ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

19:35 22.02


Куди мчить швидка медична допомога?

Про актуальні питання, проблеми та здобутки служби екстреної медичної допомоги Полтавщини ми поговорили з провідними фахівцями Департаменту охорони здоров'я ОДА.

Обласна служба "швидкої" в цифрах і фактах

На Полтавщині діють чотири підстанції Екстреної медичної допомоги (ЕМД): це Полтава. Кременчук, Лубни та Миргород, а також 24 підстанції в районах – при центральних районних лікарнях і 20 пунктів тимчасового та постійного базування. Всі вони підпорядковуються комунальній установі "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф". Полтавська підстанція екстреної медичної допомоги №1 розміщена на базі обласної станції.

Комунальна установа "Полтавський обласний Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" – найбільший лікувальний заклад в області. Як розповів головний лікар цієї комунальної установи Олександр Лавренко, у лікувальній установі за штатом 1800 ставок (без водіїв, вони рахуються окремо по автогосподарству – їх ще 600). Основних працівників 1255, з них 208 лікарів, 825 фельдшерів, та інші – молодший медичний персонал і немедичні працівники. Деякі посади вільні. Без урахування оплати за автомобіль та бензин минулого року один виклик коштував 412 гривень, а якщо додати бензин та зарплату водія, виходить сума в 550 гривень.

Щоденно по області чергують 100 бригад, із них 78 відсотків — фельдшерських. Профільні бригади є лише в Полтаві та Кременчуці. У Полтаві їх п'ять: неврологічна, психіатрична, кардіологічна, реанімаційна та дитяча. Щоденно працюють дві або одна дитячі, дві неврологічні, одна психіатрична, одна реанімаційна, чотири кардіологічні. Вони умовно монопрофільні, це значить, що спеціалізуються на профільних викликах, але при їх відсутності обслуговують лінійні виклики загального профілю.

Проблемою служби поки що залишається недостатня кількість бригад на оперативному чергуванні – це одна зі складових вчасного прибуття. У Полтаві має щоденно чергувати 29 бригад, а чергує 18-19, інколи 20, а якщо додати Полтавський район, який також обслуговує станція, має бути ще сім бригад. Дефіцит бригад екстреної медичної допомоги по місту та району інколи складає 17 автомобілів. Причиною є відсутність транспорту та фінансування на утримання бригад.

Дефіцит бригад "швидкої допомоги" по області сягає кількох десятків. Якщо порівнювати з країнами, де система надання екстреної меддопомоги відрегульована і тримається на високому рівні, показник ще більш тривожний. Наприклад, в Ізраїлі на кожні один мільйон 300 тисяч населення (це на 100 тисяч менше, ніж на Полтавщині) виїжджає 200 бригад екстреної медичної допомоги, а в нас — 100.

Єдиний район, який повністю укомплектований транспортом, це Миргород: тамтешня медична служба має чотири нових укомплектованих автомобіля "швидкої допомоги".  Протягом минулого року за допомогою спонсорських коштів було придбано автомобілі в два райцентри – Диканьку та Решетилівку. Хоча ці авто придбані не для служби ЕМД, а для ЦРЛ, їх наявність знімає деякі питання викликів, адже тепер у медичних службах районів по два таких автомобілі. Окрім того, за допомогою цих автомобілів відбувається транспортування важкохворих.

Тут також гостро постає питання чергування бригад ЕМД на різноманітних заходах: треба або знімати машину з оперативного чергування, або збирати бригаду в їх вихідний день і платити за додаткову роботу. Тому зараз служба ЕМД більш раціонально ставиться до цього питання: в більшості випадків достатньо, щоб службу повідомляли про місце, час проведення заходів та кількість учасників, і вона була напоготові, але фізична присутність спеціального автомобіля зазвичай не потрібна.

Екстрена чи невідкладна?

