ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

14:00 20.02


Кульмінаційні події Революції Гідності: полтавський вимір

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні. Більшість із цих звитяжців віддали своє життя під час кривавих та доленосних подій Революції Гідності.

20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні — ці люди загинули, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України. 

Вони різні за віком, статтю, освітою, з різних куточків України та з-за кордону – разом 107 загиблих. Серед них були успішні підприємці й пенсіонери. Найстаршому виповнилося 82 роки, а наймолодшому – лише 17. Протистояння учасників Революції Гідності та представників режиму Януковича тривало понад три місяці. Сумний список Небесної Сотні почав складатися 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло викраденого львів'янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. Криваві події на столичному Майдані викликали обурення в суспільстві і спровокували радикалізацію протестів в регіонах, зокрема й на Полтавщині. Про це інформує Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

22 січня 2014 року з автопробіг до Дня Соборності та акція пам'яті Сергія Нігояна переросли надвечір у велелюдний мітинг. Понад дві тисячі полтавців спонтанно зібралися біля облдержадміністрації. Частина з них  мала намір штурмувати ОДА, потім рушили до міської ради. "Ми на емоціях були, тому що вбивають уже людей. Це вперше таке було, що людей убивали у центрі столиці України", – згадує засновник Полтавської самооборони Майдану Юліан Матвійчук. Пристрасті вгамувалися лише після того, як керівник міської міліції разом із протестувальниками заспівав державний гімн.Увечері 23 січня на знак протесту проти «диктаторських» законів учасники Революції гідності на кілька годин заблокували рух транспорту у центрі Полтави. Про своє активне долучення до акцій протесту офіційно заявили "ультрас" футбольного клубу "Ворскла".  

Також оголосили про створення Самооборони полтавського Майдану. 25 січня близько 3000 полтавців прийшло на мітинг до ОДА. За участю провідних ЗМІ області кілька годин тривали перемовини представників Майдану з керівництвом ОДА. Вимоги скласти повноваження  регіонали проігнорували. Звістка про це радикалізувала настрої людей. Тож загони Самооборони Полтавського Майдану зайняли червону залу засідань облради – сесійну залу. "Відразу закріпили: тут буде склад, тут їдальня, там розмістимо інформаційний центр… Все було розплановано - де будуть стояти пости, як зв'язуватися по рації" (Юліан Матвійчук). Тоді ж навколо облради звели високу барикаду. 

Від початку лютого 2014-го почалися виразні спроби "обезголовити" протестний рух. Тиск чинився на очільника полтавського Автомайдану, активістів ради Майдану. Неподалік Хоролу під час поїздки на столичний Майдан міліція затримала депутата обласної ради, члена Президії ради Майдану Петра Ворону. Його відправили під домашній арешт, як і голову обласної організації партії "Свобода" Романа Чабановського. Проти них відкрили кримінальні справи. "Нас звинуватили у захопленні обласної ради… Але будівля обласної ради — це не чиясь приватна власність, це власність громади, тому громада має право безперешкодного користування цією будівлею. Нам причепили на ноги браслети, і вже наша революція продовжувалася під арештом", – згадує Роман Чабановський. 

15 лютого близько 200 полтавців разом із нардепами Юрієм Бубликом і Олегом Сиротюком пікетували міське управління міліції, де допитували активістів — Юліана Матвійчука та Анатолія Ханка у справі про захоплення приміщення Полтавської обласної ради. Пікетувальники принесли з собою символічні паперові кайданки та стрічки з написом "Арештуйте мене". Сотні студентів та працівників підприємств у рамках всеукраїнської акції вийшли на попереджувальний страйк, який пройшов у багатьох містах України. 

Кульмінація наступила 18 лютого, коли на столичному Майдані загинули жителі Полтавщини Андрій Черненко та Ігор Сердюк. Підприємець із Кременчука Ігор Сердюк брав участь в акціях на підтримку незалежності України ще з 1992 року, а на Майдані був понад два місяці від самого початку протестів. Прапороносець 9-ї Сотні загону самооборони Майдану, він разом з іншими активістами будував барикаду неподалік Маріїнського парку, носив мішки, коли на них напали "тітушки" та "беркутівці". Почалася сутичка, в ході якої хтось впритул вистрелив Ігорю з обрізу в обличчя. У нього залишились дружина і донька. Йому було 44 роки… 

2014 року Ігорю Сердюку посмертно було присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка". У 2016-му на честь Ігоря Сердюка перейменовано вулицю Жовтневу в Кременчуці, а на фасадах будівель, де він жив і навчався, встановлені меморіальні дошки. 

Кульове поранення одержав й інженер-автомеханік із Полтавщини Андрій Черненко, котрий помер того ж дня в лікарні № 17. Уродженець села Слободо-Петрівка Гребінківського району мав 35 років. Дитинстві провів у Черкасах, згодом мешкав у Києві. Певний час разом із дружиною працював у Посольстві України в Нідерландах, тож бачив, як живуть у Європі, і такого життя бажав українцям. Коли з євроінтеграцією не склалося, став учасником народних віче. Уперше прийшов на Майдан після побиття студентів 30 листопада. З того часу бував там майже щовечора. Допомагав укріплювати барикади , але не брав у руки зброю принципово. Залишив дружину та доньку, похований у Слободо-Петрівці. Посмертно удостоєний звання Герой України та  ордена "Золота Зірка". Меморіальну дошку Андрію Черненку встановили на будинку, де він жив у Києві. 

