Олексій Федотович Коломієць народився 17 березня 1919 року на Полтавщині - в селі Харківці Лохвицького району. Олексій був шостою, найменшою дитиною в родині селянина-бідняка. Сім'я рано втратила батька.

Закінчивши сім класів школи, Олексій із 1935 по 1938 рік навчався на робітфаку при Харківському інституті радянської торгівлі. Потім вступає до Харківського університету на історичний факультет. Зі студентської лави хлопець пішов на фронт.

Після демобілізації, кілька років віддав комсомольській роботі. З 1950 по1953 pік працював відповідальним редактором газети "Молодь України", потім - у журналі "Зміна". Тоді ж світ побачили перші  його нариси й оповідання, що склали збірку новел "Біла криниця" (1960 рік).

Свою діяльність у ролі драматурга Коломієць розпочав у сорок років. Він написав комедію про життя колгоспного села - "Фараони", яка принесла йому широке визнання. Він зумів написати п’єсу, сповнену гумору і дотепності, де крився глибокий зміст і висвітлювалися актуальні на той час соціально-етичні проблеми. Автор спробував поміняти місцями жінок і чоловіків, хотів показати, що побудова суспільства, що сприймає жінку як основну робочу силу і в полі, і вдома та перекладає на неї таке велике навантаження не є справедливою. Тільки опинившись на місці дружини головний герой відчув несправедливий розподіл обов’язків, який раніше вважав цілком нормальним.

Вперше цю п’єсу зіграли у Московському театрі імені Гоголя в 1962 році. Її було поставлено у 71 театрі СРСР, а у 1978 році в Київському театрі імені Івана Франка відбулася її п’ятисота постанова.

У наступні роки Коломійцем було написано чимало творів і вони також мали успіх. У 1973 році вийшла повість про кохання "Голубі олені" — дуже ніжна та лірична історія, яка з часом, разом із п’єсою "Кравцов" була відзначена Державною премією УРСР імені Тараса Шевченка.

Потім була п’єса "Срібна павутина". А драму "Дикий Ангел" у 1980 році було відзначено Державною премією СРСР.

Хоча здебільшого Коломієць писав про актуальні морально-етичні проблеми, та є в його творчості і драми з минулого нашої землі. Це "За дев'ятим порогом" ("Запорізька Січ") і "Камінь русина" ("Град князя Кия"). В драматургії 1960-90 років минулого століття наш земляк став одним із найвизначніших авторів. Утім, його твори актуальні і сьогодні, бо писав він про людську мораль у суспільстві, кохання і пошуки сенсу життя.

Помер Олексій Коломієць 23 листопада 1994 року.

На фото: Василь Земляк, Микола Зарудний, Олексій Коломієць, Олесь Гончар і Павло Загребельний. Конча-Озерна, 1976 рік. Фото Олексія Романовського.

Олена ПОЛЯНІНА