Японська акторка розповіла у Полтаві про різницю українського та японського менталітету

Чіхару Мідзуно – акторка, викладач музики та акторського мистецтва. Постійний член журі дитячих конкурсів класичної музики Японської асоціації музичних шкіл. Продюсер, постановник, режисер театральних вистав.

У серпні 2017 році «Моенокай» приїжджав з гастролями на українську землю. Відгукнувшись на запрошення заступника керівника обласного управління культури Валентини Вождаєнко, талановиті учні школи мистецтв виступили у Полтаві, Миргороді та Пирятині. Вони порадували глядачів не лише своєю програмою, а і спільними виступами піаністок Аі Номура та Макі Мідзуно з місцевим симфонічним оркестром. У Театрі імені М.В. Гоголя був аншлаг.

Полтава – дуже зелене місто. Тут чудові будинки в європейському стилі

- ділиться враженнями Чіхару-сан і одразу уточнює, що це не перший її приїзд в Україну. Тут у 2012 році відбувалися гастролі Макі Мідзуно. Після цього вона ще не раз відвідувала нашу країну, в якій високо оцінила місцеві страви.

Українська кухня сподобалась. Багато всього куштували

 — натомість численні суші-бари її зовсім не зацікавили:

Сумніваюся, що це справжні японські суші

- каже японська акторка.

У себе на Батьківщині Чіхару Мідзуно працювала в Нагойському музичному університеті, а також в театральному училищі «Human Academy» (м. Нагоя). Вона розповідає, як виникла ідея створити «Моенокай». 

Сорок років тому я починала сама. Трохи займалася з дітьми. Ті діти, які до мене приходили вперше, ще не добре вміли грати. Для того, щоб вони отримали гарну освіту, я сама займалася з ними та запрошувала на роботу найкращих вчителів

 — з часом школа ставала дедалі популярнішою. А її учнів цінують у музичних закладах по всьому світу.  

Зараз в «Моенокай» навчаються понад 400 дітей. Вони їздять на конкурси закордон. В Німеччину, Францію, Австрію, Англію, в Америку у Нью-Йорк. Також їздять туди навчатися

 — чимдалі у розмові Чіхару підтверджує стереотип про неймовірну працелюбність японців, навіть якщо мова йде про дітей.

Коли учні навчаються ще в початковій школі, вони грають на інструменті по три години на день. Якщо вже хочуть більш професійно займатися, починаючи зі старшої школи тренуються по вісім годин

- сама вона пройшла курси акторської підготовки при Японській корпорації радіо і телебачення в Токіо, Королівській академії драматичного мистецтва (Велика Британія), Нью-Йоркській студії театрального мистецтва (США).

А у 2013 році навіть зіграла невелику роль у голівудському блокбастері «Росомаха: Безсмертний». В японському селі упало дерево та перекрило дорогу. Місцева мешканка просить супутницю Росомахи, аби він допоміг усунути перешкоду.

Під час концерту в Полтавському театрі імені Гоголя зачитувала зі сцени уривок із твору «Десять ночей сну» японського класика Сосекі Нацуме. Уривок декламувався японською мовою. Але глядачам настільки сподобалася акторська гра Чіхару-сан, що її виступ зірвав бурні аплодисменти.

Організувати співпрацю японських музикантів із Полтавським симфонічним оркестром виявилось непросто: заважав мовний бар’єр.

Було важко через нерозуміння української мови. Треба було тільки з перекладачем спілкуватися

 — окрім того, далася взнаки різниця у підходах до роботи.

Японці дуже звикли дотримуватися свого слова. Щоб були гарні манери. І вони дуже точно визначають час. Якщо вони зробили план, то вони його дотримуються. Ми досить суворо до цього ставимось. У професійному житті японці завжди дотримуються якогось плану

- тим не менш, японську акторку, яка побувала в багатьох країнах світу, приємно вразила гостинність українців.

Чим відрізняється Україна? Тут дуже теплі і привітні люди. Це вражає. Японські люди надто сором’язливі. При першій зустрічі, при першому контакті вони дуже закриті. Але я не така (сміється). Якщо трохи поспілкуватися, тоді вони стають відкритими

- зазначає Чіхару Мідзуно.

Наступного року у планах – спільний проект музикантів «Моенокай» з Сілезійським симфонічним оркестром (Польща, диригент Мирослав Блащик).