Культурна спадщина: Полтаву назвали "цивілізаційною колискою" країни

На завершальному в 2017 році засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Управлінні культури Полтавської ОДА підбили підсумки роботи за рік та розглянули облікову документацію на окремі об'єкти культурної спадщини.

В лютому наше управління стане Департаментом культури і туризму, тому зараз ще більш важлива робота, яку робить наша Рада – розшукувати, брати на облік та зберігати історичні пам'ятки

 – зазначила голова Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Валентина Вождаєнко.

З нового року будуть організовані окремі відділи при управлінні культури ОДА. Мова про відділ туризму та самостійний відділ охорони культурної спадщини, який буде, окрім іншого, відповідати за  наповнення пам'яток культурної спадщини та взяття їх на облік і на баланс. Планують відкрити при управлінні культури окремий рахунок для того, щоби туди надходили кошти, які зможуть використовуватися для охорони культурної спадщини.

На засідання Консультаційної ради прибула куратор проекту "Школи Лохвицького земства", перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк та головний архітектор "Архітектурної майстерні Бикова", член колегії головної ради УТОПіК Іван Биков, які представили облікову документацію на три щойно виявлених об'єкти культурної спадщини Полтавщини — земські школи Лубенського та Лохвицького районів за проектами Опанаса Сластіона. Мова про земську однокомплектну школу в селі Шевченковому Лохвицького району та дві двокомплектні школи — в селі Бербениці Лохвицького району та селі Окіп Лубенського району.

Я дуже рада, що Полтавщина звучить не лише як край галушок, тепер це ще й "цивілізаційна колиска" 

– зазначила співзасновник ГО "Школи Лохвицького земства" Ольга Герасим'юк.

Пошукова група, в яку входять відомі архітектори, культурознавці та активісти, вже кілька років займається пошуком, взяттям на облік та збереженням зразків українського архітектурного модерну – будівель земських шкіл за проектами видатного українського архітектора Опанаса Сластіона.

Хочу пояснити щодо "цивілізаційної колиски". Ніде в Україні більше немає таких зразків УАМ (українського архітектурного модерну), як на Полтавщині.  Найбільший в Україні комплекс УАМу знаходиться на території колись Полтавського повіту (нині це кілька областей) України

– наголосив архітектор Іван Биков.

Всього в рамках проекту "Школи Лохвицького земства" на даний час визначено 53 об'єкти, з яких виконано облікову документацію для 33-х, в семи проведені обміри, а документацію на ще п'ять об'єктів представили останнім часом.  

Окрім цього, на засіданні Консультаційної ради було розглянуто концептуальний проект експозиції Лубенського краєзнавчого музею. Так, планується створення нових залів та тематичних експозицій, діарам, панорам та вітрин. У кожному залі передбачають присутність історичних консультантів, які розкажуть відвідувачам про експонати та їх історію.

Проблемою цього музею є те, що він один із найбагатших в області за колекцією експонатів і має разом із тим дуже багато предметів, які потребують реставрації

– зазначив директор Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського Олександр Супруненко.

Після насиченого обговорення Рада підтримала проект. Тож, на Лубенський  краєзнавчий музей незабаром чекає повне оновлення.

Ще одну пам'ятку архітектури місцевого значення Лубен згадали на засіданні. Була розглянута облікова документація на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини – споруду адміністративно-торгової будівлі (колишній будинок торгових рядів, Володимирський майдан, 18/2).

До сьогодні цей об'єкт не був узятий на облік  належним чином – відповідне рішення Лубенської міської ради було прийняте ще в 2001 році, але будівля так і не була внесена в реєстр охорони пам'яток культурної спадщини. Тому виготовлення облікової документації та представлення її для органу охорони та збереження культурної спадщини має колосальну важливість.

Тема ще одного надскладного для збереження об'єкта також була піднята на засіданні. Мова про полтавський будинок за адресою: вул. Новий Базар 20-а. Точніше, про те, що від нього залишилося – а це єдиний фрагмент стіни фасаду Торгового  будинку — будівлі кінця ХІХ століття (автор фото будинку: Vlad2003, першоджерело тут)

Це дуже проблемний об'єкт, із ним дуже важко працювати – поки що стіна збережена, тому ми повинні відправити про нього відомості як про об'єкт культурної спадщини і визначити ще раз, що ми зберігаємо. Є стіна – і ми повинні її зберегти

– зазначила в. о. начальника управління культури Полтавської ОДА Валентина Вождаєнко.

Також виготовлена та опрацьована Радою облікова документація на пам'ятку архітектури місцевого значення Олександрійський притулок (нині — будівля філії ПАТ НСТУ ПРД "Лтава" за адресою: вул. Раїси Кириченко, 1) та Будинок опіки (колишня обласна бібліотека, вул. Шевченка, 3 ), а також щойно виявлений об'єкт культурної спадщини – будівлю полтавської ЗОШ №7 імені Тараса Шевченка (вул. Балакіна, 2).

Значення такої роботи для самих об'єктів культурної спадщини колосальне. По-перше, зазначила член Ради архітектор Оксана Бєлявська, повністю виготовлена облікова документація – обстеження пам'ятки, паспорт об'єкта, історична довідка, облікова картка, відповідно до вимог Міністерства культури України. Це дозволить взяти на облік такі об'єкти та включити в Державний реєстр нерухомих пам'яток, який зараз активно оновлюється.

В основній масі ті об'єкти, які сьогодні розглядалися, ще за радянських часів набули статусу пам'яток архітектури місцевого значення. З того часу документація не оновлювалася і не проводилося обстеження пам'яток. Наразі їх потрібно вводити в новий державний реєстр та присвоювати їм новий державний охоронний номер. Лише зараз ми мали можливість їх обстежити та прийняти рішення, чи потрібна їм реставрація, і в якому саме обсязі

–  пояснила Оксана Білявська.

Підбиваючи підсумки роботи Консультативної ради, її голова Валентина Вождаєнко підкреслила, що за рік  роботи відбулося шість засідань, на яких розглянули загалом 37 питань, в тому числі проведення ремонтно-реставраційних робіт на пам'ятці архітектури місцевого значення – будівлі окружного адміністративного суду Полтавської області. Продовжено роботу по розгляду облікової документації на 12 об'єктів культурної спадщини – земські школи за проектами Опанаса Сластіона. Розглянуто та підтримано облікову документацію на 41 об'єкт археології, половина з яких входять до складу пам'яток території та округи Більського городища – пам'ятки археології національного значення.

Протягом року Радою підготовлено супровідні листи до міністерства культури України на 51 об'єкт культурної спадщини щодо занесення їх до державного реєстру пам'яток України. Продовжено роботу по упорядкуванню Переліку об'єктів культурної спадщини області.

Своєрідним показником роботи Консультативної ради стало видання в травні 2017 року п'яти наказів Мінкульту, якими до Державного реєстру нерухомих пам'яток України занесений 101 об'єкт культурної спадщини, включаючи археологічні.

На наступний рік у Консультативної ради роботи буде багато, це вже зараз можна судити по кількості документів, які очікують розгляду та реєстрації: лише по одному Лохвицькому району знайдено та чекають свого оформлення понад 40 щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, серед яких багато пам'яток археології.

Нагадаємо, 2018 рік в Євросоюзі оголошено Роком культурної спадщини. Україна не лишилася осторонь від цих процесів – 18 жовтня 2017 року Кабінет Міністрів України підтримав проект Указу Президента України про оголошення 2018 року в Україні роком охорони культурної спадщини.