Посівні площі озимих колосових культур у структурі зернового клину Полтавської області займають приблизно 30%, серед них найбільша частка належить пшениці озимій (94,2%), як важливій продовольчій культурі. Решта площі відводиться під ячмінь озимий (2,4%), жито (3,4%).

Вагомими аргументами на користь розширення площ під посівами озимого ріпаку є щорічний стабільний попит та висока ціна на нього, як на сировину для харчової та технічної олії (в тому числі для виробництва біодизеля), висока економічна віддача коштів, вкладених у його виробництво та раннє їх повернення (липень - серпень).

Практично щорічно, погодні умови вносять свої корективи відносно сівби озимих культур в межах оптимальних для регіону строків (відсутність достатньої кількості вологи в посівному шарі ґрунту та ефективних опадів у вересні - 1999, 2005, 2011, 2015, 2017, 2018, 2019, 2020 2024рр., дощовий період у вересні - 2008, 2013, 2014 рр.).

Час сівби впливає на ріст, розвиток, морозо- і зимостійкість рослин, стійкість проти хвороб, шкідників, бур’янів.

Найкраще перезимовує пшениця озима з добре сформованим вузлом кущення, 3–4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50–60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5°С), протягом яких набирається сума активних температур 560–580°С. Цього досягають при сівбі її в оптимальні (календарні) строки, встановлені для кожної ґрунтово-кліматичної зони.