Купальські ігри на батьківщині Гоголя провели на давньому торжищі. ФОТО

6 липня ввечері кілька тисяч людей з'їхалися до села Гоголевого Шишацького району, щоб стати учасниками обласного свята "Купальські ігри на батьківщині Миколи Гоголя". Купальські гуляння Національний музей-заповідник Гоголя провели вже у 31-й раз.

Музей відкритий із 1984 року. Перші два роки ми не проводили свято, а в 1986 році уперше відбулися Купальські гуляння на батьківщині Гоголя. Навіть зберігаємо сценарій перших Купальських ігор. Проводили свято своїми силами. З того часу додалося розмаху, до нас почали приїздити гості з усієї області та навіть інших міст. Тепер це традиційне обласне свято

– розповіла завідувачка відділу науково-освітньої роботи Національного музею-заповідника М. В. Гоголя Світлана Кирнос.

Дійсно, не дивлячись на те, що купальські гуляння проводяться в кожному населеному пункті, в Гоголевому цього вечора було велелюдно. Екскурсійні автобуси привозили туристів із Миргорода, Гребінки, Диканьки, Шишак, а також із Полтави, Харкова, Києва.

Новація нинішнього року в тому, що було змінено місце проведення свята. Раніше гуляння відбувалися в самій садибі, а також на протилежному від неї березі ставка. Тепер же – просто через дорогу від головного входу в музей, на великому полі за сільською церквою. Це місце, кажуть, має особливе значення.

За життя Миколи Гоголя та його батьків на цьому місці розташовувалася ярмаркова площа, де кілька разів на рік на великі релігійні свята проводилися велелюдні Василівські ярмарки – тоді це було село Василівка. Ми хочемо відродити колишні ярмарки і зробити їх традиційними. Першу плануємо вже цього року на Покрови. В цієї площі така енергетика, що всі починання втілюються в життя

– розповіла директорка Національного музею-заповідника М. В. Гоголя Лідія Єнко.

На площі поруч із церквою за старим дерев'яним вітряним млином розгорнули сцену та солом'яні тюки, які слугували гостям за лавки та столи. Облаштували зону дитячих розваг, а також фудкорти, де рікою лилося пиво та кілограмами смажили ароматний шашлик. Приділили увагу й історії та традиціям.

Кожного року на свято Івана Купала співробітники музею-заповідника реконструюють гоголівську пасіку. Місце має красномовну назву "Пасіка Рудого Панька". Тут представлені дуплянки – вулики часів Гоголя, більш сучасний вулик та скляний стенд, де можна побачити справжню бджолину родину. А в імпровізованій світлиці пасічника всіх охочих пригощали свіжим медом та стільниками.

Співробітники музею розповідають, що в батьків Миколи Гоголя була пасіка, яка знаходилася в двох кілометрах від цього села, в Яворівщині. За спогадами Ольги, молодшої сестри письменника, він часто відвідував пасіку й спілкувався з бджолярем. Згодом Микола Васильович взяв псевдонім "пасічник Рудий Панько".

При музеї є невеличка пасіка, де ми виготовляємо власну медову продукцію. Мед стільники, віск – це все можна придбати в музеї

– розповів завідувач відділу науково-експозиційної роботи Національного музею-заповідника М. В. Гоголя Ярослав Єнко.

Поруч із пасікою розгорнули імпровізовану виставкову залу, в якій представили експонати з фондів музею-заповідника. Картини, різьблені панно та гончарські вироби зображують сюжети й героїв гоголівських літературних творів.

Тут представлені картини Оксани Єрмакової, полтавця Володимира Кривого, шишаччанина Михайла Онацька, різьблені роботи Сергєєва і скульптурна кераміка Розалії Чабаненко. Вони експонуються як купальська тематика

– розповіла науковий співробітник музею Ірина Прокуда.

Захоплення глядачів викликав конкурс купальських вінків – понад два десятки дівчат та жінок продемонстрували свої квіткові головні убори, а приз у вигляді ляльки-мотанки отримала чарівна киянка Альона.

Цікавою та насиченою була й концертна програма. Колектив Полтавського академічного театру ляльок представили лялькову виставу "Майська ніч або Утоплениця", учасники творчих колективів Шишаччини продемонстрували свої музичні та хореографічні виступи, співом розважали гостей свята солісти Полтавської обласної філармонії, а виступ гурту "Краяни" подарував глядачам яскраві емоції.

А справжньою родзинкою свята стала концертна програма у виконанні Полтавського обласного симфонічного оркестру. Солістами цього вечора стали неповторна оперна діва Марія Максакова і молодий володар унікального сопрано Алекс Луна.

Після опівночі відбулося яскраве вогняне шоу, а також традиційні для купальської ночі народні забави: плигання через вогнище та запускання вінків на воду.