З 2013 року на Полтавщині запровадили систему надання ЕМД територіально: незалежно від того, де знаходиться пацієнт, диспетчер сам оформлює виклик швидкої допомоги, не переадресовуючи пацієнта. Також запровадили виклик найближчої бригади швидкої допомоги незалежно від викликів територіальності. Тобто, якщо пацієнт знаходиться на, скажімо, автотрасі Київ-Харків у районі населеного пункту Пирятин, до нього може приїхати бригада як із Лубен, так і з Миргорода, чи з Пирятина – той автомобіль, який знаходиться найближче від місця виклику.

Ще одним досягненням в організації роботи бригад ЕМД керівники служби вважають глобалізація служби – всі автомобілі підпорядковуються обласному центру ЕМД, і таке явище як, наприклад, господарські виклики (чи то білизну з пральні на всю лікарню забрати, або продукти для лікарняного харчоблоку) змогли повністю викорінити.

Це було досить складно, адже фінансування йшло з територіальних бюджетів. Зараз є єдине джерело фінансування – спільний бюджет.  Тепер бригади їздять лише на виклики – ми заборонили всі господарські виїзди. Машини обладнані не для того, щоб на них возили капусту, особливо в той час, коли хтось чекає на медичну допомогу

 – пояснив начальник відділу медицини катастроф та мобілізаційної роботи Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА Володимир Мохначов.

Тепер кожен медичний автомобіль має трекер і диспетчер має змогу з пульта спостерігати за його пересуванням. Але це не вирішує повністю питання профільності роботи бригад ЕМД: на жаль, самі пацієнти перевантажують службу екстреної медичної допомоги викликами, які можуть і мають виконувати інші служби – зокрема, фахівці первинної ланки, сімейні лікарі. Наприклад, загострення хронічних хвороб, підвищення температури та тиску.

Такі виклики наразі становлять 80 відсотків від загальної кількості і їх відносять не до екстреної, а до невідкладної медичної допомоги. А екстрена медична допомога надається в станах, коли безпосередньо є загроза життю людини – ДТП, травми, кровотечі, втрата свідомості, задуха, гострий біль, судоми тощо. Тобто, якщо протягом 5-10 хвилин без медичної допомоги людина може втратити здоров'я чи життя – такі виклики називають екстреними. Зазвичай кажуть, що на виклики з підвищеною температурою "швидка" не має виїжджати. Але треба враховувати, що причини температури теж різні – буває менінгіт, а буває грип. Тож, навіть при температурі 37,2 градуса може бути критична ситуація, якщо температура викликана менінгітом. Це можна з'ясувати, проводячи опитування.  Тому диспетчер завжди розпитує, чим ще супроводжується температура. До дітей до 3 років "швидка" виїжджає завжди.

Закон чітко розмежував, що є екстреною, а що – невідкладною допомогою, і визначив прибуття бригад за часом: прибуття на екстрені виклики має здійснюватися в місті за час до 10 хвилин, в районах – до 20 хвилин. На виклики невідкладної допомоги визначено прибуття протягом однієї години. Якщо бригада їде на невідкладний виклик, але отримує екстрений, вона може змінити маршрут. Тому так буває, що на невідкладні виклики бригада прибуває за термін понад одну годину.

Але пріоритетність викликів визначає не лікар бригади й навіть не диспетчер. Алгоритм  роботи диспетчера закладений в самій програмі – саме програма підказує, які уточнюючі питання поставити. Комп'ютер сам визначає пріоритетність викликів. Коли виникають конфліктні ситуації, арбітром є комп'ютер – на підставі звернення та відповідей того, хто викликає бригаду, ґрунтується призначення пріоритету. Тому фахівці нагадують, що викликаючи бригаду екстреної допомоги треба максимально чітко та по суті відповідати на запитання диспетчера — не переповідати весь анамнез, варто повідомити дані про теперішній стан потенційного пацієнта. Всі виклики зберігаються протягом трьох років.

Раніше служба називалася "Швидкої та невідкладної допомоги", було визначено, що вона надає допомогу в усіх випадках. Потім пройшло розмежування – невідкладна допомога надається при районних поліклініках. Тобто, пацієнт має змогу зателефонувати у свій центр первинної медико-санітарної допомоги та викликати або дільничного лікаря, або бригаду невідкладної допомоги, яка здійснює обслуговування викликів з 8 до 20 години. Але, як показує практика, "швидку" викликати простіше – вона прибуває швидше, та й оснащення в машинах ЕМД краще.

