На Полтавщині є село, всі вулиці якого ведуть у води Дніпра, а назва заманює туристів. ФОТО

Там проживає 350 людей, проте влітку їхня кількість зростає до 1000, бо люди їдуть у мальовничі краєвиди та до води — відпочивати і ловити рибу.

Келеберда не знала кріпацтва

У 13 столітті це  було укріплення, зроблене козаками-черкесами, які розпочали партизанську боротьбу проти ординської навали хана Батия. А в 16-му столітті — це вже була кам’яна фортеця на березі Дніпра, яка стримувала набіги татар.

Наше село завжди було вільним поселенням. Келеберда не знала кріпацтва. З цього приводу існує одна легенда, що якось цариця Катерина ІІ  плила Дніпром разом зі своєю свитою, у якій були генерали. Махне хусткою, і подарує село на березі Дніпра якомусь генералу. Пливла від Києва до Кременчука та й стомилася, лягла перепочити та й проспала Келеберду. Проснулася, а позаду вже лише куполи виблискують церков. Генерал впав навколішки і просить, а вона: «Диви, який хитрий – 6 церков на березі. Не дам Келеберди!». Правда це чи ні, але наше містечко залишилося вільним козацьким поселенням. І аж до вкорінення радянської влади, а було це в 1918 році, всі келебердяни в графі національність писали «козак» або «козачка», вважаючи саме це своєю національністю

Тричі за історію Келеберду  повністю знищували

«Наше село пережило тяжкий татарський набіг узимку 1676 року – містечко було повністю розорене. Але ще тяжчої наруги Келеберда зазнала 16 квітня 1709 року від царського війська на чолі з полковником Яковлевим. Козаки завжди були вольнолюбивим народом і неохоче виконували царські накази, за що цар Петро 1 наказав князю Меншикову (це історичний факт), а той у свою чергу полковнику Яковлеву покарати непокірних. Царський полк серед ночі раптово напав на козацький загін у Келеберді. Йому вчинили шалений опір, але сили були нерівні. Яковлєв наказав знищити до ноги всіх – навіть жінок та дітей. Тих, хто ховався в хатах, спалили разом з будівлями. Багато людей намагалися врятуватися у Дніпрі, але мало хто з них виплив з-під куль та холодної води.

І втретє Келеберда була буквально стерта з обличчя землі восени 1943 року, коли через наше село пройшла так звана хибна переправа радянських військ через Дніпро. В ніч переправи 29 вересня 1943 року в селі із 905 хат залишилось 13. Горіли небо і земля. У Келеберді ще живуть люди, які пам’ятають, як вода в Дніпрі декілька днів після переправи була червоною від крові.

Але моя Келеберда, як ота птиця Фенікс, щоразу поставала із попелу та відроджувалася, продовжуючи свою унікальну історію»

— розповіла Оксана Задворна.

Келебердянин очолював петербурзький Ермітаж

Наше село дало світові відомих людей, серед яких вчений Яків Козельський – автор праць із медицини. Сергій Біленький — професійний історик та філолог. А в 1917 році всесвітньо відомий перетербурзький Ермітаж очолив наш земляк, келебердянин Сергій Трійницький.

У Келеберді Тарас Шевченко написав портрет місцевої красуні Одарки

Ми дуже пишаємось тим, що в 1843 році, подорожуючи із Переяслава до Запоріжжя, Келеберду відвідав Тарас Шевченко. Цю подію через 93 роки у 1936 році з уст мешканки нашого села Одарки Іванівни Муравйової записав український письменник Юрій Яновський.

Як була я молодою – була дуже гарною. Були ми разом з мамою в хаті – мама пряде, а я біля вікна стою. Коли заходить  парубок - такий гарний, привітний. Подивився пильно на мене та й говорить: «Постій отак біля вікна, а я тебе намалюю». Одарка каже: «Я стала, як зачарована – наче янголи мені співають, наче в церкві стою, боюсь поворухнутися. А він мене намалював, і малюнок залишив. Яновський питає: — Бабусю, а цей малюнок досі у вас є?  — Є!,

 — розповіла Одарка Іванівна .

Вона дістала зі скрині пожовклий від часу аркуш паперу, де так званим італійським олівцем було намальовано дівчину безмежної краси, а нижче стояв напис: "Наречена". Ще нижче: "Тарас Шевченко".

Мабуть, отримавши благословення самого Тараса Шевченка Одарка Іванівна прожила 117 років. Це — найстаріша зафіксована мешканка села.

У Келеберді — поклади унікального світло-рожевого граніту

Берегом Дніпра в тих краях тягнеться виступ світло-рожевого граніту. Цей камінь можна добре роздивитися поряд із місцевою церквою, яка розташована на схилі річки.

Славна Келеберда ще й рибним промислом

Колись тут був колгосп-мільйонер, який спеціалізувався на вирощуванні риби та заводненні русла Дніпра. Нині цю справу почали відроджувати. Привертаємо ж увагу до рибних місць гастрономічними фестивалями, де демонструємо асортимент того, що можна приготувати з місцевого улову.

Келеберда в Україні не одна

До речі, полтавська Келеберда в Україні не одна –  є ще село з такою назвою — у Канівському районі на Черкащині. Воно теж має козацьке коріння.

Наталія ЧЕРНИХ