Художника Юрія Самойленка в день його іменин висвятили в сан диякона

Близько півсотні художніх творів, серед яких – живописні та графічні роботи, ікони та гобелен представлені в трьох виставкових залах духовно-культурного центру. За словами самого Юрія Самойленка, це місце обране не випадково. Свою виставку, яка є для нього своєрідним творчим звітом перед громадою, він свідомо хотів бачити саме в Центрі імені "Родимця полтавського" – преподобного Паїсія Величковського. Захід присвячений 70-річчю митця.

Не залишаю майстерню і молю Бога, щоб дав мені ще можливість працювати на ниві мистецькій. Бо саме головне – встигнути викласти та втілити все, що Господь тобі дав. Найголовніше – самовіддача. Все інше – додається або ні, але відсутність самовідданості неможливо виправдати. Для мене щастя – це можливість працювати й творити, це спілкування. Хочу наголосити на назві, що має виставка: "Небозвід". Дав їй таку назву, бо вважаю, що нам треба дивитися в небо, розуміти, що з неба все почалося, і на небі все повинно завершуватися

– розповів Юрій Олексійович.

З 1990 року Юрій Самойленко – член НСХУ, а в далекому 1994 році став очільником полтавського обласного осередку спілки. Колеги-художники та мистецтвознавці високо оцінюють його внесок у розвиток сучасного мистецтва та діяльності обласного осередку спілки.

Ми знайомі з Юрієм Самойленком понад тридцять років і я вважаю, що діяльність обласного осередку Національної спілки художників України під керуванням Юрія — динамічна, концептуальна, набула неповторної повноти існування й активності в житті міста та культурному просторі Полтавщини. Хочу підкреслити, що ця виставка вкотре розкрила непересічний талант нашого шанованого земляка

– поділився враженнями полтавський художник Віктор Бабенко.

Як розповіла директор полтавського художнього музею імені Ярошенка Ольга Курчакова, кожен твір, над яким він працює, Юрій Самойленко дуже довго обмірковує і доводить до досконалого вигляду. Роботи митця сповнені символізмом. Кажуть, що історія робить виток за витком і розвивається по спіралі. На початку ХХ століття в художньому мистецтві вже був розквіт символізму, втім, ті твори містять багато декадансу. На відміну він них роботи  Самойленка сповнені життєстверджуючою силою, оптимізмом і вірою. Цей символізм – абсолютно впевнений в майбутньому України. В ньому переважають романтично-революційні настрої. Роботи, представлені в експозиції, не мають табличок із назвами – це свідомий крок, щоб кожен відвідувач сам побачив у кожному творі щось своє...

Вам є чим пишатися і що записати у власну книгу пам'яті. Ваш життєвий шлях привів вас сьогодні в це місце, де зібралися люди з величезною повагою і пошаною до вас – як до громадського діяча, людини, художника, голови Спілки. Ви завжди вмієте дивувати. Хоч не даєте багато робіт на виставки, але дивуєте. Ваша тема – звернення до Бога, і ваше прочитання цієї теми у ваших роботах – абсолютно патріотичне і життєстверджуюче

 — сказала в урочистій промові Ольга Курчакова.

Привітати Юрія Самойленка з відкриттям виставки зібралися багато поціновувачів творчості митця, соратники по художньому цеху, колеги по роботі та науковій діяльності. Адже Юрій Олексійович працює на кафедрі образотворчого мистецтва у Полтавському національному педагогічному університеті імені Короленка з 2005 року – спочатку старшим викладачем, а з 2010 року – доцентом, вчене звання присвоєне йому в 2013 році. Вітальне слово взяв і ректор ПНПУ Микола Степаненко.

Коли говорять про митця, людину вирізняють якісь сутнісні риси його творчості. Мистецтвознавці кажуть, що це особливості ідіостилю, чи "іманентні характеристики". Особливістю малярського стилю Юрія Олексійовича є сакральність, або релігійність, або церковність. Ми вбачаємо у нього два церковних виміри. Він просто дарує нам сюжети – і ми знаємо звідки, відаємо, про що – але неодмінно вплітає туди людську стихію й цим самим заземляє нас

– зазначив Микола Іванович.

Як повідомляє сайт проекту "Полтавіка – Полтавська енциклопедія", Юрій Олексійович – активний учасник розбудови УПЦ Київського патріархату на Полтавщині, в 1990–1995 роках – голова Полтавського крайового осередку Православного братства Андрія Первозваного. З 2001 року – член Полтавської єпархіальної ради УПЦ КП. Серед його робіт немало творів сакрального мистецтва, деякі храми на Полтавщині оздоблені іконами кисті Юрія Самойленка. Як-от ікони "Ісус Христос" і "Божа Матір" у Покровській церкві села Біляки Семенівського району, вітражі у Покровській церкві Полтави ("Господь в силах" у вівтарі, "Святий рівноапостольний князь Володимир" і "Свята Княгиня Ольга", "Святі преподобні Антоній і Феодосій Печерські" в інтер’єрі храму). В експозиції виставки "Небозвіт", серед інших робіт, відвідувачі можуть побачити ікону прп. Паїсія Величковского.

Під час церемонії урочистого відкриття виставки Архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір оголосив новину про те, що Юрія Самойленка в день його іменин, Святого Юрія, висвятили в сан диякона — перший ступінь священства.

У цих роботах закладено щось містичне: пориви до неба, до Бога, до чогось світлого, таємничого. Те, що інколи називають "поклик людської душі" або зустріч людської душі з Богом – яка міняє людське життя. Це дуже глибокі, символічні роботи. Виставка, яка відкрилася – свого роду гарний підсумок, черговий етап творчості отця Юрія Самойленка. Сьогодні відбулася ще одна важлива подія в його житті – він став дияконом церкви, тобто вже священнослужителем. До цього він був послушником. Тож, тепер ми називатимемо його отцем Юрієм

– сказав Владика Федір.

Виставка триватиме протягом місяця (крім понеділків та вівторків), в Духовно-культурному центрі Паїсія Величковського, що знаходиться в Свято-Успенському кафедральному соборі Полтави.