Цього разу сто ртутних ламп та п'ять старих ртутних термометрів, що збиралися з початку весни, були ретельно запаковані та відправлені до Львова, де лампи були передані в КП "Боднарівка", яке має технічні можливості – обладнання та дозвіл на утилізацію, а термометри залишили в Управлінні з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Львівської міської ради, звідки вони також будуть передані на утилізацію до відповідних підприємств.

Загалом від початку ініціативи по збору небезпечних відходів полтавський екоактивіст Сергій Антоненко особисто відвіз на Львівщину близько 400 ртутних ламп та 48 термометрів, запаковуючи їх щільно в коробки та транспортуючи залізницею.

Я працюю на підприємстві, і по роботі їжджу у відрядження до Львівської області. Якось через інтернет я дізнався, що комунальне підприємство "Боднарівка" у Львові на грантові кошти та частково кошти міської ради за 720 тисяч євро встановило та запустило шведське обладнання по утилізації цих ртутних ламп. Воно в Україні зараз найбезпечніше з екологічної точки зору, на відміну від інших підприємств, які працюють на застарілому обладнанні за старими методами

– розповів Сергій Антоненко.

За його словами, самим містом Лева та його навколишніми районами курсує за розкладом так званий "екобус" – транспорт, який безкоштовно збирає від населення на утилізацію ртутні лампи та термометри. Для підприємств та юридичних осіб же така послуга є платною – близько п'яти гривень за одну лампу.

Сергій Антоненко прокоментував ситуацію з небезпечними відходами, до яких входять також і ртутьвміщуючі лампи та ртутні термометри. Він звертає увагу, що згідно з законом України "Про відходи"  та "Правилами надання послуг з вивезення побутових відходів", відході І класу небезпеки, серед них – ртутні відходи, медичні відходи (шприци, невикористані ліки, використані бинти та пов'язки) мають збиратися окремо від іншого побутового сміття.

Навіть в типовому договорі на збирання побутових відходів зазначено окремим пунктом, що перевізник має забезпечити відокремлене збирання таких відходів. Але місцеве самоврядування вимоги ці просто не виконує і в нас у місті відсутній будь-який збір небезпечних відходів – вони просто везуть все на загальне сміттєзвилище. Тобто в Полтаві взагалі відсутній будь-який відбір відходів

– розповів Сергій Антоненко.

Сам полтавський екоактивіст неодноразово звертався листами до міськвиконкому, міської ради та окремих посадових осіб, в чиїй компетенції знаходиться вирішення питання утилізації небезпечних відходів. Утім, постійно отримував відписки, що ситуація з небезпечними відходами в місті вивчається. Так, за словами Сергія, триває вже майже два роки.

Минулоріч Сергій Антоненко навіть намагався подати проект про поводження з ртутними відходами на міський конкурс бюджетів участі, аоднак йому відмовили в реєстрації, мотивуючи, що ця програма розробляється органами місцевого самоврядування та буде реалізована за бюджетні кошти. Незабаром минає рік, а "віз" із ртутьвміщуючими відходами й донині не зрушив з місця.

Активіст навіть подав позов до Октябрьського районного суду м. Полтави на міськвиконком за бездіяльність у питаннях  відокремленого збирання небезпечних відходів. Але позов не розглядали: суддя вказав заявнику, що замість міськвиконкому відповідачем має бути міська рада. І, попри повноваження самостійно змінити відповідача по справі, суддя просто закрив розгляд. Натомість нещодавно Сергій Антоненко повторно подав позов – тепер в Окружний суд, і відповідачем цього разу є міська рада. Попередньо перше судове засідання в цій справі призначено на 25 квітня.

Сергій Антоненко зазначив, що для складання судового позову він скористався досвідом екологічних активістів Києва, де через суд таки вдалося домогтися, щоб органі місцевого самоврядування звернули увагу на проблему та зробили рішучі кроки для її вирішення. Хоча суд першої інстанції не задовільним позов, в апеляційному суді активістам вдалося перемогти. І ще минулого року в Києві були встановлені спеціальні контейнери для збору ртутних ламп.

Наприкінці березня депутат Полтавської міської ради Вадим Ямщиков разом із Сергієм Антоненком подали два проекти рішень міськради "Про створення пунктів прийому небезпечних побутових відходів у м. Полтаві", суть яких у тому, щоб надати Полтавському КАТП 1628 повноважень у сфері поводження з небезпечними відходами, та сприятимуть організованому збиранню і утилізації небезпечних відходів у місті Полтаві. Як приклад депутат наводить Кременчуцьке КАТП 1628, де створено пункт прийому ртутьвміщуючих  відходів, отримано Ліцензію та відповідні дозволи, а також в Статуті Кременчуцького підприємства зазначено "прийом, транспортування ртуті та відпрацьованих ртутьвміщуючих ламп від населення бюджетних організацій і установ".

Нагадаємо, минулого тижня з розвантажувального двору поблизу залізничної станції "Супрунівка" прибрали ртутні лампи та заражений ґрунт.

Екоактивісти Полтави давно звернули увагу, що міська влада не йде на контакт в питаннях екології – наприклад, утилізації відходів. А днями міськрада відповілася надати приміщення для звіту ГО "Еколтава" щодо аналізу плану сталого енергоефективного розвитку міста – буквально за два дні до анонсованої події активістам повідомили, що через завантаженість міської ради приміщення для заходу не нададуть.