Які ще новації очікують на споживачів послуг "Полтаватеплоенерго"

Про це та інше розповів заступник генерального директора із збуту «Полтаватеплоенерго» Роман Кашин.  

1. Як проходить монетизація субсидій для споживачів послуг підприємства?

2. Чи можна порівнювати вартість централізованого опалення у різних житлових будинках із тепловими лічильниками? Від чого залежать обсяги споживання теплової енергії та як їх зменшити мешканцям таких багатоповерхівок?

3. Яким чином визначається вартість опалення місць загального користування та втрат у трубопроводах системи опалення в межах житлового будинку?

4. Хто має утеплювати трубопроводи системи опалення і постачання гарячої води всередині житлового будинку? Що належить до зони відповідальності підприємства?

5. Які перспективи, терміни, механізм та які джерела фінансування робіт з облаштування багатоповерхівок міста будинковими лічильниками гарячої води?

6. Що таке розподільний облік теплової енергії та які перспективи його застосування у житловому фонді нашого міста?

7. Із 1 травня цього року набув чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Що зміниться у зв’язку з цим для підприємства та споживачів?

— Чим запам’ятався опалювальний період 2018-2019 рр.? 

— У першу чергу минулий опалювальний сезон запам’ятався збільшенням з 1 січня 2019 року вартості послуг: з централізованого опалення — на 18,5% та з постачання гарячої води — на 16%. Зростання тарифів відбулося внаслідок підвищення вартості природного газу для населення з 1 листопада 2018 року на 23%.

На вартість послуги з централізованого опалення за січень також вплинула і температура зовнішнього повітря. Січень був найхолоднішим місяцем опалювального періоду — його середня температура зовнішнього повітря склала -5,2°С. Тому нарахування за підсумками січня були найбільшими, а порівняно з груднем 2018 року зросли на 33%.

Водночас сезон був рекордно коротким за останнє десятиліття і тривав 167 діб, що обумовлено порівняно теплими для нашої кліматичної зони першим та останнім місяцями опалювального періоду.

Також підприємство з 1 січня 2019 року провело розділення розрахунків окремо за послугу з централізованого опалення та за послугу з централізованого постачання гарячої води. Унаслідок цього споживачі, які отримують дві послуги, стали сплачувати за двома окремими квитанціями. На жаль, окремі банківські установи за кожен платіж стягують відповідну комісійну винагороду. Цей крок був вимушений та пов'язаний з механізмом монетизації субсидії і вимогами звітності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), за видами надання послуг. До цього часу розподілені були лише нарахування, що відображалися в одній квитанції.

Розділення загального залишку (заборгованості/переплати) станом на 1 січня 2019 року виконувалось в автоматизованому режимі пропорційно до загальних нарахувань по кожній послузі для кожного особового рахунку за останні 4 роки.

Значні зміни відбулись для отримувачів субсидій у частині монетизації. Уже з січня цього року участь у монетизації субсидій узяли ті сім’ї, які звернулися по допомогу вперше. Відтоді субсидія надходить на їхній персональний обліковий запис в «Ощадбанку». Банк розподілятиме кошти між надавачами комунальних послуг та інформуватиме SMS-повідомленням громадян про те, скільки їм залишилося доплатити за комуналку.

Держава через «Ощадбанк» сплачуватиме частину комунальних платежів у межах виділеної субсидії та соціальних норм, а субсидіанти доплачуватимуть решту. Після завершення опалювального сезону залишки коштів на рахунку для виплати житлової субсидії, відображені на облікових записах одержувачів житлової субсидії, які утворилися станом на 1 червня, виплачуються одержувачам житлових субсидій АТ «Ощадбанк» шляхом перерахування таких коштів на поточні рахунки зазначених осіб, відкриті в АТ «Ощадбанк», про що банк інформує одержувачів субсидії шляхом надсилання SMS-повідомлення.

З березня цього року запроваджено механізм виплати субсидій у готівковій формі кожному одержувачу субсидії, якому було призначено субсидію до 1 січня 2019 року, таким чином:

— особам, які одержують пенсії, — Пенсійним фондом України разом з пенсійною виплатою;

— особам, які не одержують пенсії, — АТ «Ощадбанк» шляхом виплати субсидії через банківський грошовий переказ.

Тим сім’ям, які беруть участь у монетизації, як у першому випадку, так і в другому не потрібно щомісяця сплачувати свій обов’язковий платіж окремо за кожен вид послуги.

