На Полтавщині відбувся "Гелон-фест". ФОТО

Місце сили

Хоча для місця проведення етнофестивалю оргкомітет розглядав кілька варіантів, остаточно зупинилися на мальовничому місці на в'їзді до Більська. На верхівці гори відкривається приголомшливий краєвид на степи та ліси Котелевщини. Неподалік, з-під гори, струмує джерело, на самій верхівці встановлена альтанка, що символізує сторожову вежу.

Це найвища точка району, тут дуже гарний краєвид, побудована сторожова альтанка. Тут зустрічають схід сонця випускники шкіл, сюди заїжджають у день весілля молодята. Сюди приїжджають заряджатися енергією відомі цілителі, ясновидці, екстрасенси – бо це місце сили. Тому, думаю, це збагатить кожного учасника фестивалю позитивною енергією, додасть сили й здоров'я

Україна — це Європа, бо Гелон — тут

Розробили та втілили концепцію заходу фахівці управління культури Полтавської ОДА. Вона полягає в тому, щоб в одному святі поєднати всі фактори – голосно заявити про здобутки археологічної розвідки в історико-культурному заповіднику "Більськ" та популяризувати Котелевський район, закласти наріжні камені в сталий розвиток туризму в районі.

Звичайно, головна тема – це Скіфія. Це велика класика, і це велика Європа. Зараз кажуть, що ми йдемо в Європу. А я кажу – ні, ми там і були, бо Гелон тут. Якщо хтось тільки припускає, ми впевнено заявляємо, ми в це свято віримо і знаємо

Центральним місцем дійства стала імпровізована сцена для виступів творчих колективів. На великій галявині на вершині гори викосили траву, встелили очеретом дороги, щоб не пилили, а для численних глядачів поставили стільці та розклали великі пакунки соломи. Прикрасили місце дійства вінками та фігурами стилізованих українця й україночки

Концерт розпочали з виступів творчих аматорських колективів Котелевщини – кожен будинок культури, школи естетичного виховання та навіть деякі трудові колективи підготували музичні номери. До свята також долучилися й професійні ансамблі, оркестри та солісти з Полтави: провідні майстри сцени з театру імені Гоголя та Полтавської філармонії, Полтавський симфонічний оркестр, Камерний оркестр імені Ахшарумова, пісенно-танцювальний ансамбль "Полтава".

Уперше в Більську виступили артисти Полтавського академічного театру ляльок. Показ колекції одягу в кольорах державного прапора влаштували юні учасники з модельного агентства "Століття краси".

Під час концерту також відбувся парад родин, що прийшли на свято у вишиванках – імпровізованим червоним хідником пройшлися всі охочі, хто вдягнув вишиваних одяг та зареєструвався. Тут можна було зустріти як сучасний, так і автентичний одяг, прикрашений традиційною української вишивкою. Ввечері на глядачів чекало фаєр-шоу.

Сорочинський ярмарок у мініатюрі

Окрім виступів на сцені, до уваги гостей свята представили ярмарок-продаж ужиткових виробів народного мистецтва та ремесел, а також майстер-класи від провідних майстрів. Колектив Полтавського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України представили Євген Пілюгін, Наталія Свиридюк, Валентина Ануарова, Тетяна Ваценко, Олена Коршунова – вони разом зі своїми колегами презентували витинанки, вишиванки, ляльки, листівки та елементи традиційного вбрання. Діти та дорослі залюбки брали участь в майстер-класах з виготовлення кукурудзяної ляльки, витинанки, пальчикового малюнку та ляльки-мотанки. Також для відвідувачів фесту були доступні майстер-класи з народних танців, гончарства, стрільби з лука.

Я думала, що тут буде просто концерт, продаж сувенірів і частування, тому була приємно здивована майстер-класами. Моїй малій дуже сподобалося. Ніколи не була на Сорочинському ярмарку, але таке враження, що до нас приїхав його філіал

Скіфські барабани, котел і шоломи

Чи не головною родзинкою ярмаркової зони стала група людей в дивному, як на погляд багатьох відвідувачів, вбранні, що били у величезні барабани. Це члени запорізького історико-патріотичного товариства "Великий степ", які реконструюють традиції та звички древніх скіфів.

Голова товариства Сергій Мелешко розповідає, що він та його команда реконструюють поселення царських скіфів, яке, за свідченнями Геродота, розташовувалося на території сучасної Запорізької області.

