ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ
Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

19:01 30.12


Чи варто полтавцям користуватися піротехнікою? ОПИТУВАННЯ

Новий рік та салюти для когось є нероздільними поняттями. Проте користуватися такими речами в умовах, коли на території України продовжують відбуватися воєнні дії, на думку багатьох людей, є неприпустимим.

Пропонуємо ознайомитися з розповіддю офіцера-психолога, у якій описується, як можуть впливати салюти та інша піротехніка на АТОвців та внутрішньо переміщених осіб.

У 2014 році, коли почалися воєнні дії на Сході, місцева влада ряду українських міст прийняла рішення тимчасово заборонити використання піротехніки. Полтава не стала виключенням: на початку вересня 2014 року полтавський міський голова видав розпорядження "Про тимчасову заборону використання піротехнічних виробів (феєрверків, салютів) у Полтаві".

Та якщо заборона є, то повинна бути й відповідальність за вчинення заборонених дій. За словами Марини Зінюхіної, інспекторки зі зв’язків із громадськістю Управління Поліції Полтави в Полтавській області ДПП, в жодному законі не прописана відповідальність за використання салютів.

У кодексі України про адміністративні правопорушення у нас є стаття, яка регламентує заборону продажів піротехнічних засобів неповнолітнім і таке інше. Але саме щодо використання – не знаю

 — зазначила інспекторка.

Також Марина Зінюхіна зазначила, що поки до патрульної поліції Полтави звернень щодо використання піротехніки не було. Додала, що такі ситуації поліція не має повноважень розглядати.

Інспекторка пояснила, якщо є розпорядження міського голови, то розглядом відповідних випадків має займатися адміністративна комісія. Тобто, поліція приїжджає на виклик, фіксує ситуацію та передає інформацію адміністративній комісії.

Використовувати чи ні?

На запитання "Чи користуватися салютами та іншою піротехнікою" — може бути кілька відповідей. Якщо з боку закону, робити цього принаймні в Полтаві не можна, адже є відповідна заборона. Про покарання – то інша історія. З боку моралі та етики – також питання неоднозначне. А от з боку впливу звукових ефектів, що створює піротехніка, на АТОвців та переселенців, відповідь одна – не можна.

Чому "не можна" розповіла Дар’я Касіяненко, офіцер-психолог 179-го навчально-тренувального центру військ зв’язку.

Зараз всі багато говорять про ПТСР. Посттравматичний стресовий розлад – це розлад, який виникає в наслідок переживання людиною психотравмуючої події, у якій вона була учасником або свідком.  Звичайно, до цього належать і бойові дії. Зазначу, не у всіх військових виникає посттравматичний стресовий розлад в класичному розумінні, але деякі його риси проявляються майже у всіх. У військових, у переселенців, також у дітей

- роз’яснила психолог.

Дар`я пояснила, що на війні у людини формуються звички та реакції, які допомагають їй вижити. Звуки салютів нагадують людині звуки вибухів, тим самим повертаючи в події війни.

У психології є таке поняття "тригер" ("спусковий гачок", у загальному сенсі — "те, що призводить до дії") – подія, яка викликає у людини раптове повторне переживання психологічної травми, хоча сама по собі не є травмуючою. Тобто, звук чи запах змушують людину наново пережити події, в яких вона перебувала. Тобто, салюти та петарди – це деякі з прикладів — коли людина чує вибухи петард, це повертає її "туди"

  — розповіла офіцер.

 

Люди можуть по-різному реагувати на вибухи петард. Проте, за словами Дар’ї, особливо це відображається на людях, які нещодавно повернулися з війни.

Наприклад, коли людина спить, а за вікном феєрверк. Чоловік ще не прокинувся, схопив жінку, дитину та разом із ними — в погріб. І тільки в погребі зрозумів, що він вдома, і що все нормально. Взагалі дуже багато ситуацій у хлопців виникало. Наприклад, йшов по вулиці, петарда вибухнула, машинне колесо репнуло — людина кидається в якісь кущі чи ямку, тобто в укриття

 — сказала Касіяненко.

Також психолог зауважила, що дуже велике значення має реакція оточуючих на такі дії. За словами психолога, не можна осуджувати таку реакцію, адже осуд та нерозуміння можуть також травмувати людину, яка пройшла бойові дії.

Такі дії – це нормальна реакція. Це не значить, що з людиною щось не так, це не значить, що вона хвора. Це нормальна реакція, яка сформувалася у відповідь на ненормальні події війни. Не буває так, що лінія АТО закінчилася, люди повернулися до мирного життя і вони перемкнулися. Звички все одно будуть працювати. Це схоже на те, як навчитися плавати або грати на гітарі. Вони можуть поступово зникати, але вони все одно є

  — пояснила психолог.

Проте існує ще одна, більш небезпечна, реакція на небезпеку. Крім таких реакцій, коли людина може сама ховатися, або намагатися заховати близьких, існує ще один із варіантів "правил війни".

Якщо людина відчуває небезпеку, інстинкти можуть казати їй знищити джерело небезпеки. Тому людина може зашкодити тому, хто це зробив. Не навмисне, а інстинктивно. Людина навіть може не пам’ятати, що таке сталося. Може не контролювати свої вчинки, у деяких випадках

  — розповіла Дар’я Касіяненко.

Також Дар`я дала власну суб’єктивну відповідь на запитання:  Чи варто користуватися салютами та іншою піротехнікою?  — Я вважаю, що ні, однозначно. Цивільні люди, які на відстані знаходяться, вони часто не можуть або не хочуть розуміти, що в країні йде війна. Однак,це наша спільна проблема. І дуже важливо це розуміти.

Пропонуємо і вам дати власну відповідь на запитання.

Зробити це можна за допомогою нашого голосування

 

піротехніка, салют, використання, заборона, АТО, влада, опитування

За темою:

Топ-5 за тиждень :