ЗАСНОВАНО 21 ГРУДНЯ 2015 РОКУ

Курс валют
Загружаем курсы валют от minfin.com.ua

15:45 21.09


Завдяки киянці полтавське село прославилося на весь світ

Магазин, банк речей, музей історії, садиба для відпочинку гостей – Оксана Олійник із Києва зробила невелике село Христанівку Полтавської області відомим осередком культури і туризму на весь світ.

Активістка сільської громади веде англомовний блог, показує будні своєї родини, власним прикладом демонструє неймовірну жагу до життя та бажання змінювати світ навколо себе на кращий – жити у віддаленому селі, увійти у ремісію після хвороби, реалізовувати соціальні проекти.

Оксана Олійник разом із чоловіком Орестом та двома синами – Енеєм та Уласом – живе у Христанівці шість років, повідомляє Коло.

За цей час із маленького села вони зробили місце, куди їдуть люди щоб відпочити або знайти натхнення.

Жінка починала робити все заради себе.

Зараз же у піднебесну Христанівку коло млина, як називають село, приїжджають, щоб надихнутися місцевою атмосферою не лише українці, а й іноземці.

Оксана працює психотерапевткою, викладає англійську мову для дорослих у Лохвиці, а також є менторкою у проекті «Школа 3.0. Об’єднані громади».

Розповідає, як переїхали з родиною на Полтавщину з Києва.

Від місцевих було здивування і мільйон запитань. Це нормально, природно і навіть добре. Але запитання були не відразу. Сільські люди допитливі, але ця риса в них не дуже цінується. От ти ідеш вулицею, а вони тебе ніби не помічають.

Як от американці в село приїжджали. Думала, буде фурор, а вийшла така реакція: ну, мені не цікаво, хто вулицею такий дивний іде. Тобто перша реакція – «нам не дуже цікаво». Потім, коли входиш у довіру, з усіма вітаєшся, тоді потрошечку запитання з’являються, – говорить Оксана Олійник.

У Христанівку часто приїжджають волонтери з різних країн.

Створила в селі бібліотеку з сучасними дитячими книжками Оксана зауважує, що книжки мають для неї велику цінність, читанням захоплюються і її діти. Коли лише переїхала у село, помітила, що місцеві діти не мають сучасних якісних яскравих книг.

 На заклик жінки поділитися книжками швидко відгукнулися: надсилали те, що діти уже прочитали, або те, що їм не «зайшло».

Зробили такий проєкт: кожної суботи читали дітям книжки, у старій школі, – ділиться.

Школа – окрема історія. Це будівля недіючої зараз сторічної школи Лохвицького земства, спроектованої за ескізом Опанаса Сластіона, художника та архітектора.

Унікальність старовинної будівлі у тому, що збудована в стилі українського модерну на початку минулого століття, її «родзинка» – башти при вході та шестикутні вікна.

Таких будівель на Полтавщині – пів сотні. Саме у недіючій школі Оксана згуртувала коло себе місцевих дітлахів – організовувала разом із іноземцями читання англійською мовою.

У перші роки переїзду до Христанівки Оксана казала, що «збирається зробити село місцем, на яке облизуватимуться «зірки» культури, науки й освіти і проситимуться приїхать».

Так і сталося. Христанівка стала тим місцем, куди їдуть: відпочити, подихати сільським життям, подивитися на будівлю унікальної старовинної школи.

Коли закрився єдиний у селі магазин – відкрила свій, створила банк речей та «сільський коворкінг».

Ідея створити банк речей розпочалася з того, що Оксана збирала теплий одяг та взуття для дітей, а потім – різне вбрання для дорослих.

Христанівський одяг – це зношене, таке, що у Лохвицю, в районний центр, уже не вдягнеш, – каже Оксана.

Банк речей перебазувався згодом у приміщення магазину, який ми відкрили, – розповідає активістка.

У 2016 році в Христанівці припинив працювати єдиний у селі магазин. Дев’ять місяців селяни змушені були купувати продукти, гуртуючись, а хліб двічі на тиждень привозила машина.

Магазин викупили і коло млина він став осередком села.

Саме у ньому – бібліотека, банк речей. Сюди люди можуть прийти, щоб просто посидіти поспілкуватися – сільський «коворкінг».

Закуповують продукти на замовлення селян, привозимо добру ковбасу, хліб. Хліб, до речі, лише під замовлення.

Ще один проект — показати через тарі фото живі історії звичайних людей, які жили у Христанівці.

Оксані вдалося роздобути унікальні історичні дані про Христанівку.  Спочатку люди, згадує активістка, несли фото неохоче, бо не розуміли, що в тому цікавого. Оксані вдалося дістати з глибин христанівської історії те, що було забуте, або чому не надавали значення.

 Оксані вдалося зробити більше: згуртувати місцевих селян, створити у Христанівці місце, куди можна прийти за допомогою, за книжкою, за спілкуванням або просто для того, щоб відпочити і подумати, відновити сили.

 

туризм, Христинівка

За темою:

  • У Полтаві відбудеться акція "Школяр у музеї"
  • У Чорнухах розвиватимуть туристичні маршрути
  • До Дня міста у Полтаві вперше проведуть театралізовані екскурсії
  • Топ-5 за тиждень :









    Виділіть помилку і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про помилку.