Скіфська доба – дуже величний період нашої історії. Це мінімум 900 років. Зараз оспівують козаків, їх подвиги та воїнську звитягу. Але не варто забувати, що козацькі бойові та збройні традиції – це спадщина царських скіфів, що жили на тій території в прадавні часи та були, по суті, військовою елітою. І не варто забувати, що першою державою на території сучасної України була саме Скіфія

Вбрання та обладунки відновлювали за науковими книжками, даними археологічних досліджень. На відміну від лицарських обладунків чи зброї козаків, робота дуже копітка та складна, адже не збереглося достеменних малюнків, та й зразки одягу археологи знаходять вкрай нечасто. Костюми реконструкторів прикрашені хутром, шкірою та бляшками, виготовленими за ескізами викопних автентичних скіфських прикрас. Основна тема прикрас – лев та гіпокамп (водяний кінь). Списи, посохи та бунчук прикрашені кінськими хвостами.

Поруч — імітація пересувного святилища, присвяченого чотирьом стихіям: воді, повітрю, землі та вогню. Сергій Мелешко розповідає, що тут використана протослав'янська хліборобська символіка. Також поруч розташували уособлення відповідних стихій в предметах: реконструйований бронзовий котел з джерельною водою та ріг, подібний до того, які слугували скіфам за посуд, а також дзвіночок з різьбленим дерев'яним колоталом та невеличку брилу кварцу. Усім охочим пропонують вознести подякую богам, проливши води, доторкнувшись до каменю та сколихнувши повітря чистим дзвоном.

Такий котел – реконструкція скіфського котла, який має специфічну форму – центральну ніжку. Оскільки в степах було важко знайти багато деревини на паливо для багаття, такі котли ставилися на землю, обкладалися сухим навозом, потім розпалювався вогонь і готували страву

Також до огляду гостей представили два шоломи – бронзовий і залізний. Реконструктори пояснюють, що це точні копії шоломів, віднайдених при археологічних дослідженнях. Бронзовий, припускають вчені, належав до обладунків скіфів, залізний – до грецьких і є воєнним трофеєм. Напередодні фестивалю на його території навіть провели зйомки історичного документального фільму про скіфів, і члени "Великого степу" стали його акторами.

Скіфська землянка: початок парку просто неба

Але не тільки реконструйовані одяг та приладдя можна було спостерігати на "Гелон-фесті". Організатори заходу разом з керівництвом історико-культурного заповідника "Більськ" презентували гостям свята ще одну перлину  парку. Мова йде про землянку – реконструйоване житло скіфів. Це репліка землянки, яка датується шостим ст. до н.е. і була розташована в 28-му зольнику Західного укріплення Більського городища, а в 1996 році розкопана при археологічних дослідженнях експедицією на чолі з Іриною Шрамко.

Таких спроб – реконструювати скіфське житло – ще не було. Це найперша спроба. Оригінальна копія, в розмірі один до одного. Хочу пояснити, яким чином ми точно дізналися про форми та розмір житла. Є історично стала система накопичення шарів. Тобто, коли ми закладемо шурф або почнемо копати яму, в нас спочатку буде чорнозем, потім – суглинок, далі глина, потім глина іншого кольору тощо. Якщо ж викопати котлован, то він потім засиплеться вже мішаним ґрунтом. Археологи так і діють – вибираючи мішаний ґрунт до природних кордонів комплексу, ми отримуємо форму самих будівель. Таким чином була досліджена та землянка, і зараз її репліку за допомогою вимірювань збудували тут

Реконструкцію провели досить точно до оригіналу. Кількість, розміщення та глибина стовпових ямок, навіть діаметр дерев'яних стовпів, які є основою перекриття даху. Вхід та "вікно" – ймовірно, вентиляційний та світловий отвір, розташовані теж у відповідності до зразка. Дослідники точно впевнені, що це житло. Єдиний простір був умовно поділений на кілька зон: перша при вході господарча частина, з якої ведуть спіральні сходи в невеличкий льох, де зберігалися харчові запаси.

Також далі в основному приміщенні була розташована житлова зона з материковими лежанками (так званими "поличками"). А от місця для вогнища дослідники в межах землянки не виявили. Цілком можливо, що приготування їжі відбувалося надворі, за межами житла. Яким чином обігрівали землянку, теж достеменно неясно, але є припущення, що це були пересувні жаровні – товсті глиняні посудини, закладені розжареними вуглинами чи камінням, тобто опалення "по-чорному".

