Дует Тарапуньки та Штепселя давав тисячу концертів на рік

"Здравствуйте, дорогие товарищи! Здоровенькi були!" — так починалася будь-яка вистава легендарного гумористичного дуету Штепселя і Тарапуньки.

Юрій Тимошенко народився влітку 1919 року на Полтавщині, у селі Каленики (нині — Решетилівський район). Із майбутнім Штепселем (одеситом Юхимом Березіним) познайомилися на вступних іспитах до театрального вузу. Тимошенко виступав із комічною сценкою про регулювальника на людному перехресті, а майбутній Штепсель грав роль Лебедя в гумористичній замальовці "Мисливець і лебідь". Тоді Юрій підійшов до Юхима і сказав: "Якщо ми на сцені будемо вдвох, то і сміху в залі для глядачів буде в два рази більше". Це був початок творчого союзу, який проіснував на сцені більше 40 років.

Свої перші постановки молодий дует ставив на студентських капусниках. У 1941 році, саме після закінчення інституту, Тимошенко і Березін як артисти ансамблю пісні і танцю Південно-Західного фронту гастролювали військовими частинами. Аби підтримати бойовий дух солдатів вони придумали нові образи для своїх виступів — життєрадісних та оптимістичних кухаря Галкіна і банщика Мочалкіна. Серед номерів також були і сценки, що висміюють фашистів.

Після війни Тимошенко і Березін придумали собі нових персонажів: пустуна, талановитого на вигадку Тарапуньку і спокійного, розважливого, правильного в усьому Штепселя. Тимошенко обрав ім'я для свого персонажа на честь річки Тарапунька, що тече на Полтавщині – а порадив йому так зробити наш славетний режисер Олександр Довженко. Ім'я Штепселю було обрано через характерні особливості персонажа: все полагодить, всьому знайде пояснення, все розкладе по поличках. Дует народився у 1946 році і вже незабаром став переможцем Всесоюзного конкурсу артистів естради.

Додатковою особливістю була одеська російська мова Штепселя і полтавська українська Тарапуньки. Своїм акцентом на регіональних різницях республіки вони насправді об'єднували Україну, не опускаючись до висміювання мовних чи культурних особливостей.

Одного разу в них зірвалася поїздка на гастролі до Великобританії, тому що у відповідь на питання чергового чиновника, який контролював виїзд: "Чому це ви досі не в партії?" — Тимошенко раптом вибухнув: "Ви спершу очистіть партію від негідників, а потім ми самі до вас прийдемо!". До речі, в партії обидва ніколи не перебували. В одному з інтерв'ю дружина Тимошенка згадувала, як Тарапунька йшов по "Укрконцерту", а назустріч йому секретар парткому: "Юрій Трохимович, прошу вас, прийдіть, навіть статут не вчіть, ми вас і так в партію приймемо". А Юра йому: "О, ні! Недостойний, недостойний..."

Саме у Юрія Тимошенка був перший в Україні моторолер. Машина з'явилася пізніше. І яка - це був "Додж Крайслер" - величезна махина вагою дві з половиною тонни. Екзотика для тогочасного СРСР. Одного разу він їхав за кермом по вулиці Ямській і збив київський трамвай. Трамвай перекинувся, впав на рейки, а з "Доджем" практично нічого не сталося. Пошкодилися лише два пластикових "ікла", які на 25 сантиметрів стирчали з переднього бампера машини. Півтора року у Тимошенка із зарплати вираховували гроші за ремонт трамвая.

Скетчі Тарапуньки і Штепселя користувалися шаленою популярністю. Гумор-гумором, але у своїх жартах дует піднімав серйозні питання, які хвилювали українців — від алкоголізму до бюрократії.

Неймовірно, але факт — коміки давали тисячу вистав на рік, тобто в середньому по три вистави на день, але глядачам і цього було замало. На їхні виступи та фільми за їх участю неможливо було купити квиток, на вулицях шанувальники буквально рвали своїх кумирів на частини, складали про них анекдоти і віршики: "До-ре-мі-фа-соль-ля-сі, їхав Штепсель на таксі, Тарапунька причепився і безплатно прокотився".

Дует припинив своє існування в 1986 році, коли 1 грудня в Ужгороді помер Юрій Тимошенко. На похоронах Юхим зміг сказати лише кілька слів: "Якби ти знав, як багато я хотів тобі сказати, але сьогодні забув текст. Вперше в житті…". Деякий час Березін ще виступав із виставами "Штепсель про Тарапуньку". Одного разу він поїхав до доньки Анни в Ізраїль, де з ним стався інсульт. Юхим Йосипович більше не зміг повернутися додому, хворів на хворобу Паркінсона. Помер Березін 29 травня 2004 року у Тель-Авіві, його поховали на кладовищі Яркон у Петах-Тікві.

Остання гастроль легендарного дуету була в Ужгороді. Там у Юрія Тимошенка стався інфаркт. Гастролі скасували, а Юрія поклали в ужгородську лікарню. Він пролежав там місяць, дружина їздила з Ужгорода до Києва і назад. За тиждень до смерті чоловіка виїхала додому готуватися до Юриного повернення. 1 грудня він повинен був разом із лікарем приїхати до Києва. Але о пів на одинадцяту ранку великий артист помер на пероні ужгородського вокзалу. Юрій Тимошенко взяв цигарку, хоча йому було суворо заборонено палити, затягнувся і тут же знепритомнів. На машині швидкої допомоги його доставили до реанімації, але лікарі нічого не змогли зробити... Він міг викурити дві пачки на день. Якщо тримався без сигарет дві-три тижні, говорив дружині: "Юля, я не можу жодного рядка написати, дай сигарету, це для мене допінг".

Тарапунька завжди курив американський "Кемел". Купити цю марку в Радянському Союзі у вільному продажу було майже неможливо. Тому Юрію привозили їх друзі з зарубіжних поїздок, а інколи він сам купував цигарки в готелях мережі "Інтурист".

Юрій Трохимович та Юхим Йосипович були абсолютно різними людьми. Їх об’єднувало одне — те, що вони не могли жити один без одного. І назавжди залишилися у пам’яті своїх шанувальників як неповторний комічний дует.