Декларація з лікарем: хто захистить пацієнта?

Прикрий випадок стався в амбулаторії загальної практики сімейної медицини  №3 Центру первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) №3: пацієнтка отримала результати клінічного аналізу на бланку без даних лікаря та медичного закладу, який не відповідає встановленому зразку, а на зворотньому боці містить персональні дані іншої пацієнтки. Мова про номер телефону, серію та номер паспорта, а також ідентифікаційний код. Очевидно, що заповнену декларацію використали як чернетку.

Ми зв'язалися з пацієнткою, чий номер вказаний на аркуші. Пані Наталія була шокована новиною і не змогла навіть припустити, як її номер потрапив на чужий бланк аналізів. Дійсно, нещодавно вона уклала декларацію з лікарем цієї ж амбулаторії.

Не зміг пояснити інцидент і сам лікар. Григорій Дмитрович зазначив, що при оформленні декларації випадково було роздрукувано зайві аркуші, які мали бути утилізовані. Чому їх не утилізували й хто вирішив використати аркуші повторно, лікар не знає. Але гаряче запевнив, що подібної практики в амбулаторії немає – тут свято бережуть приватність пацієнтів і ніколи би такого не зробив ані сам лікар, ані його колеги чи медична сестра.

Втім, саме лікар у телефонній розмові з нашим журналістом назвав повне прізвище, ім'я та по-батькові своєї пацієнтки. Просто прохопився, не подумавши — його про це ніхто й не питав. Отже, пазл склався: гіпотетично в руки шахраїв з легкістю могли потрапити паспортні дані, код, телефон та ім'я  потенційної жертви. Навіть без злого умислу, з простого недбальства співробітників амбулаторії.

Варто сказати пару слів щодо самого бланку. Він складений російською мовою, на ньому відсутні дані лікувальної установи та лікаря, а графа, в яку вписують прізвище та ініціали пацієнта, має заголовок "Больной". Не "пацієнт(ка)", не банальне П.І.Б., а одразу "хворий". Григорій Дмитрович не зміг точно пояснити, звідки взялася традиція використовувати саме такі бланки, але сказав, що цей давно вже зроблений і ним користуються за старою звичкою – мовляв, не доходять руки зробити новий бланк. А от паперу, розповів лікар, не завжди вистачає – буває, що й купують лікарі власним коштом, інколи самі пацієнти приносять. Ймовірно, через це хтось і роздрукував такий бланк.

Завідувачка амбулаторією сімейної медицини Оксана Ярова теж не змогла пояснити, як могла скластися ситуація з витоком персональних даних пацієнта третій особі. Оксана Анатоліївна щиро переконана, що це прикра помилка, єдина в своєму роді, причиною якої є випадок і людський фактор. Дійсно, розповіла вона, паперу не вистачає – доводиться лікарям купувати іноді й за свої гроші. Тому, можливо, й використали співробітники амбулаторії чернетку.

Щодо бланку керівниця лікувальної установи теж нічого не змогла сказати, окрім того, що не знає, звідки він взявся. На жаль, лікарка не захотіла давати офіційні коментарі. Лише просила, щоб ця історія залишилася в стінах амбулаторії, адже нічого корисного вона нікому не принесе, лише додасть проблем лікарям. Про пацієнтів пані Оксана не згадала. Дійсно, адже "нічого особивого не сталося". Хто отримав ще три чвертки цього ж аркуша з персональними даними, залишилося таємницею.

Дещо більш інформативною виявилася бесіда з керівництвом Центру ПМСД №3. На жаль, зустрітися з його директоркою Тетяною Мунтян не вийшло – вона виїхала до профільного управління в невідкладних робочих справах. А от її заступниця з питань медичної допомоги населенню Лариса Величко розповіла, що подібні вчинки суворо заборонені, з лікарями та середніми медичними працівниками неодноразово проводилися тематичні роз'яснювальні зустрічі з питань неприпустимості розголошення персональної інформації про пацієнтів третім особам.

Як розповіла Лариса Іванівна, бланки направлень на клінічні дослідження централізовано виготовляються в типографії та в достатній кількості розповсюджуються на підпорядковані Центру амбулаторії сімейної медицини. Тому повідомлення про те, що лікарям не вистачає паперу для друку бланків направлень, на її думку, є міфом. Нам навіть показали, як має виглядати справжній бланк. І на ньому пацієнтів дійсно ніхто не називає "хворими".