Технічне оснащення

Ще однією зміною в Законі стала норма матеріальної бази при наданні екстреної медичної допомоги. У 2014 – 2015 роках в службі ЕМД Полтавщини з'явилися автомобілі на базі "Рено", "Пежо" та "Сітроен" – це були дві історичні події, коли за кошти обласного бюджету було придбано в кожний район по одному автомобілю на базі іномарки, а потім за кошти державного бюджету було придбано ще 46 автомобілів "Пежо" – категорії В та С.

В класифікації автомобілів швидкої допомоги категорія А – це лінійні автомобілі бригад ЕМД, що мають відповідне табельне оснащення, автомобілі категорії С – реанімобілі, оснащені відповідно до завдань, що поставлені перед службою ЕМД. Оснащення і рівень надання допомоги в них значно вища. Наразі службі екстреної допомоги області вдалося оновити майже 50 відсотків парку санітарних автомобілів, але залишається проблема з оновленням парку в сільській місцевості. Там залишились автомобілі УАЗ. Їх залишили свідомо, бо повнопривідних автомобілів на базі іномарок наразі немає, а УАЗи мають більшу прохідність в умовах бездоріжжя. Утім, Департамент працює над тим, щоб оснастити їх у відповідності до норм законодавства.

Завдяки покращенню матеріального оснащення автомобілів,  скоротили смертність постраждалих у ДТП у шість разів. Є ще другий показник: до 2013 року ми були засипані скаргами на якість викликів, що вимагають бензин в районах і немає ліків. Тоді бригади були підпорядковані ЦРЛ. Зараз таких скарг немає взагалі. Це також результат глобалізації системи ЕМД – коли всі підстанції підпорядкували Полтавському обласному центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

– зазначив перший заступник Департаменту охорони здоров'я Полтавської ОДА Юрій Курилко.

Санітарна авіація: бути чи не бути?

Відділ екстреної консультативної допомоги (колишня санавіація) надає як консультативну допомогу, так і безпосередню медичну допомогу фахівців області. Це означає, що в будь-який момент, якщо виникне потреба в консультації фахівця, коли потрібна його особиста присутність в будь-якому лікувальному закладі області, протягом кількох годин буде організоване прибуття фахівця на місце. Особливо критичні такі виїзди лікарів-хірургів, коли мова йде про негайне оперативне втручання, а пацієнти не можуть бути доставлені до обласного центру через важкий стан.

Полтавщина утримує найвищу планку в країні за кількістю фахів, які чергують – їх 27 цілодобово, близько 150 вузькопрофільних лікарів залучені до чергувань. Окрім того, важливим моментом роботи служби ЕМД є транспортування хворих у лікувальні заклади вищого рівня: з районів – у Полтаву, з обласного центру – в лікувальні заклади всеукраїнського рівня.

Раніше, коли можливості спеціального автомобільного транспорту та якість доріг були на низькому рівні, транспортування таких хворих та оперативна доставка профільних фахівців здійснювалася авіатранспортом, але в 1980-х роках авіатранспорт скасували. Утім, перед підготовкою до проведення чемпіонату Євро-2012 про санітарну авіацію згадали знову.

Так, наприклад, у Ніжині є два літаки та два гелікоптери в управлінні ДСНС. Їх вирішили використовувати  як оснащення санавіації, уклавши угоду між місцевим управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій та Департаментом охорони здоров'я.

Я думаю, що санавіація матиме нове майбутнє – нам Європа планує допомогти, щоб на область було два гелікоптери – як відновили санавіацію, наприклад, в Польщі

– вважає Юрій Безрядін,  заступник головного лікаря відділу виїзної екстреної консультативної медичної допомоги з консультативним телемедичним центром, навчально-тренувальним відділом КУ "Полтавський обласний центр ЕМД та МК".

Якщо в Полтаві таки розгорнуть санавіацію, вертолітних майданчиків тут робити не доведеться: середній час доставки хворого з будь-якого лікувального закладу міста до аеропорту складає 16 хвилин.

