У Полтаві відбувся допрем’єрний показ фільму

Це спільна робота дніпровської режисерки Катерини Стрельченко та команди з Полтави — оператора Євгена Чорного і режисера монтажу Олени Стаднік. Учасники знімальної групи кілька днів прожили в одній кімнаті з пошуковцями, відзняли унікальні кадри та поділилися своїми враженнями від зйомок.

— Павлоградський пошуково-рятувальний кінологічний загін «Антарєс» був створений у 2008 році.

22 cерпня у Полтаві відбувся допрем’єрний показ документального фільму «Шукачі загублених душ». 42-хвилинна стрічка, заснована на реальних подіях і відзнята по гарячих слідах, розповідає про роботу собак пошуково-рятувального кінологічного загону «Антарєс» з Павлограду під керівництвом кінолога Лариси Борисенко. Це історія про те, як чотирилапі пошуковці в надскладних умовах шукають безвісти зниклих людей.

— Ми єдина кінологічна організація в Україні, яка залучається в рамках цього проекту до пошуку тіл загиблих воїнів.

«Шукачі загублених душ» — спільна робота дніпровської режисерки Катерини Стрельченко та полтавської команди ГО «Зміст». Зйомки проходили у Херсонській, Чернігівській та інших областях.

Катерина Стрельченко, режисерка фільму «Шукачі загублених душ»: Дуже важко не захопитися чотирилапими помічниками волонтерів «Антарєса». Їх дуже багато, це різні породи. Але коли ми виїжджали на зйомки в Херсонську область, там було дві собаки, найбільше їх в кадрі, тому що ми мали можливість бачити, як саме вони розшукують безвісти зниклих, як їх готують до цього. Коли ми знімали, була страшенна спека. На них одягають попони, обливають водою. Їм одягають на лапи взуття спеціальне, бо можна порізати лапи, сильно травмуватися. І собаки травмуються, не тільки люди.

— Розвиваємо в собаках наполегливість. У нас було безліч моментів, коли ми заходимо на локації, і нам здається, що там нічого немає, і ми вже кажемо: «Пішли, Спаркі! Спаркі, ти старієш!» А Спаркі повертається, робить морду Джокера (така усмішка) і каже: «Ти старієш, а там є».

Катерина Стрельченко, режисерка фільму «Шукачі загублених душ»: Мене вразило, наскільки міцний тандем між волонтерами і цими собаками. Видно, що це справжня дружба. Для цих собак робота — це сенс їхнього життя. Вони щасливі від того, що можуть допомагати людям, виконувати таку важливу місію, знаходити безвісти зниклих. Ми, по суті, 3 дні прожили разом з пошуковцями, ночували в одній кімнаті, разом їли, разом шукали, стежили за їхньою роботою.

Олена Стаднік, режисер монтажу фільму «Шукачі загублених душ»: В фільмі також є кадри з прильоту в Запоріжжі, в Дніпрі, і видно, як ці собаки в цих капцях лапками бігають по завалах і шукають рештки людей, на жаль. Підготовка до фільму була справді дуже довгою, хоча ми мали мало часу, це було десь 3 місяці. Монтаж тривав 1 тиждень. Я буквально жила з цими героями з ранку до вечора.

GORE, композитор: Я пам’ятаю, займалися разом кількома фільмами. Всі ці фільми про війну, і для мене не проблема писати музику, яка підкреслює ці емоції — страждання і надію в основному. Є різні моменти, котрі підкреслюються зовсім різною музикою. Отже, інструменти і стилістика доволі широкого профілю.

Катерина Стрельченко, режисерка фільму «Шукачі загублених душ»: Полтава — єдине місто, де ми зробимо допрем’єрний показ, адже прем’єра запланована на завтра, 23 серпня. Фільм можна подивитися на каналі «Відкритий» (це дніпровський канал), наступного дня буде повтор. І вже наприкінці цього тижня глядачі, які не змогли його подивитися ні в Полтаві, ні по телебаченню, зможуть подивитися його у вільному доступі в ютубі.

— Я розумію, що ми потрібні там. І мій досвід, і досвід моїх собак також потрібен там.