Також хочу окремо зупинитися на споживачах, яким держава надала пільги на оплату комунальних послуг, а це кожен десятий наш споживач. Протягом грудня-січня до підприємства надійшли численні звернення щодо «додаткових нарахувань». Це пов’язано з тим, що за умови облаштування житлового будинку комерційним приладом обліку теплової енергії пільга дається на певний соціальний норматив (Гкал/кв. м). Зокрема, у грошовому еквіваленті на сьогодні це для 1-4-поверхівок — 43,09 грн/кв. м та 29,05 грн/кв. м для будинків на 5 та більше поверхів. Недоліком затвердженого нормативу є те, що він однаковий для всіх місяців опалювального періоду, при цьому, наприклад, температура січня — -5°С, а березня — +4°С. Зрозуміло, що в холодні місяці зазначені нормативи не перекривають проведених нарахувань.

Підприємство переконане, що зазначену норму необхідно корегувати на фактичну температуру зовнішнього повітря, яка б відповідала при такому підході щомісячним нарахуванням. Протягом опалювального періоду зі своїми пропозиціями ми звернулись до Мінрегіонбуду, аналогічне звернення до міністерства направила й обласна державна адміністрація. Проте до сьогодні відповіді ми поки що не отримали.

— Як бути споживачам, котрі на сьогодні мають заборгованість за послуги підприємства?

— Порядком призначення житлової субсидії встановлено, що субсидія не призначається у разі наявності простроченої понад місяць заборгованості з оплати послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (тобто 340 грн).

У разі наявності заборгованості за спожиті послуги підприємства споживачу необхідно звернутися до абонентської служби «Полтаватеплоенерго» для розгляду питання укладання договору на поступове її погашення.

— Виходячи з того, що розпочався процес монетизації, чи будуть цього року виконуватися перерахунки невикористаних сум субсидій? 

— Законодавством передбачено, що після закінчення опалювального сезону надавачем послуг виконується розрахунок невикористаних сум субсидії на оплату послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за особовими рахунками споживачів, виходячи з вартості фактично спожитих послуг.

Оскільки Порядком розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначена методологія розрахунку невикористаних сум субсидії без урахування механізму монетизації субсидії, підприємство звернулося до Мінрегіонбуду по роз’яснення.

Після закінчення опалювального сезону невикористана сума житлової субсидії, яка надавалася не у грошовій формі, буде повернена підприємством до державного бюджету.

— Чи можна порівнювати вартість централізованого опалення у різних житлових будинках із тепловими лічильниками? Від чого залежать обсяги споживання теплової енергії та як їх зменшити мешканцям таких багатоповерхівок?

— Для зручності споживачів на офіційному сайті підприємства вже декілька років функціонує сервіс «Мапа комерційного обліку», де щомісячно впродовж опалювального періоду для кожного будинку зазначається питоме споживання теплової енергії на 1 кв. м, дати зняття показників та інше. Раніше, коли оснащеність житлового фонду була незначною, порівняння проводилось зі встановленим тарифом на 1 кв. м. Проте тариф є усередненим значенням для всіх типів будинків, які опалюються від котелень нашого підприємства, а це від одно- до 16-поверхівок. Середня опалювальна площа житлових будинків, яким надає послуги підприємство, еквівалентна 70-квартирному будинку, що має п’ять поверхів. Насправді ж у кожному будинку навіть за рівних умовах необхідна різна кількість теплової енергії на опалення 1 кв. м опалювальної площі. 

Наприклад, виходячи з проектних даних (теплового навантаження), для підтримання однакової температури внутрішнього повітря двоповерхового 4-квартирного будинку порівняно з 10-поверховим 120-квартирним необхідно в два рази більше теплової енергії на 1 кв. м (питоме споживання), що і підтверджується показами засобів обліку. Чим більше відношення площі огороджувальних конструкцій до опалювальної площі будинку, тим більше тепла необхідно для підтримання нормативної температури в приміщеннях.

Якщо вести мову про однакові або аналогічні будинки, то кількість спожитої теплової енергії, яка фактично обрахована приладом обліку, залежить від теплозахисних властивостей зовнішніх огороджувальних конструкцій, конфігурації будівлі в плані, висоти стелі, площі скління, температури повітря в приміщеннях. Наприклад, зменшення внутрішньої температури на 1°С призводить до зменшення витрат, а отже, і вартості теплової енергії на 5%. Тому в однакових будинках з температурою в оселях 18°С та 22°С різниця в споживанні теплової енергії буде 20%.

