Якими стануть вулиці Полтави. Пояснення нових назв вулиць Бакинських комісарів, 70-річчя жовтня, Баумана, 23 з'їзду КПРС, Боженка

Наступні п'ять вулиць у нашій розповіді - Бакинських комісарів (може стати Січових Стрільців), 70-річчя Великого Жовтня (може стати Сергія Уточкіна), Баумана (може стати Олеся Гончара), 23 з'їзду КПРС (може стати Четвертого універсалу), Боженка (може стати Данила Апостола).

Бакинських комісарів - Січових Стрільців

Було: вулиця Бакинських комісарів. 26 керівних комуністичних діячів Баку й Азербайджана, більшовиків, які встановлювали в цій країні радянську владу.

Стане: вулиця Січових Стрільців.

^{Десятник "пробоєвого відділу" УСС 1917-1918 рр. Авторські права © Центр ім. В. Липинського "Militaria Uсrainica"}

Січові стрільці – назва вiйськових пiдроздiлiв Надднiпрянської Армії УНР, сформованих у період визвольних змагань українського народу 1917–1919 початково з вiйськовополонених українського походження. Назва "січові стрільці" була вперше використана під час Першої Світової війни при формуванні в Австро-Угорщині добровольчого підрозділу – Легіону УСС, ядро якого становили активісти довоєнного січового, сокільського і пластового руху.

Перше вiйськове формування Сiчових стрiльцiв у Надднiпрянщинi – Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців – було зорганізовано у Києві у листопаді 1917 з українців–галичан та буковинцiв – росiйських вiйськовополонених австро-угорської армії, якi знаходилися в Надднiпрянськiй Українi та добровiльно згодилися захищати Українську Центральну Раду перед наступом більшовиків (командир куреня – сотник Григорій Лисенко). У грудні-січні курiнь (батальйон) брав участь у боях під Бахмачем і в Києві, далі захищав уряд УНР під час відступу до Житомира. Відтоді й аж до кінця існування формувань Січових Стрільців їх верховним головнокомандувачем вважався полковник армiї УНР Євген Коновалець. У формації Січових Стрільців Армія УНР диспонувала військовою частиною, яка виділялася своєю організованістю і боєздатністю. Січові Стрільці мали великий вплив на Директорію УНР, але після від'їзду Винниченка за кордон цей вплив зменшився. Після закінчення війни керівні старшини Січових Стрільців були творцями і головними постатями УВО та ОУН.

70-річчя Великого Жовтня - Сергія Уточкіна

Було: вулиця 70-річчя Великого Жовтня. Річниця встановлення комуністичної влади.

Стане: вулиця Сергія Уточкіна.

^{Сергій Уточкін, desants.livejournal.com}

Уточкін Сергій Ісайович (1876–1916) – відомий спортсмен, льотчик-випробувач, пілот-авіатор, піонер і пропагандист авіації. Народився в Одесі. У 1886–1891 роках навчався в Одеській Рішельєвській гімназії. Упродовж життя брав участь у велосипедних перегонах, грав у футбол, займався автомобільним, вітрильним, ковзанярським та мотоциклетним спортом, боксом, боротьбою, веслуванням, гімнастикою, легкою атлетикою, парашутизмом, плаванням, тенісом, фехтуванням тощо. Виконав кілька польотів на повітряній кулі. Став другим у Російській імперії та Україні вітчизняним льотчиком після Михайла Єфімова, здійснивши 12-хвилинний політ над Одесою 15 березня 1910 року. Впродовж трьох років Уточкін зумів побувати у сотнях великих і малих міст Російської імперії, де літав на аероплані. Улітку 1910 року прибув до Полтави на запрошення місцевого аероклубу та здійснив перший в історії Полтави політ над містом на аероплані "Фарман". Саме завдяки чисельним польотам Сергія Уточкіна в різних куточках імперії мільйони людей вперше побачили аероплан і сотні тисяч захопились авіацією на все життя.

Баумана - Олеся Гончара

Було: вулиця Баумана. Діяч комуністичної партії, учасник встановлення радянської влади в Україні. Член організаційного бюро ЦК ВКП(б) у 1928-1932 роках.

Стане: вулиця Олеся Гончара.

^{Олесь Гончар, фото segodnya.ua}

Український письменник і громадський діяч. Класик світової літератури. Лауреат Державної премії УРСР ім.Шевченка (1962). Академік Національної Академії Наук України (1978). Герой України (2005). Учасник Другої світової війни. Народився 3.04.1918 у с.Ломівка Катеринославської губернії, нині в межах м. Дніпропетровськ. Сам письменник вважав, що народився в с.Суха нинішнього Кобеляцького району Полтавської області, де провів дитячі та юнацькі роки.

Після закінчення школи навчався в технікумі журналістики та працював у редакції районної газети Козельщинського р-ну Полтавської обл. Із 1938 р. навчався в Харківському державному університеті. У 1941 р. у складі Харківського студентського батальйону пішов добровольцем на фронт. У 1946 р. закінчив Дніпропетровський університет. У 1959–1971 рр. – голова Правління Спілки письменників України. В 1960-х рр. виступив одним із ініціаторів увічнення пам'яті українського козацтва та створення Державного заповідника на острові Хортиця. Як голова Спілки письменників України активно виступав проти політики русифікації України. Активно підтримав створення товариства шанувальників української мови та Народного Руху України. Очолював добродійний фонд відбудови Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Автор трилогії, романів, повістей, оповідань, новел і нарисів. За роман "Собор" піддавався шельмуванню та переслідуванню радянською владою.

23 з'їзду КПРС - Четвертого універсалу

Було: вулиця 23 з'їзду КПРС. Назва пов'язана з діяльністю Комуністичної партії СРСР.

Стане: вулиця Четвертого універсалу.

Названа на честь проголошення 22 січня 1918 у Києві Четвертого Універсалу Української Центральної ради  – державно-правового акта, що проголошував незалежність Української Народної Республіки (УНР) від Росії. Універсал визнавав УНР "самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу", а виконавчий орган, Генеральний Секретаріат – Радою Народних Міністрів. Четвертий Універсал замінив постійну армію міліцією, доручив провести вибори народних рад – волосних, повітових і місцевих, установив монополію торгівлі, контроль над банками, підтвердив закон про передачу землі селянам без викупу, прийнявши за основу скасування власності і соціалізацію землі. Доручив Раді Народних Міністрів продовжувати розпочаті переговори з Центральними державами і довести до підписання миру; закликав усіх громадян УНР до боротьби з більшовиками.

Боженка - Данила Апостола

Було: вулиця Боженка. Діяч комуністичної партії, командир більшовицьких військ під час війни з УНР в 1917-1919 рр.

Стане: вулиця Данила Апостола.

^{Пам'ятник Данилу Апостолу у Великих Сорочинцях, фото mistaua.com}

Уродженець Великих Сорочинців. У 1683-1727 роках – Миргородський полковник, у 1727-34 – Гетьман України. Його урядування було спрямоване на відновлення прав українського народу. Має пряме відношення до Полтавщини, оскільки тривалий час був Миргородським полковником (1682-1686 і 1693-1727). Брав участь у повстанні гетьмана Мазепи, але згодом повернувся на Полтавщину. Після ліквідації гетьманства у 1722 році активно виступав за його відновлення, відстоював права Гетьманщини. У 1727 році обраний гетьманом. Похований на Полтавщині у с.Великі Сорочинці, які тривалий час були резиденцією миргородського полковника. Один із небагатьох гетьманів України, місце поховання якого відоме достеменно.