Полтавці заробляють на смітті. ВІДЕО

Kolo.news побувало на одному із найстаріших приймальних пунктів вторинної сировини у Полтаві та дізналося, як працює бізнес на смітті під час карантину.

Що і куди здавати, аби не нагромаджувати Макухівське сміттєзвалище, а навпаки, підзаробити на смітті – у матеріалі далі. 

Що полтавці здають найчастіше

Власник приймального пункту, створеного у місті 1994 року, Віталій Бугайов розповідає, з початку карантину жителі міста почали частіше здавати макулатуру, менше, в порівнянні із до карантинним періодом, – пляшок. 

З початку карантину, що введений у державі в зв’язку з коронавірусом, полтавці почали здавати більше макулатури. Можна припустити, що це через те, що люди більше часу проводять удома, відповідно, в помешканні більше накопичується паперу (більше роблять замовлення онлайн, відповідно, отримують їх у коробках тощо). А от скляну тару почали здавати менше. По-перше, через те, що самі заводи почали менше використовувати скло, відмовляються від нього, а переходять на пластик, алюмінієві баночки тощо

– розповідає Віталій Бугайов.

До початку карантину пляшок здавали на приймальний пункт більше, аніж зараз. 

Поліетиленові кольорові пакети приймають не всі, бо не всі можна повторно переробляти. 

– Потрібно дивитися на маркування пакета. Як зрозуміти, чи можна пакет здати: щільно скрутити його, підпалити. Має йти запах пластмаси, білий дим та капати розплавленим полімером. Такий матеріал переробляти можна. Але зараз виробники пакетів здебільшого, щоб мінімізувати вартість виробництва, використовують домішки різних полімерів, – каже Віталій та демонструє на відео, які пакети на приймальний пункт нести не варто:

Хоча на такому пакеті і є позначка «поліетилен», його не приймуть.

 Ми підпалили цей пакет і пішов чорний дим. Це означає, що такий пакет не приймуть, переробляти його немає сенсу, – каже підприємець.

Також, зазначає Віталій Бугайов, звичайні турецькі ящики з-під мандарин чи інших фруктів, які часто можна побачити у супермаркетах, виготовляють із матеріалу низької якості, по суті, із сміття.

В таких ящиках пластмаси лише 30%, решта 70% – просто відходи із полігонів: кістки, шкірки тощо. І виходить, що вони вивозять з своєї країни, переробляючи, сміття. Тобто по факту ми разом із мандаринками чи іншими фруктами отримуємо сміття, – пояснює чоловік. – У нас на приймальному пункті таких ящиків тонна, відправляємо таку сировину на сміттєпереробні цехи в Україні, з них потім виготовляють гранули, які збувають і на внутрішньому ринку, і везуть закордон. 

Є пластмаса, яку не приймають:

– Не приймаємо пластмасу, яка «дзвенить», коли її кинути на тверду поверхню, і коптить, якщо підпалити. Бо це пластик, виготовлений із уже суміші сміття, і переробляти його повторно дуже складно, в деяких випадках взагалі неможливо, немає сенсу. Тому приймаємо вторсировину із еластичної пластмаси. Наприклад, поліпропілен, поліетилен, полістирол та  корпуса з комп’ютерних моніторів. Поліпропілен приймаємо, бажано, щоб не було етикеток, в інакшому випадку приймальна вартість буде нижчою, – каже власник приймального пункту.

Приймають пластик, так званий «білий ПЕТ», з-під молочних продуктів, але безкоштовно та без етикеток. Він дуже дешевий в реалізації і його нерентабельно приймати за кошти.

Що можна сортувати та здати на переробку 

На приймальний пункт, що діє за адресою вулиця Серьогіна, 7, можна здати:

• плівку (різних сортів, кольорову та білу)
• стрейч різних сортів та кольоровий
• білий пластик полістирол з холодильників (але без металевих деталей та залишків утеплювача). 
• чорний або сірий полістирол,кришки телевізорів та моніторів. 
• поліпропілен, пластикові баки пральних машин
• різноманітні пластикові відра, ванночки, тазики, горщики тощо
• пляшки поліетиленові, HDPE та РР з-під побутової та будівельної хімії
• пластикові меблі
• овочеві, фруктові ящики
• бачки та кришки унітазів
• пластикові термоси, лотки для яєць
• пластикові конуси з-під ниток 
• ПЕТ пляшки (крім кольорових, наприклад, жовті (Живчик), чорні (енергетичні напої), білі (молочка) та кольорові з під миючих засобів); 
• білі та прозорі контейнери, відра з поліпропілену (РР) для харчових продуктів; 
• пластикові граблі, лопати для чищення снігу
• пластикові товарні піддони та манекени
• ємності для води
• корпуса побутової техніки з пластику поліпропілену РР, але без металевих деталей
• медичні пластикові корсети 
• Якщо на плівці є скотч, таку вторсировину приймуть, але її приймальна вартість уже буде меншою.

Яке приймають скло

Приймають як цілі скляні пляшки (з-під різних напоїв, на кшталт пива та горілки), так і на вагу, склобій, тобто бите скло – іншу не «тарну» пляшку, окрім віконного скла.

Яке сміття можна сортувати та перетворити потім на дохід

Що почому можна здати у Полтаві:

макулатура – 2,40 грн за кілограм

пляшки ПЕТ – 5 грн за кілограм

плівка – 4 грн за кілограм

«тарні» скляні пляшки – від 1 гривні за пляшку

Це ціни «від», тобто в залежності від якості і кількості вторсировини ціна може змінюватися.

Власник приймального пункту жартує: навіть якщо викидаєте сміття до сміттєвих баків і його потім везуть на Макухівське сміттєзвалище, можливо, допомагаєте заробити іншим, хто підбирає, сортує та здає потім це сміття. Але радить не викидати сміття, а сортувати та здавати його на приймальні пункти. 

Віталій Бугайов розповідає, іноді на макулатуру здають антикваріатні книги, зокрема, Біблію.

Як виживає бізнес на вторсировині в карантин: які складнощі та перспективи

Віталій Бугайов говорить, через карантин бізнес щодо сортування відходів, як і будь-який інший бізнес зіштовхнувся із певними труднощами. Зокрема, ділиться, довелося тимчасові закрити кілька приймальних пунктів, які діяли в різних районах міста.

– У нас було кілька приймальних пунктів біля ТРЦ, ринків. Ми зробили так: не скоротили робочі місця, а закрили приймальні пункти, людей перевели працювати на склад, – каже Віталій Бугайов. – У нас люди працюють дуже давно, і ми навіть розробили план, сподіваюся, цього робити не доведеться: маємо резерв, щоб виплатити матеріальну допомогу людям, аби в разі потреби підтримати їх, не «розігнати». 

У європейських країнах, розповідає Віталій Бугайов, діють державні програми щодо підтримки підприємства, що займається збором та переробкою вторсировини. В Україні таких програм ще немає.

Попри це, бізнес на смітті продовжує розвиватися. Зокрема, на приймальному пункті у Полтаві планують в майбутньому почати приймати трикотажні (бавовняні) вироби, що були у вжитку. Тобто люди в подальшому зможуть здавати на переробку одяг та інші трикотажні речі, які потім відправлятимуть на сміттєпереробне підприємство, де з старого трикотажу виготовлятимуть нові нитки.