Офіційний коментар із приводу ситуації нам таки вдалося отримати – від заступника начальника управління охорони здоров'я виконавчого комітету Полтавської міської ради Олександра Насонова. Чиновник вивчив надані зразки та пообіцяв розібратися в ситуації. За його словами, з таким він стикається вперше, адже персональні дані пацієнтів мають бути надійно захищені медичними працівниками.

Це неправильно! Я буду розбиратися. Будь-яка інформація, розташована на зворотному боці направлень, є неприпустимою – чи це якась реклама або інша інформація. З метою захисту персональної інформації суворо заборонено використовувати особисті дані на зворотній стороні бланків. До того ж, лікувальні заклади централізовано закупляють бланки направлень, що виготовлені в типографський спосіб. А ось таких бланків я, відверто кажучи, не бачив ніколи, це вперше. І вважаю, що це особиста недбалість лікаря, який видав таке направлення

– заявив Олександр Насонов.

На даний момент лікарка, за вказівкою якої медична сестра видала бланк у такому вигляді, перебуває в тарифій відпустці. Тому поспілкуватися нам з нею не вдалося. Натомість із нашою журналісткою несподівано зв'язалася медична сестра. Саме вона й роздрукувала бланк з комп'ютера.

Жінка представилася Інною та намагалася вчиняти психологічний тиск. Вона плакала в трубку і запевняла, що сама не знає, як так сталося. Але, наголошувала, це цілком її вина і ніхто з лікарів не винний (хоча направлення підписане лікаркою). В амбулаторії, мовляв, дуже піклуються про конфіденційність хворих і збереження їх персональних даних. Чомусь називати людей, які звертаються за медичною допомогою до амбулаторії, пацієнтами в жінки не повертався язик – схоже, вона звикла називати всіх хворими. Попри спроби її виправити.

Інна наполягала, що її все одно звільнять, але дуже просила, щоб не вийшов матеріал про цей "прикрий інцидент" – а по суті, випадок службового недбальства. Тим більше, медсестра вважає, що нічого не сталося, адже ніхто не постраждав і не помер. І просто божилася, що ніколи більше не порушувала конфіденційності, а ще не використовувала персональні дані хворих в особистих інтересах. А номер телефону та ім'я нашої журналістки Інна взяла… в журналі реєстрації хворих. За її ж власними словами, номери туди записують на випадок, якщо виникне потреба зв'язатися з хворим із приводу, наприклад, обстеження. І вона не вбачає нічого неправильного в тому, що здійснила особистий дзвінок. Наступною медсестра збиралася зателефонувати пацієнтці, чиї персональні дані так недбало оприлюднила, пані Наталії, щоб попросити пробачення. До слова, пані Наталія – пацієнтка іншого лікаря.

Ще в червні поточного року МОЗ України відмінило обов'язкову вимогу надавати лікарям копії документів пацієнтів. Утім, реєстратори амбулаторії №3 про це, схоже, не чули. Вони й досі просять пацієнтів приносити з собою копії паспорта та ідентифікаційного коду, або хоча би писати всі дані на окремому аркуші, щоб заповнити декларацію в електронному вигляді можна було не під час прийому, а пізніше. Пояснюють це технічними проблемами з перевантаженими серверами, що можуть виникнути протягом робочого дня.

Папірець з чужими особистими даними пройшов через багато рук – медсестер та лікарів, реєстраторів, лаборантів, але нікому не спало на думку хоча би закреслити номери телефону, паспорту та ідентифікаційний код. Описана нами ситуація наочно показує, наскільки ми незахищені перед непрофесійністю та недбальством. На жаль, немає єдиного рецепту, як захиститися від таких випадків – можливо, треба ретельніше обирати медичний заклад та медичних працівників, яким ми довіряємо не лише наше здоров'я, але й особисте життя.

Для довідки. Особисті дані громадян захищає Закон України "Про захист персональних даних". Порушення конфіденційності, в залежності від обставин витоку особистої інформації про особу та її приватне життя, передбачає статтями ККУ покарання у вигляді штрафу до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.