На вічі полтавського Майдану оголосили мобілізацію. Голова ГО "Злам стереотипів" Олександр Коба звернувся до присутніх чоловіків із проханням їхати до Києва. 19 лютого вночі штурм Майдану силовиками тривав. У Полтаві ж від 10-ї ранку мітингарі безперервним рухом пішохідними переходами заблокували автодороги Жовтневу та Сінну поруч із Полтавською ОДА. Вимагали від влади та міліції відкрити вільний проїзд до столиці і припинення вогню. Близько 14:00 біля двох тисяч полтавців пікетували управління СБУ у Полтавській області. Його керівник Юрій Парамонов вийшов до людей і висловив думку, що "Майдан - це ще не вся Україна". Після цих слів протягом 20 хвилин його не відпускали назад.

Близько 19:00 біля обласного офісу Партії Регіонів зібралося понад три тисячі полтавців. Приміщення закидали "коктейлями Молотова", після чого офіс за 40 хвилин вигорів вщент. За годину розпочався штурм ОДА. 200 "беркутівців" у шоломах та з щитами вийшли з будівлі й відтіснили повстанців із площі. Силовики застосували не тільки кийки, а й світло-шумові гранати, сльозогінний газ, гумові кулі для відстрілу з рушниць, дріб і картеч. Одного протестувальника  затримали, жорстоко побили члена Президії Ради Полтавського Майдану Олега Пругла. Сильно постраждали ще вісім майданівців, але жодного з них не госпіталізували через побоювання, що міліція забиратиме з лікарень. Відтак необхідну медичну допомогу надавали  медики Полтавського Майдану. Вулиці Жовтневу та Сінну знову перекрили. Транспорт рухався в об’їзд через вулицю Ватутіна. Молодь почала будувати барикади. 

Близько 21:30 кількість людей на площі перед ОДА збільшилася на кілька тисяч. Відбулися перемовини з начальником УМВС. Результат: міліція відпустила "полоненого" майданівця та зайшла до приміщення ОДА. Сотні молодих людей під схвальний свист тисяч полтавців забарикадували всі входи до адмінбудівлі ззовні — ОДА перестає працювати. 

20 лютого у райцентрі Нові Санжари відбувся молебень за загиблими на Майдані, який переріс у масовий мітинг. Люди пішли до приміщення райдержадміністрації та винесли із порожніх кабінетів голів РДА та райради портрети Віктора Януковича. У Полтаві близько 18:00 "беркутівці" звільнили будівлю ОДА. Близько двох тисяч майданівців  влаштували "живий коридор" для їх безперешкодного виходу. Вночі Верховна Рада України ухвалила постанову про засудження насильства в країні та заборонила проведення антитерористичної операції з використанням будь-яких різновидів зброї та спеціальних засобів проти громадян України. Загалом 20 лютого загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб. 

21 лютого на Майдані відбулося прощання із полеглими, під час якого лунала українська пісня "Плине кача", що стала реквіємом майданівцям. Автором вислову "Небесна Сотня" є уродженка села Рокита Великобагачанського району на Полтавщині, поетеса Тетяна Домашенко, яка під враженням подій написала вірш "Небесня Сотня воїнів Майдану".  

Того ж дня у Кременчуці на похорон Героя Небесної сотні Ігоря Сердюка прийшло понад дві тисячі людей. В домовину поклали протигаз і каску з надписом "Лише перемога!". А у полтавському Свято-Успенському соборі архієпископ Полтавський і Кременчуцький (УПЦ КП) Федір відправив молебень за усіма загиблими майданівцями.  

О 20:00 понад три тисячі полтавців взяли участь у акції народної декомунізації. В атмосфері загального піднесення під багатоголосий спів державного гімну активісти Майдану демонтували пам'ятник Владіміру Ульянову (Лєніну). 22 лютого стало відомо про втечу до Росії Віктора Януковича та його найближчого оточення.Виконком оголосив про припинення діяльності Полтавської облорганізації Партії Регіонів та її місцевих структур. 

24 лютого на позачерговій надзвичайній сесії Полтавської обласної ради регіонали - голова облради Іван Момот та його перший заступник Володимир Онищенко подали у відставку. Головою обласної ради обрали члена Президії ради Майдану Петра Ворону.
 

Майдан, Небесна Сотня, пам'ять, історія, політика, Революція Гідності

За темою:

  • У Полтаві висадили дуб до річниці підписання шведсько-українського союзу
  • Полтавський архів цьогоріч надав доступ до понад ста тисяч сторінок документів часів Другої світової війни
  • Держархів Полтавщини оцифрував історичні документи для генеалогічних досліджень
  • Топ-5 за тиждень :








    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.