Володимир Калінін – європейський мотобольний феномен!

Український мотобольний сезон 2015 року завершився унікальним досягненням гравця команди "Дружба" (Мачухи) 54-річного Володимира Калініна.Він став кращим бомбардиром сезону (чемпіонат + Кубок України), завоювавши у складі "Дружби" бронзову медаль чемпіонату країни. Тим часом фани клубу "Восход" (Вознесенськ) на своєму інтернет-ресурсі провели референдум з визначення кращого мотоболіста України 2015 року, в якому незаперечну перевагу отримав саме ветеран українського мотоболу Володимир Калінін.

Історія сучасного мотоболу знає чимало прикладів, коли гравці завершували свою зіркову кар'єру після 50-ти років. Серед них, зокрема, легендарні Олександр Царьов, Сергій Часовських, а також вихованці полтавського "Вимпела" Володимир Даниляк, Валерій Мороховець, Володимир Тимошенко... Але вперше в європейській історії мотоболіст, якому вже давно "перевалило" за 50, став у своїй країні одночасно і кращим бомбардиром сезону, і кращим гравцем!

У розмові з нашим кореспондентом легендарний Калінін розповів про свою 38-річну спортивну кар'єру:

- У 18 років - у 1979-му - я у складі полтавського "Вимпела" став бронзовим призером чемпіонату СРСР з мотоболу. Не кожному хлопцю щастить стати призером чемпіонату країни у 18 років - не серед юніорів, не серед молоді, а серед дорослих. Тоді я не "випав" із складу "Вимпела", в якому грали неперевершені бійці - Юрій Алексенський, Віталій Захаров, Володимир Тимошенко, Валерій Мороховець. Тоді, лише у 18 років, я мріяв, що разом із "Вимпелом" ми зможемо досягти більшого на всесоюзній арені і повторити "золотий" сезон 1973 року...

На жаль, не всі мрії здійснилися. У вищій лізі чемпіонату СРСР я 5 разів був бронзовим призером (1979, 1983, 1984, 1985, 1987). У 1987 році грав у фіналі Кубка СРСР, в якому "Вимпел" із мінімальним рахунком - 0:1 програв "Ковровцю". Упевнений, що найбільше пощастило мені у 1983 році, коли мотобольна збірна України перемогла у всесоюзному супертурнірі - на Спартакіаді народів СРСР у Ризі. Не пощастило у 1986 році, коли збірна України у рідних стінах - у Києві - завоювала лише "бронзу" Спартакіади народів СРСР.

Моя мотобольна кар'єра продовжилася й у період незалежності України. Мені пощастило стати у складі збірної нашої країни срібним призером чемпіонату Європи - 2002. На клубному рівні я - багаторазовий чемпіон, призер і володар Кубка України, адже виступав у складах різних команд Полтавщини, а також у командах міст Єнакієвого та Нової Каховки. Тепер ось - у свої 54 роки - став бронзовим призером чемпіонату країни у складі команди "Дружба".

Ви, журналісти, не перші, хто привітав мене зі званням кращого гравця України у 2015 році. Я вже встиг отримати безліч привітань від своїх друзів не лише з України, а й з інших країн Європи. Я, звісно, щиро дякую своїм друзям за те, що вони не забувають мене, але попереджаю їх, що мій "зірковий" час ще не настав. Навпаки, у мене відкрилося друге дихання, моє серце почало працювати на свіжому "бензині". Я не збираюся "вимикати мотор" і ретельно готуюся до нового сезону.

- Володимире, а чи відомо вам, коли відбудеться завершальний акорд мотобольного сезону-2015 і команди отримають, врешті-решт, завойовані у чемпіонаті медалі - золоті, срібні, бронзові?

- Ви ж розумієте, якщо сам чемпіонат України розпочався дуже пізно - тільки осінню, то й нагородження буде пізнім. У принципі, планувалося, що всіх призерів чемпіонату нагородять у Києві 12 грудня, але потім урочисту церемонію перенесли на початок 2016 року. Я вже маю персональне запрошення на участь у цій урочистій церемонії. І не лише тому, що отримуватиму разом із гравцями "Дружби" бронзову медаль. Керівництво федерації чомусь хоче, щоб на мене подивилися інші керівники та чиновники українського спорту - як на 54-річного ветерана, який у 2015 році практично "закатав у асфальт" весь український мотобольний "молодняк". Але це, звісно, примара. Я - не супермен і не супергерой. Я просто люблю мотобол і віддаюся цій грі сповна на ігровому полі.

Запекла боротьба на шаленій швидкості - що може бути кращим у нашому житті?

Артур ЗАПЕКА

Володимир Калінін (№9) - в атаці

Володимир Калінін (№9)/Фото - Артур Запека