вогнепальну зброю та боєприпаси. Офіційний дозвіл на обшук суд надав лише через два дні, розглянувши питання без присутності Жабо чи її адвоката. На момент обшуку вона не була підозрюваною, а лише третьою особою у справі, що, на думку Суду, порушує принцип змагальності сторін.

Жабо також заявила, що близько двадцяти чоловіків у балаклавах увірвалися до її оселі, не представилися та не дозволили викликати адвоката. Один з них завдав їй ударів у обличчя та груди, після чого вона була госпіталізована з діагнозом ішемічна атака, черепно-мозкова травма і забої, що підтверджено медичними документами. Розслідування скарг на жорстоке поводження тривало понад сім років, сім разів припинялось і поновлювалось, але винних так і не притягнули до відповідальності.

«Після мого звільнення групи інвалідності отримали: керівництво ОВА, родичі керівництва обласної ради, посадовці в прокуратурі, окремі ректори вишів та головлікарі відомих медзакладів. А проводили обшуки такі наші „герої“, як Ілля Кива та Сергій Чередніченко. Хочу нагадати, що 25 травня цього року ДБР порушило справу стосовно Нацполіції та прокуратури, які не виконують рішення суду щодо мого поновлення на посаді».

ЄСПЛ визнав низку порушень з боку держави:

• порушення статті 8 (право на повагу до житла) через незаконний обшук без попереднього судового дозволу та без можливості представлення захисту;
• порушення статті 13 у поєднанні зі статтею 8 через відсутність ефективних механізмів оскарження незаконних обшуків;
• порушення статті 3 (по суті) — Суд визнав, що Тетяна Жабо стала жертвою нелюдського та принижуючого гідність поводження;
• порушення статті 3 (процедурний аспект) — розслідування скарг Жабо було неефективним.

За рішенням ЄСПЛ, Україна зобов’язана виплатити Тетяні Жабо 500 євро як компенсацію витрат на лікування після обшуку. Сума є меншою порівняно з іншими заявниками, оскільки Жабо не заявляла про моральну шкоду. Кошти мають бути виплачені протягом трьох місяців, інакше почне нараховуватись пеня.

Це рішення не скасовує автоматично вироки чи інші рішення національних судів, але може стати підставою для перегляду справ щодо допустимості доказів, здобутих незаконним шляхом. ЄСПЛ також наголосив на необхідності законодавчих змін: запровадження апеляційних процедур та інших гарантій для осіб, які зазнали втручання у приватне життя. Справа Жабо може стати прецедентом для багатьох інших постраждалих від незаконних обшуків в Україні.