Найближчим часом на території історико-культурного заповідника планують розмістити інші елементи експозиції та згодом створити скансен (парк просто неба). З цією метою розпочали виготовлення точних копій скіфських "кам'яних баб" – палеонтолог В'ячеслав Бондаренко став автором першої такої кам'яної фігури. Ця та інші подібні скульптури будуть розміщені на імітації курганних насипів.

Організація такого музею – спільний проект заповідника "Більськ" та Олександри Новаченко, яка пише дисертацію з темою реконструкції скіфських обійсть. Вона ж стала автором проекту реконструкції землянки.

Археологи, які кілька років поспіль щоліта приїжджають на археологічні школи та розкопки до Більського городища, з радістю розповідають про розбудову скансена, з гордістю – про власні дослідження, з надією – про майбутні місця розкопок. Кажуть, що фестиваль, який популяризує скіфську культуру, це визначна подія, але із легким сумом зазначають, що до славних традицій Гелону цьогоріч долучили також цілком просте й сучасне – свято обжинків у Котелевському районі.

Свято хліборобів

Цього й не відкидає голова Котелевської РДА Віктор Колос. Він пишається ввіреним йому раойном – не тільки його історичною спадщиною, але й сучасними здобутками.

"Дату обрали не випадково. Вже закінчується збирання зернових, вже є молоде зерно. Коровай ми спекли на ярмарок з молодого зерна спеціально під цю дату. Котелевщині є чим пишатися – ми на другому місці в області по обсягу зібраного хліба та надоїв молока",  – зазначив Віктор Павлович.

За високі досягнення в роботі, ефективне господарювання та активну громадянську позицію під час офіційної частини заходу біли нагороджені діячі Котелевщини – співробітники та керівники фермерських господарств, а також волонтери, що вже не перший рік активно допомагають українським захисникам.

Наче на підтвердження слів Віктора Колоса уздовж фестивального торжища вишикувалися ятки з короваями та різноманітною випічкою, виготовленою з молодого врожаю зернових. Тут і пиріжки та ватрушки, і верченики та вергуни, вареники, млинці, тістечка… Звісно, прикрасою кожної ятки став коровай – господарства ніби змагалися, в кого він пишніший, більший та краще прикрашений.

Найкреатівнішим, на нашу думку, був коровай у формі карти України, причому разом із Кримом. Таку красу та смакоту виготовили на СТОВ "Скіф" – аграрному підприємстві, яке активно допомагає та підтримує археологів в ході їх експедицій. Саму ятку оформили у вигляді типової для Більська сільської хати. Тут і стародавні рушники, і колиска з малям, і ікони.

Це така виставка наїдків, приготованих різними підприємствами. Дуже пишаємося короваєм – він у формі карти, і тут Крим також є. Ми не продаємо, а лише презентуємо – взагалі-то, представляємо на фестивалі селище Більськ, будемо співати, бо є учасникам художньої самодіяльності

Наступного року формат фестивалю змінять

На фестиваль завітало кілька тисяч гостей. Не тільки з різних куточків Полтавщини, але й з інших областей. На нашу думку, це чи не найвдаліший захід з тих, що відбулися з почату року на Полтавщині. Окрім інформаційного та творчого наповнення, продуманих деталей на кшталт місць для глядачів або, скажімо, вбиралень, на фестивалі панувала дуже позитивна атмосфера. Варто уваги вже те, що торгові ятки з наїдками й напоями були винесені за умовну "огорожу", тож біля сцени зібралися безліч людей, які прагнули насичення духовного, а не тілесного. На щастя, це був дійсно культурний захід, який не перетворився в банальний пікнік з алкоголем і шашликами на свіжому повітрі. Наступного року формат планують дещо змінити.

Наступного року Більськ і Гелон презентуватимемо на Міжнародний день музеїв 18 травня. Це неймовірна атмосфера - коли полинь-трава, все цвіте, байбаки бігають під ногами. Тоді навіть декорацій не потрібно робити – настільки все красиво. Формат самого свята теж буде дещо іншим. Його готує Гадяцьке училище культури – вони поставили собі високу планку і будуть тут навіть приймати випускні екзамени в своїх учнів. Вони стануть титульним колективом, з усіма дійствами та театралізованою постановкою