Абсолютний рекорд – це найвище досягнення породи, перемога коня без урахування його віку.

Нагороду розігрували за два гіти.

Загалом у змаганнях брали участь семеро голів коней з усієї України.

“Коня вважали фаворитом, але через свою норовливу вдачу він міг і не взяти цю нагороду. Лише майстерність наїзника допомогла отримати такий високий результат, перевершивши попередній рекорд, установлений 18 років тому, на 2 секунди”, – розповідає головний зоотехнік з конярства філії «ДКЗ №62» ДП «Конярство України» Аркадій Лабунець.

За термінологією конярів, Парнас «тричі вінчаний», тобто здобув 3-річний приз, приз Барса і приз Піона – головні нагороди для коней 3-, 4-річного і старшого віку.

Готував до змагань Парнаса у відділенні №11 київського іподрому майстер-наїзник Олександр Скворцов. Заїздку до дворічного віку кінь проходив на базі ДКЗ №62 у наїзника Андрія Прокопенка.

Незважаючи на теперішню складну економічну ситуацію, дібрівські коні дають результати, високі не лише для всеукраїнського рівня, а й для всієї території СНД, – зазначає Аркадій Лабунець.

У місцині, на котрій згодом було зведено Дібрівський кінний завод, розводили коней принаймні від часів її перебування у володінні Кочубеїв, а згодом Муравйових-Апостолів. Опісля кількох змін власників територія потрапила до Дмитра Романова, за часів котрого було побудовано додаткові стайні, манежі та іподром. У 1889-му відкрито школи жокеїв, ветфельдшерів та інших супутніх спеціальностей. Розширення інфраструктури створило умови для розвитку племінного конярства.

У теперішній час Дібрівський кінний завод — один з найбільших центрів розведення рисистих коней в Україні.