Утім, враховуючи доволі високу ціну одного польоту – година льоту  гелікоптера коштує шість тисяч гривень, тож шлях в середньому обійдеться близько десяти тисяч – та час, який потрібно приділити підготовці літальних апаратів, фахівці схиляються до того, що Полтавщині не так вже й потрібна саме авіація. Ми маємо зручне розташування майже в самому центрі України, у нас немає важкодоступних місць – як, наприклад, в гірській місцевості західних областей, а якість доріг дозволяє спеціально обладнаним транспортом подолати відстань до Києва, Харкова чи Дніпра, де знаходяться провідні фахові клініки. Та й реанімобілі обладнані на високому рівні. За останні п'ять років жодного випадку смерті пацієнта під час транспортування не було зафіксовано.

Також, значну економію витрат на консультативну допомогу очікують від впровадження телемедицини – на рівні 20 відсотків. Мова йде про виїзні консультації, які можна виконати дистанційно, за допомогою комп'ютерів, обладнаних веб-камерами та підключених до мережі інтернет.

Телемедицина – інформаційні технології на службі здоров'ю

Ми намагалися перетворити службу у відповідності до законодавчих ініціатив заздалегідь, йти з упередженням по впровадженню новітніх технологій. Наша область одна з перших в Україні впровадила телемедицину в кардіології – наразі мінімум одна машина на район оснащена обладнанням для передачі кардіограм дистанційно, в Центрі цілодобово чергує кардіолог, який надає консультації для бригад  ЕМД усієї області

зазначив Володимир Мохначов.

Це дало змогу діагностувати гострі коронарні захворювання (ГКЗ) та вчасно доставляти таких пацієнтів до стаціонару. Полтавщина – одна з перших областей України, де впровадили тромболізіс при ГКЗ (це введення лікарського засобу, який в короткий термін розчиняє тромб та ліквідує одну з головних причин ГКЗ). Ми досі лідери в Україні на одиницю населення за кількістю тромболізісів.

В центрі дистанційної телемедицини обласної станції екстреної медичної допомоги й дійсно роботи вистачає: за добу черговий лікар-кардіолог отримує від бригад "швидкої допомоги" з усієї області майже сотню кардіограм для консультацій.

Ось, дивіться, опівдні в мене вже чотири виявлені випадки гострих коронарних захворювань – двоє полтавців і двоє з районів госпіталізовано, це Чутове і Диканька. А якщо гострий інфаркт і є показання – одразу везуть в обласну лікарню, і прямо з коліс – на стентування

– розповіла Тетяна Карпенко, лікар-кардіолог дистанційного телеметричного центру Полтавської станції ЕМД.

Окрім застосування в кардіології, принцип телемедицини в Полтаві використовують і в інших сферах. Також діє кабінет, де ведеться психолого-, психотерапевтичне, психіатричне консультування і допомога пацієнтам, які звертаються з проблемами, пов'язаними з психікою.

Для екстрених випадків тут планується встановити веб-камеру, щоб я консультував пацієнтів за допомогою інтернету. Поки що відбувається консультування телефоном. Також до мене сюди звертаються колеги з інших фахів, чиїм пацієнтам потрібна консультація, і є самозвернення – люди, які, не викликаючи швидку, приходять до мене, бо є моїми пацієнтами і потребують консультації. Телемедицина дає можливість мені консультувати райони, не виїжджаючи з Полтави. Окрім зменшення витрат на відрядження це економить час – я більше можу проконсультувати людей за день

розповів головний позаштатний психіатр ДОЗ Віталій Закладний.

У сусідній кімнаті розташували телемедичну студію. Тут доволі просторо – кілька комп'ютерів, великий екран, зручні крісла. Тут вже проводять консультації полтавських пацієнтів з фахівцями Київських профільних інститутів та лікарями закордонних клінік. Центром ЕМД підписаний Меморандум про співпрацю, і наші пацієнти можуть отримувати консультативну допомогу світових фахівців, а ізраїльська сторона може забезпечити направлення полтавських пацієнтів на лікування до клінік Ізраїлю.