У більшості випадків мешканці типових будинків отримують квитанції з різними сумами. Наведу два приклади.

1. Обидва житлові будинки за адресами: вул. І. Мазепи, 29 та вул. 23 Вересня, 1-а блочні, 5-поверхові, 6-під’їзні. Перший з них повністю утеплений, а другий без утеплення. Вартість опалення за підсумками сезону для мешканців першого будинку склала на 17% менше від другого.

2. Житлові будинки по вул. Великотирнівській, 4 та вул. Київське шосе, 88 також однотипні. Перший з них за кошти мешканців обладнаний автоматичним погодним регулятором кількості теплової енергії на потреби опалення. Вартість опалення для нього склала на 10% менше від другого.

Такі заходи призводять, крім зменшення плати за опалення, до підвищення комфорту умов проживання (підвищення та постійне підтримання температури протягом опалювального сезону).

Раціональне споживання теплової енергії без додаткових капіталовкладень досягається за рахунок нормативного споживання теплоносія та належного регулювання внутрішньобудинкової системи, уникнення так званих «перетопів» у теплі періоди опалювального сезону.

Реальна економія кожного окремого будинку визначається порівнянням обсягу, визначеного приладом обліку, з тепловим навантаженням, приведеним до фактичної температури періоду, або порівняно з попереднім періодом після проведення енергоефективних заходів шляхом значних капіталовкладень (утеплення огороджувальних конструкцій, розподільчих трубопроводів та влаштування автоматизованої системи з погодним регулятором). Виходячи з наведених раніше прикладів, термін окупності таких проектів — 4-5 років.

— Практично всі полтавці цієї зими сплачували за послугу з опалення за будинковими приладами обліку теплової енергії. Як відбувався контроль за обсягами споживання теплової енергії житловим будинком підприємством і його мешканцями?

— Зняття показників вузлів комерційного обліку теплової енергії, що встановлені в житлових будинках, проводиться в останні дні кожного місяця опалювального сезону.

На підприємстві впроваджена автоматична дистанційна система збору даних з приладів. На теперішній час на більшості житлових будинків встановлене таке обладнання.

На будинках, де відсутня автоматична передача даних, показники знімають фахівці підприємства. За згодою зняття здійснюється в присутності представника мешканців будинку, якщо його обрала громада цього житлового будинку.

Для контролю за роботою та показами теплового лічильника доступ надається представнику, уповноваженому мешканцями багатоповерхівки.

Для забезпечення нормативних значень температури повітря в квартирах залежно від температури зовнішнього повітря на котельні підприємства здійснюється регулювання температури теплоносія у відповідності до температурного графіка при постійній розрахунковій витраті теплоносія. Самовільне втручання в роботу вузла вводу теплової енергії в житловий будинок та безконтрольне збільшення чи зменшення витрати теплоносія може призвести до розрегулювання внутрішньобудинкової системи опалення та, як наслідок, нерівномірного розподілу теплової енергії між споживачами.

— Чи дійсно потрібна відповідальна особа з числа мешканців житлового будинку?

— Необхідність призначення відповідальної особи для контролю за роботою теплового лічильника та регулювання обсягів споживання теплової енергії можуть визначити тільки мешканці житлового будинку на загальних зборах. Мешканцям необхідно домовитись про температурний режим в оселях, дату початку або закінчення опалювального періоду. Зрозуміло, що це стосується будинків без засобів автоматичного регулювання в залежності від температури зовнішнього повітря.

До речі, в більшості будинків такі особи обрані, про що поінформовано підприємство. Наші фахівці проводять для них інструктаж щодо зняття показників, витрати теплоносія, регулювання та з інших питань, які виникають у споживачів.

— Чому аналогічним регулюванням не можуть займатися безпосередньо працівники підприємства?

— Наявність теплового лічильника дає змогу мешканцям будинків самостійно визначати температурний режим у приміщеннях. Внутрішня температура в квартирах різних будинків фіксується в середньому в межах від 18°С до 25°С.

Регулювання кількості теплової енергії, що надходить до осель споживачів, можна проводити за рахунок як якості, так і кількості теплоносія. Якісне регулювання відбувається на котельних підприємства згідно з температурним графіком залежно від температури зовнішнього повітря. А кількість теплоносія вже є можливість регулювати на кожному окремому будинку. Тут мешканці вже самі визначають температурний режим та підтримують його, у тому числі в перехідні періоди при значному підвищенні температури зовнішнього повітря шляхом тимчасового повного припинення протоку теплоносія.

