Додаток на стільницю
16:30 08.02 67
В Оржиці зауваження переросло в бійку з переломами кісток обличчя: що вирішив суд
Оржицький районний суд ухвалив вирок у кримінальній справі, пов'язаній із вуличним конфліктом, що завершився тяжкими тілесними ушкодженнями. Інцидент почався з зауваження щодо непристойної поведінки й закінчився відкритою черепно-мозковою травмою та судимістю одного з учасників.
Резонансна подія сталася вночі 22 червня 2024 року на вулиці Центральній у селищі Оржиця. За матеріалами справи, потерпілий повертався з кафе «Каштан», де святкував випускний рідного сина. Біля двоповерхового будинку між церквою та «Маркетоптом» він відійшов з тротуару, аби справити природну потребу.
У цей момент повз проходив обвинувачений разом зі знайомою і зробив чоловікові зауваження. У відповідь той, хто справляв потребу, повівся агресивно: підійшов до перехожого, штовхнув його в плече, від чого той упав, а коли підвівся — вдарив кулаком у обличчя.
Коли нападник наблизився для чергового удару, обвинувачений, захищаючись, відмахнувся пляшкою горілки, яка була в його руці. Удар припав у голову опонента та спричинив тяжкі тілесні ушкодження.
Внаслідок удару потерпілий отримав відкриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку та численні переломи кісток обличчя. Незважаючи на тяжкість ушкоджень, він у суді заявив, що не має претензій до обвинуваченого, оскільки той повністю відшкодував завдану шкоду.
Обвинувачений визнав свою вину частково: він стверджував, що не мав наміру калічити людину, а лише відбивав напад, оскільки, за його словами, потерпілий першим застосував фізичну силу.
Спершу дії фігуранта кваліфікували за ч. 1 ст. 121 КК України (умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень), що передбачає реальне позбавлення волі. Проте суд, проаналізувавши докази та свідчення, установив, що ініціатором сутички був потерпілий і що обвинувачений діяв у стані необхідної оборони, однак перевищив її межі, застосувавши пляшку проти беззбройної особи. На цій підставі кваліфікацію змінено на ст. 124 КК України (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони).
20 січня 2026 року суд визнав чоловіка винним і призначив покарання у вигляді одного року позбавлення волі. Водночас з огляду на обставини справи та відсутність попередніх судимостей, його звільнили від відбування реального покарання з випробувальним терміном на один рік.
Протягом встановленого строку засуджений зобов’язаний періодично з’являтися для реєстрації в органи пробації та повідомляти про зміну місця проживання. До 20 лютого у нього є право подати апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції.
