У Полтаві відкрилася виставка сучасного мистецтва "Білим по білому"

Ідея виставки належить куратору виставки Антону Усанову. Галерист розповідає, що концепція народилася в нього давно – понад рік тому.

Саме Полтаві, вважає він, це дуже близько: традиційна решетилівська вишивка "білим по білому" відома на увесь світ.

Хоча білий орнамент на білому тлі зустрічається в багатьох культурах, в Україні його традиційно приписують Полтавщині. Але й сама тема нам була дуже цікава, адже білий на білому, що розпливається і змінюється – медитативний образ, цікаво подумати над цим, 

– пояснює Антон Усанов.

Взагалі, проект звертається до теми традиційного орнаменту, адже це – як особливий код, властивий кожній нації, який ідентифікує свого від чужинця, добре від злого. В здатності білої поверхні віддзеркалювати промені світла, які на неї потрапляють, нічого не поглинаючи й не забираючи, автори виставки вбачають здатність до чистої комунікації.

На виставці представлені роботи одраз чотирьох художників: Юрія Лейдермана (Одеса-Берлін), Терези Барабаш (Львів), Аліни Литвиненко (Олександрія) та Вартана Маркар'яна (Полтава).

На пропозицію галереї вони об'єднали зусилля, щоб з різнопланових концептуальних робіт створити єдине ціле – виставку "Білим по білому".

Юрій Лейдерман – відомий на увесь світ одеський художник-концептуаліст, який зараз живе та творить у Берліні. Двократний учасник Венеційської бієнале, а також бієнале в Сіднеї, Шанхаї та Стамбулі. В експозиції представлена його трилогія – інсталяція "Імена електронів 2".

Три монохромних портрети ескімоських чоловіків створюють простір, де ніби в шаманській хатині чи алхімічній лабораторії відбувається заговорювання та експеримент з елементами.

Цікаво, що глядачем практично не ідентифікуються звуки, що лунають ніби в навушниках у ескімосів: чути лише якесь бормотіння, схоже на чаклунські заговори незрозумілою мовою.

Насправді, звучить фрагмент опери Вагнера "Летючий голландець" в а-капельному виконанні самого Юрія Лейдермана.

Зіштовхуючи між собою культури Заходу та Сходу, робота дає напругу очікування зв'язку й спілкування. Ажурні мідні пластини, що закріплені на грудях портретів,  натякають: якщо контакт відбудеться, то це виявиться у русі електронів на мідній пластині, та підключена до них лампочка засяє.

Львівська мисткиня Тереза Барабаш працює, в основному, над інсталяціями на народну орнаментальну тему. Інсталяція "Куби" продовжує її власні експерименти з орнаментом як багатошаровою, об’ємною структурою. Вона вводить глядача у сам простір орнаменту, де відбувається перегукування окремих пластів і рівнів.

Навіть злегка змінюючи кут огляду при спогляданні інсталяції, ми бачимо, як просто перед нашими очима міняється форма та сутність орнаменту на стіні – гра світла й тіні.

Довгоочікуваний зв’язок нібито проступає у настінному розписі Вартана Маркар'яна, де під впливом ультрафіолету за орнаментом відкривається наступний вимір. 

Автор розповідає, що ескіз створив за власною задумкою, поштовхом до якої стала ідея галеристів. Розпис багатошаровий: неозброєним оком ми бачимо майже білий орнамент на білому фоні, але варто направити на стіну ультрафіолетовий промінь, і вона оживає обличчями давніх цивілізацій, вдивляється в тебе пронизливим поглядом.

За основу своєї інсталяції я взяв традиційний орнамент. Але за ним проступають обличчя представників різних націй та континентів світу – неначе з-під орнаментів пробивається їх культура,

– пояснює Вартан Маркар'ян.

Але все ж таки загальна картина безкінечно більша, ніж промінь – як вшир, так і вглиб, та ліхтарик, уламок справжнього світла, не дає можливості осягнути цілком усе. Він переходить від стіни до стіни, хапається за дрібні освітлені шматки.

Скульптура художниці-керамістки з Олександрії, що на Кіровоградщині, Аліни Литвиненко наче перехоплює його траєкторію, що стає круговою, ніби він впав на орбіту великого космічного тіла. Інсталяція у вигляді голови з мозковими звилинами неначе ілюструє розмаїття думок, які щомиті пронизують наше буття.

Протягом виставки в галереї передбачено також покази фільмів і лекція про сучасне мистецтво.

Так, 28 жовтня відбувся показ фільму "Одіссея" Жерома Салля, 3 листопада о 18.00 відбудеться зустріч з художником-концептуалістом Юрієм Лейдерманом, 4 листопада о 17.00 – показ фільму Ніколя Гарсія "Ілюзія кохання".

Вхід — вільний.