Як чиновники "кинули" німецького інвестора

Майснер встановив обладнання майже на 2 мільйони гривень, передав його комунальному підприємству, яке опікувалось звалищем, однак право на видобуток отримало інше підприємство.

Історія звалища
Міське сміттєзвалище Кременчука знаходиться в урочищі Деївська гора за селом Садки Кременчуцького району. Там є пагорби і яри, куди з кінця 1960-х звозять непотріб.

Деївським полігоном опікується Кременчуцьке комунальне підприємство КАТП-1628. Сміття пересипають і трамбують: шар відходів – шар ґрунту. З часом все це перегниває.

За 50 років експлуатації на звалищі накопичились мільйони кубометрів сміття. У процесі його гниття утворюється газ метан. Він виходить назовні, отруює повітря, може спровокувати пожежу. З початку 2000-х тут виникала загроза екологічного лиха – постала потреба дегазації звалища.

Перші угоди і комунікації
У 2008 році у рамках Кіотського протоколу Україна та Німеччина підписали угоду з дегазації Деївського полігону. Планували видобувати зі звалища небезпечний метан, переробляти його на електроенергію. Отримали всі необхідні сертифікати, погодили документацію між країнами. Роботами мала виконувати німецька компанія HAASE Energietechnik AG, яку представляв Йорг Майснер. Про це повідомляє businessua.com.

Протягом 2008-2009-го компанія HAASE Energietechnik AG залучила понад €550 тисяч грантових коштів. На них у тілі звалища пробили свердловини, встановили комунікаційні мережі, звели електромережу і необхідні споруди. Тоді ж все це передали на баланс міста.

У зведення комунікацій на смітнику Йорг Майснер також вклав власні €63 тисячі. Встановив обладнання для збору метану, яке також передав на баланс комунального підприємства.

Перші протиріччя
У 2014 році процес дегазації Деївського сміттєзвалища перестав бути рентабельним за Кіотським договором. Прибутковість проекту впала. Його вирішили реалізовувати не за схемою 'держава — держава', а у напрямку приватно-державного партнерства.

Мер Кременчука Віталій Малецький провів чергові переговори з німецькою компанією HAASE Energietechnik AG, обговорив новий формат. Паперову роботу почали спочатку – вже як приватна компанія і місто. Спеціально для цього створили українсько-німецьке підприємство "Альтернативні енергосистеми і технології захисту навколишнього природного середовища". Однак процес почали гальмувати депутати міської ради. На сесіях у червні і вересні 2017-го вони не затвердили договір про державно-приватне партнерство. На сесії у жовтні німецького інвестора загальмували втретє. Це – остаточний розрив, бо виносити на розгляд одне й те саме питання не можна до нескінченності.

Інша компанія
З 2009 року і до початку 2017-го Йорг Майснер доглядав встановлене на сміттєзвалищі обладнання. Водночас вів переговори з міською владою, яка продовжувала гарантувати йому укладання необхідних угод. Однак у серпні 2017-го на сайті Кременчуцької міської ради з’явився проект рішення, який стосувався розірвання будь-яких відносин із німецьким інвестором. Йорг Майснер особисто зв’язався з мером Кременчука, прохав пояснити ситуацію. Той запевний, що співпраця триватиме.

Влітку 2017 року Йорг Майснер дізнався, що за допомогою його обладнання метан із Деївського смітника планує видобувати інше підприємство – "Кліар Енерджі-Кременчук". Німець сам поїхав на звалище. Побачив, що підприємство вже працює – без жодних дозвільних документів. Вкотре звернувся до мера, першого віце-мера. У відповідь до Мейснера почали звертатись представники "Кліар Енерджі-Кременчук". Пропонували видобувати газ спільно.

Півроку без контролю
Про фізичне існування товариства "Кліар Енерджі-Кременчук" депутати і громадськість дізналися 22 лютого 2018 року. Тоді земельна комісія міськради виїхала на звалище.

За парканом виявилось працююче підприємство. Воно видобуває газ, переробляє його в електроенергію і продає по "зеленому тарифу" в єдину українську енергетичну систему. Там же був і керівник ТОВ "Кліар Енерджі-Кременчук" Сергій Дяківський.

Втрати Кременчука. Втрати України
За словами Йорга Майснера, від роботи українсько-німецького підприємства Кременчук щороку отримував би 3,7 млн грн прибутку. Зокрема, 250 тисяч щомісяця за видобуток газу і ще 700 тисяч на рік – за оренду землі і комунікаційних мереж. Скільки отримує бюджет міста від співпраці з "Кліар Енерджі-Кременчук" – невідомо, оскільки про його наявність стало відомо лише у лютому 2018 року.

Від роботи українсько-німецького підприємства Кременчук щороку отримував би 3,7 млн грн прибутку. Ще — про гроші. Виміряти репутаційні втрати України, як держави, де так відверто поводяться з інвестором — неможливо...

Що за "Кліар"?
Засновниками "Кліар Енерджі" є чотири суб’єкти: Андрій Гріненко, Петро Багрій, Михайло Кучірка і "Компанія з управління активами "Овамо Кепітал". Андрій Гріненко працював на посаді голови Бориспільської районної адміністрації Київської області у 2013-2014 роках, на виборах 2014 року був 110-м номером у списку партії "Сильна Україна". Петро Багрій та Михайло Кучірка відомі як власники фармацевтичних компаній, які брали активну участь у тендерах Міністерства охорони здоров’я за часів Януковича. Кучірка також працював помічником народного депутата Івана Вернидубова з Партії регіонів.

Петро Багрій та Михайло Кучірка відомі як власники фармацевтичних компаній, які брали активну участь у тендерах Міністерства охорони здоров’я за часів Януковича

Зараз товариство "Кліар Енерджі" фігурує у кримінальному провадженні, яке розслідує Оболонське управління поліції Києва.
"У ході досудового розслідування встановлено злочинний механізм, створений громадянами та іншими невстановленими особами з метою заволодіння коштами державного бюджету", – йдеться в ухвалі Оболонського районного суду від 19 грудня 2016 року...