16:27 15.04 3087
Начальник департаменту екології та природніх ресурсів ОДА Ігор Піддубний розповів про екологічні проблеми регіону і пояснив, чому свиноферма в Біликах досі працює, незважаючи на забруднення довкілля.
- З 2007 року між управлінням охорони природного середовища і державною екологічною інспекцією були розділені функції. Інспекція контролює дотримання природоохоронного законодавства. А управління – тепер департамент – дозвільний орган. Ми видаємо такі документи, як висновок державної екологічної експертизи; дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду; дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; дозвіл на спеціальне водокористування. Наприклад, жоден об'єкт, який реконструюється або будується, не може бути введений в експлуатацію без позитивного висновку державної екологічної експертизи.
- А бували випадки, коли ви свідомо не видавали дозволи, знаючи, що підприємство не буде дотримуватися природоохоронного законодавства?
- (Сміється) Ні. Дозвіл видається на певний об'єм проектної документації. Саме тому існує державна екологічна інспекція, яка контролює підприємства на предмет відповідності виданих дозволів і реальної ситуації із забрудненням довкілля бізнесменами. От, наприклад, "Белгранкорм" (до агрохолдингу входить ТОВ "Сільські традиції", що займається розведенням свиней датської селекції, - авт.) – росіяни займалися виробництвом свинини. За документами, які здавалися нашому департаменту, там передбачалася чотирьохступенева очистка викидів. А в реальності виявилося – до половини добудована лише перша ступінь. І виникло у мешканців Біликів відчуття, що щось не так – говорили про отруєння повітря, забруднення ґрунту та водойм гнойовими стоками. На першій нараді з цього приводу в ОДА я сказав: "Треба підняти документи і подивитися очисні споруди: готові вони, чи не готові і як працюють". І перша ж перевірка показала: не готові.
- Незважаючи на це, свиноферма все одно працює?
- В силу різних факторів. По-перше, треба чітко розуміти, що тут є кілька складових: політична, економічна і соціальна. І особисто моя думка – і я знаю, що керівництва ОДА теж – будь-яке підприємство повинно працювати. Тому що це робочі місця, це податки. А завдання наше – змусити підприємців привести своє діяльність у відповідність до законодавства. Далі у цій історії розпочалися ігри, які базуються на недосконалому законодавстві – на мою думку. Ну, по-перше, одні люди кажуть на громадських слуханнях – давайте закриємо підприємство. А потім виходять і деякі кажуть: "Так я там працюю, а мене громада не питала, я готовий судитися з громадою. Комусь воняє, а мені – не воняє". Туди постійно виїжджала СЕС, лабораторія якої акредитована для відбору проб повітря. І спеціалісти не знаходили перевищення гранично допустимих концентрацій отруйних речовин. Ми радили мешканцям взяти кілька трьохлітрових банок, потримати у місцям концентрації неприємного запаху, закрити кришками і принести до фахівців на експертизу. Це не робиться чомусь. Чому? Тому. А ще є політика. Приїжджає один помічних нардепа і каже: "Ми закриємо екологічно небезпечне підприємство". А інший помічник іншого нардепа приїжджає і говорить: "Ми не дозволимо ліквідувати робочі місця". Тож у мене досить прохолодне відношення до впливу політичних партій на виконавчу владу.
- Ігорю Анатолійовичу, а з птахофабрики у Стасях теж сморід розповсюджується, інколи у Полтаві чути.
- Хто сказав, хто унюхав?
- До журналістів час від часу в теплу пору звертаються люди, ми пишемо про це…
- Журналісти звертаються при цьому до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади? Щось можна зробити тільки після офіційного звернення телефоном чи письмово до тієї ж самої екологічної інспекції або СЕС, аби поїхали і взяли проби повітря. Якщо підприємство у Стасях будувалося до введення в дію ЗУ "Про державну екологічну експертизу", то це підприємство існує у відповідності до тих проектних рішень, які були до цього. А тоді існували нормативи, які сьогодні переглянуті… Розумієте, у таких випадках екологічна проблема вирішується за допомогою органів місцевого самоврядування та доброї волі підприємців.
- А якщо орган місцевого самоврядування самоусунувся?
- Значить, людям воняє, а селищному голові не воняє. Чомусь.
- Які основні екологічні проблеми в області, крім необхідності укріплення берегів Кременчуцького водосховища?
- Це безумовно, каналізація. По всій області, окрім Комсомольська. Це місто нове, а його бюджетоутворюючий бізнес – соціально відповідальний. Я особисто знайомий з керівництвом ГЗК більше 12 років. Воно змінювалося, але позиція у всіх одна – не відвертатися від проблем міста.
Крім того, маємо викиди в атмосферне повітря. Вони різні. Для Кременчука – це викиди підприємств. Для Полтави, Лубен, Миргорода, великих містечок – викиди автомобільного транспорту. От вам приклад Полтави – перехід через дорогу в районі "Злато місто". Там постійно зупиняються автомобілі, аби пропустити пішоходів. Відомо, що у момент старту та зупинки їхні викиди – найбільші. Фокус номер два. Колись Полтава вважалася дуже зеленим містом. Сьогодні про це не говорять. Років десять назад я був у Донецьку і Дніпропетровську: ось там розуміють, що таке зелені насадження, там люди боряться за кожне дерево. У нас обласний центр не може показати на генплані, що 15 відсотків міста знаходиться під зеленими насадженнями.
- Не можуть? Ні Матковський, ні Мамай?
- Не можуть. Тому що в когось є бажання побудувати на всіх "вільних" територіях побільше будинків. Про зелені зони ніхто не думає. А це екологія. Є в мене претензії і до того, як облаштовують дендропарк. Це ж природно-заповідний фонд, а департамент екології ніхто не питає про важливі речі.
- А чому екологічної інспекції не чути?
- Тому що тривалий час був мораторій на перевірки. А тепер план перевірок погоджується з Києвом на початку року. І отримати дозвіл на проведення позапланової перевірки… Вірогідність дуже мала, якщо немає суспільного резонансу.
Один депутат, не буду називати його ім'я, якось попросив багатомільйонну суму із обласного природоохоронного фонду на дендропарк. А я запропонував йому провести конкурс серед студентів техуніверситету, дати переможцям премії по кілька тисяч гривень і отримати таким чином рекомендації для облаштування дендропарку без усілякої допомоги з фонду.
- У селах існує проблема вирубки захисних смуг між полями. Наскільки вона значна?
- Ми зможемо це побачити через проміжок часу. До мене постійно надходять сигнали про це, але контролювати вирубку повинні органи місцевого самоврядування або екологічна інспекція.
- Що у нас в області із станом водойм?
- Протягом більше 20 років маємо падіння промислового виробництва. Є паспорт екологічний Полтавської області, вона відносно чиста. У нас, до речі, показники значно нижчі, ніж середньодержавні.
- А якщо порівняти з країнами Європи?
- О… Ну… Якщо, наприклад, порівняти якість питної води, там близько 100 показників, у нас було 50. Ми будемо обов'язково адаптуватися, будемо змушені взяти за приклад європейські нормативи. Разом з тим необхідно розуміти, що стан наших водогонів псує чудову артезіанську воду Полтави, а це уже комплексна проблема.
Анна СОЛТОВСЬКА
Помер екс-голова Карлівки Володимир Слєпцов
19:00 15.01
Пішла з життя відома спортсменка Таїсія Бабенко
19:00 12.01