Дистанційне користування в режимі реального часу починають застосовувати також у рентгенології, намагаємося запровадити в ультразвуковій діагностиці та інших сферах. Але це стримується розвитком інтернет-зв'язку в області

– зазначив Юрій Курилко.

Голова Полтавської ОДА Валерій Головко дав завдання керівникам районів на якомога швидше проведення інтернету в районах для державних установ і організацій. Пілотним інтернет-користувачем є заклади охорони здоров'я. Спочатку має відбутися впровадження телемедицини як засобів сучасного зв'язку. Тож пріоритетним напрямком є медицина, а потім підключити до інтернету мають інші галузі – наприклад, освіту.

Із введенням в експлуатацію студій телекомунікацій в усіх районних лікарнях навчання медичних працівників перейде на новий рівень. Зараз фахівці недоступні для більшості районів дистанційно – медикам доводиться приїжджати в обласний центр. А, маючи комп'ютеризовані зали, можна транслювати заняття для районних фахівців. Такі класи вже організовані, наприклад, у Глобиному, в Горішніх Плавнях.

Навчально-тренувальний відділ

В системі екстреної допомоги області діє також навчально-тренувальний відділ. Він був заснований в рамках заходів підготовки до футбольного Євро-2012, щоб навчати немедичних працівників навичкам домедичної допомоги.

Мова про населення. Це результат роботи світових фахівців, які прорахували, що якщо на місці події постраждалим нададуть допомогу ті, хто знаходиться поруч, близько 70 відсотків постраждалих будуть врятовані

– пояснив Юрій Безрядін.

Окрім того, представники певних професій, пов'язаних із роботою з людьми, також мають володіти навичками надання домедичної допомоги. Провідник пасажирського вагона, наприклад, не може приступити до роботи, якщо не має такої підготовки – як і водії громадського транспорту, стюарди. Принаймні, вони мають проходити спеціальну підготовку. Як і вчителі шкіл – щоб не було ситуацій, коли діти помирають до приїзду швидкої допомоги. А це потребує спеціальної підготовки.

За період із часу заснування тренувального центру тут навчено 5233 осіб без медичної освіти та 1956 медичних працівників. Цікавість до курсів домедичної допомоги значно зросла після подій на Майдані в 2014 році, коли першу допомогу надавали волонтери, а також із початком бойових дій на сході України.

Коли почалася війна, почалася хвиля затребуваності на тему надання домедичної допомоги, серед полтавських жінок, а також серед людей, які виїжджали в зону АТО

– додав Юрій Курилко.

Зараз у тренувальному центрі є кілька програм: 8 та 12-годинні. Для професійних груп – наприклад, рятувальників, передбачена 48-годинна програма навчання. В Центрі зараз працюють вісім тренерів, які пройшли спеціальну підготовку в Києві у всеукраїнському центрі ЕМД та МК.

Записатися на курси можна за телефонами у Полтаві: 60-63-80, 60-63-81. Для учнів шкіл та ПТУ курси безкоштовні, для підприємств та всіх охочих – ціна близько 80 гривень із людини, група складається з 10-12 осіб. Безкоштовно проводяться курси для громадських організацій, що спеціалізуються на наданні домедичної допомоги. Одна з таких – громадська організація "Медичний спецпідрозділ "Баррі", заснована в 2015 році. За своєю сутністю – це організація медичних волонтерів, які допомагають службі екстреної медичної допомоги з чергуванням на масових заходах, надають домедичну допомогу на вулицях. Силами волонтерів у місті в теплу пору року діють вело патрулі – маючи при собі медичні укладки, вони пересуваються містом та, за потреби, надають допомогу до прибуття "швидкої".

Також волонтери беруть активну участь в тренуваннях та спільних з екстреними службами міста навчаннях. Полтава – перше місто, яке провело антитерористичні навчання за участі волонтерів за легендою "теракт на стадіоні".

