09:48 21.01

Чиновник: Полтава взагалі не займається декомунізацією вулиць

Керівник Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Полтавської ОДА Вадим Штефан розповів Poltava365.com, як в області проходить декомунізація.

На основі повідомлень із області працівники департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю облдержадміністрації проаналізували виконання законів про декомунізацію. Керівник установи Вадим Штефан розповів, скільки об'єктів належить перейменувати:

Загалом в населених пунктах області станом на 1 травня 2015 року нараховувалося 2 647 вулиць, площ, провулків та інших об'єктів топоніміки, що підлягали перейменуванню. Після прийняття законів про декомунізацію протягом 2015 року щодо 1 411 із них проводилися громадські обговорення. Протягом року перейменовано 381 об'єкт топоніміки.

За словами посадовця, у Полтаві проблема з декомунізацією - найбільша:

Хоча два райони міста й обрали для себе нові назви замість радянських, але щодо інших об'єктів до облдержадміністрації від Полтавської міської ради надходять звіти з прочерками. Тому точну кількість об'єктів, які слід перейменувати у місті, ми не знаємо. Скажу лише, що їх точно більше сотні.

За даними чиновника, крім Полтави, найбільше роботи у цьому плані мають населені пункти Великобагачанського та Гадяцького районів - 175 і 183 топонімів відповідно. Щодо міст, то швидше за інших із своїми радянськими вулицями "розібралися" у Комсомольську, оскільки їх лише п’ять.

Так, Департамент отримав від Комсомольської міської ради копію рішення сесії ще від 20 жовтня 2015 року, згідно з яким вулиці Леніна, Радянська, Петровського, Котовського і провулок Котовського перетворилися на проспект Героїв Дніпра, Соборну, Доброхотова, Лесі Українки та провулок імені поетеси. Але при цьому найбільше суперечок викликає назва самого міста, з якою його жителі не хочуть розставатися, для чого пишуть листи у різні інстанції. Тим не менше, тривають спроби придумати цьому молодому місту іншу назву, з яких найвдалішою можна вважати Наддніпрянськ – і звучить гарно, і відповідає географічному положенню.

Але найкраще у плані декомунізації себе сьогодні почувають мешканці Миргорода - у них давно немає вулиць із радянськими назвами. Їх прибрав свого часу мер курортного міста Василь Третецький (обирався двічі в 1996 і в 2000 роках), керівник Асоціації міст Полтавщини, який трагічно загинув у березні 2014 року.

Нагадаємо, Верховна Рада України 9 квітня 2015 р. ухвалила чотири закони, розроблені в Українському інституті національної пам'яті, які називають законами про декомунізацію або "Законами Чистого четверга". Найбільший інтерес і найзапекліші дискусії викликав документ "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки". Першим перейменованим населеним пунктом на Полтавщині стало село Радянська Дача Гадяцького району. Октябрьська та Ленінська районні ради у місті Полтава вирішили, що хочуть назвати свої райони Котляревським та Подільським відповідно.

На всю Україну прославився Хорол, депутати якого повернули центральній вулиці Героїв Небесної Сотні назву Леніна, заради того, аби провести громадські слухання і знову назвати її вулицею Героїв Небесної Сотні.

Анна СОЛТОВСЬКА

декомунізація, радянське, перейменування, Штефан, ОДА, Комсомольськ, Мамай