— Яким чином визначається вартість опалення місць загального користування та втрат у трубопроводах системи опалення в межах житлового будинку?

— Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування (МЗК). Порядок визначення витрат теплової енергії на опалення МЗК у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами обумовлено відповідною методикою. 

До цього часу плата визначалась розрахунковим методом, а з введенням в дію нової методики буде визначатись у відсотковому співвідношенні, наприклад: для 5-поверхівок — 12%, для забудови у 6 і більше поверхів — 10%.

Якщо мешканці всіх квартир житлового будинку встановлюють у своїх квартирах вузли розподільного обліку тепла, обсяг теплової енергії на опалення МЗК визначається як різниця між кількістю теплової енергії на опалення будинку та загальною кількістю теплової енергії на опалення всіх інших приміщень пропорційно до опалювальної площі квартири. Аналіз споживання теплової енергії за опалювальний період у таких будинках вказує на те, що така різниця складає 10-15%.

— Хто має утеплювати трубопроводи системи опалення і постачання гарячої води всередині житлового будинку? Що належить до зони відповідальності підприємства?

— Межею балансової належності мереж між теплопостачальною організацією та балансоутримувачем є вузол обліку, а в разі його відсутності — засувка на вводі трубопровоцу системи опалення в житловий будинок. Обслуговування внутрішньобудинкових інженерних мереж здійснюється виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Питання термоізоляції внутрішньобудинкових мереж опалення та гарячого водопостачання необхідно вирішувати з балансоутримувачем будинку (ЖЕО, ОСББ, ЖБК).

— Із набуттям чинності Закону України «Про комерційний облік» були встановлені терміни з облаштування житлового фонду будинковими приладами обліку гарячої води. Яка зараз ситуація у місті з обліком послуги з централізованого постачання гарячої води?

— Нині лише в декількох будинках наявні вузли комерційного обліку (будинкові лічильники) гарячої води. На противагу цьому необхідно зазначити, що майже 80% квартир житлових будинків (з числа тих, що користуються послугою з централізованого постачання гарячої води) оснащені індивідуальними (розподільчими) засобами обліку гарячої води.

— Які перспективи, терміни, механізм та які джерела фінансування робіт з облаштування багатоповерхівок міста будинковими лічильниками гарячої води?

— Вимоги щодо обладнання житлових будинків комерційними (будинковими) лічильниками гарячої води встановлені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Термін визначений до 2 серпня цього року. Відповідно до Порядку інформування власникам квартир буде направлене повідомлення про намір встановити такий вузол. Протягом 2 місяців мешканці повинні повідомити про згоду на встановлення на запропонованих підприємством умовах або наміри самостійно обладнати будинок лічильником чи придбати його за власні кошти. Витрати на оснащення відшкодовуються споживачами шляхом сплати відповідного внеску. Розмір внеску визначається окремо для кожної будівлі. Сплата внесків здійснюється протягом 5 років або за менший строк за згодою сторін (звертаємо увагу: скорочення терміну сплати внесків до 2 років зменшує загальну суму внесків на 30% внаслідок зменшення терміну виплати відсотків по кредиту).

Прагнучи зняти додаткове фінансове навантаження на споживачів послуг підприємства та розуміючи, що часу на реалізацію проекту лишилося зовсім мало, а також враховуючи значне навантаження на споживачів через постійне зростання вартості енергоносіїв (природного газу й електроенергії) та, як наслідок, і вартості послуг «Полтаватеплоенерго», підприємство вже звернулося до органів місцевої влади з проханням повністю або хоча б частково взяти на себе фінансування облаштування житлового фонду приладами комерційного обліку гарячої води. Це б дозволило виконати вимоги закону, не покладаючи додаткових витрат на полтавців та мешканців іще чотирьох районів області, де підприємство надає свої послуги. На сьогодні відповіді на ці звернення «Полтаватеплоенерго» не отримало. Очікуючи на рішення органів влади, розраховуємо на всебічну підтримку споживачів послуги з централізованого постачання гарячої води (чисельність яких тільки в Полтаві перевищує 150 тис. осіб), громадських організацій та небайдужих посадовців. Ми переконані: не можна додатково обтяжувати населення у ці й без того скрутні з фінансової точки зору часи.

— Якою має бути якість послуги з централізованого постачання гарячої води та від чого вона залежить?

— Відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, температура гарячої води через 2 хвилини після відкриття водорозбірного крану повинна бути не нижчою за 50°С.

Якість послуги залежить від багатьох чинників, основним з яких є наявність циркуляційних мереж та їх належне функціонування. 

«Полтаватеплоенерго» неодноразово зверталось до органів місцевої влади стосовно вирішення питання функціонування циркуляційних трубопроводів системи централізованого гарячого водопостачання у житлових будинках. Водночас підприємство постійно працює над відновленням зовнішніх циркуляційних мереж, де вони пошкоджені чи відсутні.

Температурні графіки котелень підприємства, які забезпечують постачання теплової енергії для підігріву гарячої води в теплообмінних установках, розроблені з урахуванням необхідності забезпечення належної якості послуги з централізованого постачання гарячої води. Відсутність автоматичного регулювання призводить до нарікань мешканців на високу температуру теплоносія в системі опалення житлового будинку, особливо на початку і в кінці опалювального періоду. Це в першу чергу стосується будинків, у яких відсутня відповідальна особа, яка б здійснювала регулювання подачі теплоносія на систему опалення.

— Що таке розподільний облік теплової енергії та які перспективи його застосування у житловому фонді нашого міста?

— Відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» влітку 2018 року затверджено Порядок визначення технічної можливості встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії та економічної доцільності встановлення приладів-розподілювачів теплової енергії і Порядок оснащення окремих приміщень у будівлях вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії.

Відповідно до зазначених порядків розподільний облік споживання комунальної послуги з постачання теплової енергії в окремих приміщеннях будівлі, що оснащена вузлами комерційного обліку теплової енергії (будинковими тепловими лічильниками), забезпечується шляхом встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії на вводі трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення в окреме приміщення будівлі (індивідуального квартирного теплового лічильника) або приладів-розподілювачів теплової енергії на окремих опалювальних приладах (радіаторах системи опалення).

У житлових будинках з вертикальною системою опалення (а таких будинків у нашому місті більшість) технічна можливість встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії відсутня. У такому разі для визначення обсягу теплової енергії, спожитої на потреби опалення, на всіх опалювальних приладах (крім розташованих у місцях загального користування багатоквартирних будинків) можуть бути встановлені прилади-розподілювачі теплової енергії. Усі опалювальні прилади при застосуванні приладів-розподілювачів теплової енергії обладнуються автоматичними регуляторами температури повітря у приміщенні та замикаючими ділянками. Такими приладами має бути оснащено не менш як 50 відсотків опалювальних приладів (радіаторів опалення) у будівлі. 

Рішення співвласників багатоквартирного будинку щодо оснащення централізованої системи опалення будинку приладами-розподілювачами теплової енергії та визначення моделі таких приладів оформлюється відповідно до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та надається виконавцеві послуг або визначеній співвласниками іншій особі, що здійснює розподіл відповідної послуги.

Обсяг спожитої теплової енергії визначається за показаннями приладів відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

— Із 1 травня цього року набуває чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Що зміниться у зв’язку з цим для підприємства та споживачів?

— Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені терміни:

— індивідуальний споживач — фізична або юридична особа — власник нерухомого майна;

— колективний споживач — юридична особа, що об’єднує споживачів (ОСББ, ЖБК, управитель житлового будинку).

Відповідно існують два типи договорів: індивідуальний та колективний. За індивідуальним договором передбачена плата за абонентське обслуговування.

Плата за абонентське обслуговування — це платіж, який споживач сплачує виконавцю за здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, стягнення плати, витрати на обслуговування приладів, що здійснюють індивідуальний облік (квартирні лічильники).

У разі укладення колективного договору розподіл комунальної послуги за показниками вузла комерційного обліку здійснює юридична особа, що уклала такий договір.

Також Законом «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, за власним рішенням у встановленому порядку відокремити від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання.

— Цього року виповнюється два роки із набуття чинності Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Що вже втілено підприємством у рамках його виконання? Що буде реалізуватися цього року?

— На сьогодні будинковими лічильниками теплової енергії обладнано 93% житлового фонду. На виконання вимог закону будуть встановлюватись будинкові лічильники гарячої води, підприємство планує облаштувати ними 380 будинків.

— Які вимоги ставить цей закон перед споживачами послуг підприємства?

— Споживачі протягом 3 років з дня набуття чинності законом, тобто до 2 серпня 2020 року, зобов’язані забезпечити оснащення приміщень вузлами розподільного обліку, тобто квартирними лічильниками.