Медик vs парамедик

У США протягом трьох десятиліть проводилися масштабні дослідження випадків зупинки серця з позитивною реанімацією. Так от – тільки  7,9% постраждалих виписувалися живими з лікарні. Тобто, зупинка серця – це наслідок якоїсь патології.  І лише є невелика частина раптових випадків, коли реанімація буде дійсно ефективною. Це якщо говорити про мирний час.

В таких країнах, як, наприклад, Ізраїль, де бувають бойові дії, це дуже важливо – швидко прибути на місце і розпочати надання допомоги. У комплекті бригад ЕМД обов'язково є бронежилети та костюми хімічного захисту. В Ізраїлі діє велика мережа медичних волонтерів – не медиків, які оперативно прибувають на місце події та розпочинають порятунок постраждалих до прибуття бригади лікарів.

6 листопада 2017 року в Україні вийшов наказ про скасування професії фельдшера в системі ЕМД. Тоді, вважає Олександр Лавренко, треба було би скасувати 78 відсотків бригад. Або вивести фельдшерів – тоді в бригаді залишаться лікар і водій.

За останні три роки кількість непрофільних викликів бригад "швидкої" вдалося скоротити лише на один відсоток. Причину цього полтавські фахівці бачать у тому, що в країні немає якісної реформи первинної ланки. І зараз, вважає Володимир Мохначов, Україна стоїть на порозі чергової катастрофи медицини: замість того, щоб повністю реформувати первинну та вторинні ланки надання медичної допомоги, в МОЗ вирішили реформувати службу ЕМД.

На жаль, керівництво МОЗ не зовсім розуміє ті реформи, які намагається впроваджувати. Вони беруть ідеї в одній системі і намагаються імплементувати їх в іншу. А це єдина структура – бойова одиниця, яка дозволяє провести реформу первинної та вторинної ланки без загрози для життя людини

– зазначив Володимир Мохначов.

Головний лікар обласної станції ЕМД міркує, що для підготовки парамедиків ще є час – до 2023 року. За цей час треба підготувати населення та привчити людей до профільних і непрофільних викликів, підготувати сімейну медицину – щоби надавали невідкладну допомогу. Тоді ті 20 відсотків викликів, що їх "швидка допомога" виконує профільно, зможуть виконувати й парамедики.

Але якщо зарплата для лікаря екстреної медичної допомоги буде на рівні парамедика за кордоном, то наш лікар спрацює краще парамедика

– вважає Олександр Лавренко.

Змінити не можна залишити

Юрій Курилко вважає, що реформування потрібне, але всі кроки мають бути виважені, а їх результати – прорахованими на багато років уперед. А от влаштовувати громадські обговорення змін в системі охорони здоров'я вважає навряд чи доцільними.

Будь-які зміни мають планувати та здійснювати високоспеціалізовані фахівці. Якби населення Швейцарії опитували про потребу в колайдері – що би вони відповіли? Які б зміни ми не робили, ми маємо орієнтуватися на інтегральні показники. Якщо населення, відчуваючи реформи, має погіршення рівня життя, та й відчуває, що тривають реформи – це неправильно. Зміни потрібно робити так, щоб лише покращення ситуації було результатом цих змін

– вважає Юрій Курилко.

Для прикладу можна привести період в середині  2000-х років, коли молодих лікарів не розподіляли на спеціальності, а випускали масово сімейних лікарів. Як результат – нині не вистачає грамотних вузькопрофільних фахівців. Старше покоління виходить на пенсію, а молодим просто нема в кого вчитися.

Медицина має особливість: прийняття одного необдуманого рішення може принести негативні наслідки цілій галузі тільки за кілька років. Тоді, коли негативне явище проявиться, не можна буде вже нічого поміняти – лише "великою кров'ю"...

Фото Ольги Стенько

Інфографіка Юлії Деркач

медицина, здоров'я, допомога, лікарі, парамедики, санавіація, телемедицина

За темою:

  • Полтавська обллікарня співпрацюватиме з литовськими колегами з Паневежиса
  • На Полтавщину повернулася епідемія туберкульозу
  • Медреформа на Полтавщині: класифікація лікарень для ефективного фінансування
  • Топ-5 за тиждень :








    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.